Ухвала суду № 101233727, 16.11.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-2667/09

Провадження № 6/161/748/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Шепелюка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну стягувача у виконавчому листі,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося в суд із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.

Заяву обґрунтовує тим, що 27.11.2009 року Луцьким міськрайонним судом було видано виконавчий лист №2-2667/09 про звернення стягнення на предмет іпотеки із ОСОБА_1 в користь ПАТ «Укрсоцбанк». Рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, а також рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» (протокол №4/2019 від 15.10.2019 року) було затверджено Передавальний акт. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк», правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк».

Враховуючи вищевикладене та з посиланням на норми ст. ст. 512 ЦК України, 442 ЦПК України, ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», заявник просить замінити стягувача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк» у виконавчому листі № 2-934/09 №2-2667/09 про звернення стягнення на предмет іпотеки із ОСОБА_1 в користь ПАТ «Укрсоцбанк».

Представник заявника у судове засідання не з`явився, в письмовій заяві просить суд розглянути заяву за його відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

У відповідності до положень ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підставна і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 27 листопада 2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання рішення суду від 16 вересня 2009 року у справі за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Украсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки було видано виконавчий лист № 2-2667/09 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 106471,98 грн. за договором кредиту №070-22-168 від 27.12.2005 року та 4604,11 грн. за договором відновлювальної кредитної лінії №070-22-86/07 від 12.11.2007 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: трьохкімнатну квартиру загальною площею 68,3 кв.м., житловою площею 39,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договорів іпотеки від 27.12.2005 року і реєстрі за №9242 та від 12.12.2007 року в реєстрі за №8982. Способом реалізації предмета іпотеки визначено продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Крім того, також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Украсоцбанк» судові витрати у справі (1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення).

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п.9 ч.3ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією. Пунктом 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі заміни кредитора у зобов`язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 9 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Правова позиція щодо правомірності заміни сторони виконавчого провадження незалежно від обставин пред`явлення виконавчого документу до виконання та незважаючи на відсутність відкритого виконавчого провадження викладена Верховним Судом в ухвалі від 06 березня 2018 року у цивільній справі № 199/9020/14-ц (провадження № 61-11005ск18).

З матеріалів заяви вбачається, що рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року №5/2019, а також рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» (протокол №4/2019 від 15.10.2019 року) було затверджено Передавальний акт на 11 жовтня 2019 року, відповідно до якого внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк», правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк» (до Передавального акту заявником також долучено розшифрування активів, зобов`язань і капіталу, які передаються АТ «Альфа-Банк», як банку-правонаступнику).

03 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10681120104002827 про припинення АТ «Укрсоцбанк» та дані про юридичну особу – правонаступника, а саме: АТ «Альфа-Банк».

Відповідно до приписів статті 55 ЦПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Таким чином, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі ( стягувача, боржника) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Виходячи з положень статті 107 Цивільного кодексу України у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Верховний Суд в постанові від 31.05.2018 року у справі № 910/1879/17 звернув увагу, що судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків.

У частині 2 статті 107 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 910/23312/14).

Аналогічні дії зі складання передавального акту з огляду на зміст статті 107 Цивільного кодексу України підлягають вчиненню у разі реорганізації юридичної особи шляхом злиття, перетворення.

Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються. Разом з тим, момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру (висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 02.04.2019 року у справі № 922/2301/18).

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на вказане, відповідно до зазначених норм матеріального та процесуального права, а також враховуючи, що первісний кредитор вибув із зобов`язання, то суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для заміни стягувача його правонаступником.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про заміну стягувача його правонаступником підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну стягувача у виконавчому листі - задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714; юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська 100) у виконавчому листі № 2-2667/09 про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ «Укрсоцбанк» (Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Украсоцбанк») заборгованості в сумі 106471,98 грн. за договором кредиту №070-22-168 від 27.12.2005 року та 4604,11 грн. за договором відновлювальної кредитної лінії №070-22-86/07 від 12.11.2007 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 17 листопада 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк