Ухвала суду № 101225613, 16.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

Справа № 500/4767/21

16 листопада 2021 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Т.Д.

представника позивача Жеребецька І.О.

представника відповідача Дмитренко Т.С.

представника третьої особи Варода П.Б.

розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суду в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасувати рішення №596 від 23.04.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасувати рішення №596 від 23.04.2021 року.

16 листопада 2021 року від Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області надійшло до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд, заслухавши пояснення сторін проаналізувавши матеріали справи встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Озерянської сільської ради, Зборівського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення №596 десятої сесії восьмого скликання Озерянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області від 23 квітня 2021 року про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..

Представник відповідача Озерянської сільської ради в судовому засіданні подав клопотання про закриття провадження в даній справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Клопотання підтримав та просив його задовольнити, оскільки право користування на спірну земельну ділянку є предметом розгляду Зборівського районного суду Тернопільської області.

Представник позивача не заперечила факту, що в провадженні Зборівського районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа про визнання за ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою в т.ч. частина якої є предметом спору в даній справі. Проти задоволення клопотання заперечила, оскільки в даному випадку існує спір щодо правовідносин, які виникли в результаті винесення рішення №596 десятої сесії восьмого скликання Озерянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області від 23 квітня 2021 року про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..

Представник третьої особи Велиган І.Б. просить клопотання задовольнити, провадження по справі закрити, так як існує спір про право користування земельною ділянкою, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Рішенням №596 десятої сесії восьмого скликання Озерянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області від 23 квітня 2021 року "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ", надано дозвіл ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,45 га для обслуговування викупленої нежитлової будівлі-комори на умовах оренди на території Озерянської сільської ради.

Позивач ОСОБА_1 вважає дане рішення протиправним та просить його скасувати, як таке, що винесено з порушенням її прав та охоронювальних законом інтересів.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. При цьому необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Таким чином, для визнання спору публічно-правовим необхідно встановити, що спірні правовідносини мають виключно публічно-правовий зміст (характер). У свою чергу, для з`ясування характеру спору слід враховувати, що протилежним за змістом є приватно-правовий спір. Таким чином, в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відтак, можна зробити висновок, що вирішуючи питання про розмежування юрисдикції, суди повинні звертати увагу на предмет обґрунтування позову.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді Зборівського районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа про визнання за ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою в т.ч. частина якої є предметом спору в даній справі.

Ухвалою Зборівського районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2021 року відкрито в порядку загального провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Озерянської сільської ради ТГ Тернопільського району Тернопільської області, третіх осіб ТОВ "Розтоцьке", ПАТ "Дакор Вест" ОСОБА_4 про визнання права користування земельно ділянкою. Підготовче засідання призначено на 17.11.2021 р. 09:30 год.

Звертаючись до Зборівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 вказує на те, що має встановлене законом право на користування земельною ділянкою в т.ч. на частину якої спірним рішенням надано дозвіл ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,45 га для обслуговування викупленої нежитлової будівлі-комори на умовах оренди на території Озерянської сільської ради.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дію чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

З установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що в даному випадку виник спір про цивільне право, і подальше оспорювання права користування спірною земельною ділянкою не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права користування земельною ділянкою.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що предмет спору виходить за межі публічно-правових відносин, стосується безпосередньо особистого майнового інтересу позивача, з матеріалів справи вбачається наявність спору про право користування земельною ділянкою, а тому розгляд даної справи не належить до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На виконання вимоги, зазначеної у частині першій статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, є необхідним роз`яснити позивачу, що розгляд позовної заяви останнього має здійснюватися у порядку цивільного судочинства, із врахуванням правил територіальної юрисдикції відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями п. 1 ч. 1 238, 243 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадженні по справі за позовом ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 визнання протиправним та скасувати рішення №596 від 23.04.2021 року, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Копію ухвали надіслати сторонам про справі.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Озернянська сільська рада Зборівського району Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 46а,с. Озерна,Зборівський район, Тернопільська область,47264 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04392310);

третя особа:

- ОСОБА_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ) ;

- ОСОБА_3 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 НОМЕР_3 ) .

Головуючий суддя Подлісна І.М.