Рішення № 101217059, 16.11.2021, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/2626/21

(провадження № 2/658/1239/21)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Лященко В.В.,

за участю секретаря Яковлєвої А.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Каховці Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерне товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

У серпні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 13.08.2017 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н відповідно якому останній отримав кредит, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46, 80% на рік на суму залишку заборгованості. При укладенні вказаного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою врегульовано норми щодо договорів приєднання. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, внаслідок чого станом на 23.07.2021 року виникла заборгованість. У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 029, 00 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 20.08.2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

30.09.2021 року надійшов відзив відповідача на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що на підтвердження розміру заборгованості позивачем додано копію Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку та розрахунок заборгованості. Дані документи не є первинними. Відповідач зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано належних доказів (первинними документами, оформленими відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») про наявність заборгованості у відповідача перед банком. Позовні вимоги банка складаються з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 320, 56 грн. та заборгованості по відсоткам в розмірі 8 708, 44 грн., що разом становить 24 029, 00 грн. Розрахунок заборгованості за кредитом - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. В матеріалах справи відсутні положення чи документи, які б встановлювали черговість зарахування сплачених коштів, які були автоматично списано. Таким чином, відсутність детального розрахунку заборгованості та штрафних санкцій, із зазначенням чіткої заборгованості з кожного платежу за Договором окремо за кожний період їх нарахування, свідчить про недоведеність позивачем розміру заборгованості та правильності її розрахунку. Крім того, матеріали справи не містять належного підтвердження, що саме у такій редакції надані позивачем Витяг з Умов та правил розумів позичальник та ознайомилася із ними і погодилася на такі умови підписуючи анкету - заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг АТ «АКЦЕНТ-БАНК», а також те, що вказані документи на час отримання відповідачем кредитних коштів містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у тій редакції щодо розміру та порядку розрахунку, що викладі у витягах із них, наданих позивачам до позовної заяви. До позовної заяви позивачем додано лише копію анкети-заяви від 13.08.2016 року, підписаної відповідачем, яка містить згоду відповідача на обробку персональних даних. Жодних доказів на підтвердження того, що сторонами при укладення договору споживчого кредитування було узгоджено процентну ставку за користування кредитом на рівні 46,80 % річних, до позовної заяви не додано. Оскільки позивачем не доведено перед судом порушення його прав зі сторони відповідача, на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні, у зв`язку з чим просить відмовити АТ «Акцент-Банк» у задоволенні позовних вимог повністю.

18.10.2021 року надійшла відповідь на відзив представника позивача з якої вбачається, що відповідач в Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в A-Банку, підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку, а значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в A-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором ОФЕРТИ. Крім того, позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто він погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів і вже повинен сплачувати первісну процентну ставку, та процентну ставку не змінювався. Також, на підтвердження вірності розрахунку заборгованості Банк надає банківську виписку (яка є первинним бухгалтерським документом відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік»), з якої вбачається активне використання Відповідачем кредитного ліміту.

В судове засідання представник позивача не з`явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав.

Відповідач в судовому засіданні частково визнав позов, з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.08.2017 року між ПАТ «Акцент-Банк», правонаступником якого є АТ «Акцент-Банк» (скорочена назва - АТ «А-Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, відповідно якому останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

Відповідно до анкети-заяви, відповідач погодився з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms складає договір про надання банківських послуг.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів користування кредитною карткою Універсальна, та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №б/н від 13.08.2017 року, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 23.07.2021 року кредитна заборгованість становить 24 029, 00 грн., яка складається з 15 320, 56 грн. - заборгованість за кредитом, 8 708, 44 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Зі змісту наданої анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» від 13.08.2017 року, розрахунку заборгованості, встановити розмір встановленого ОСОБА_1 кредитного ліміту неможливо.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин норми ч.1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Суд не має можливості перевірити, коли саме (актуальні на конкретний час – 13.08.2017 року) Умови та правила надання банківських послуг були розміщені на веб-сайті банку.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, а також самі Умови та правила банківських послуг, що розміщені на сайті банку, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.

Так, споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснювати свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Суд вважає, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Акцент-Банк» не дотримався вимог, передбачених ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк, а тому Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Акцент-Банк» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи без підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.08.2017 року шляхом підписання анкети-заяви.

Відповідна правова позиція Великої палати Верховного суду викладена в постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17.

За ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів; встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

За правилами ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У анкеті-заяві позичальника від 13.08.2017 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення процентів за користування кредитом.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт й Умови та правила надання банківських послуг в «Акцент-Банк», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.08.2017 року шляхом підписання анкети-заяви, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені та штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 13.08.2017 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 20.09.2017 року по 17.03.2020 року з якої вбачається, що останній користувався кредитом, здійснював платежі з метою погашення кредитної заборгованості та оплати за послуги, товари.

Тому, суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому вважає, що відповідач має повернути заборгованості за тілом кредиту.

За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь банку підлягає стягненню 15 320, 56 грн. заборгованості за тілом кредиту. У задоволенні позову про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками та пені має бути відмовлено.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (64%) в сумі 1 452, 80 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» кредитну заборгованість в розмірі 15 320, 56 грн. (п`ятнадцять тисяч триста двадцять грн. п`ятдесят шість коп.), а також судові витрати у розмірі 1 452, 80 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19.11.2021 року.

Суддя В. В. Лященко