Постанова № 10121519, 07.04.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

категорія статобліку - 6.6.1

справа № 2а-6574/09/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2010 року м.Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі Кириловій Х.Ю.

за участі представника позивача Улан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції до приватного фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за нікчемним правочином, -

в с т а н о в и в :

07 травня 2009р. до суду надійшов даний адміністративний позовом, у якому позивач просить стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход держави 44 600 грн. - суму коштів, яка дорівнює вартості отриманих від малого приватного підприємства Фрегаттоварно-матеріальних цінностей за нікчемним правочином від 01.06.2008р. (на користь Державного бюджету через управління Державного казначейства у м.Тернівка, код 23929856, р/р 31110115700035, код платежу 24060300 „Інші надходження").

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 07.05.2009р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі, за викладених у ньому підстав.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Поважних причин неявки відповідач суду не надав. Неприбуття сторони без поважних причин, належним чином повідомленої, не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача, суд встановив наступне.

В ході проведення перевірки (п.3.2.2 акту) встановлено, що за період з 01.01.2008р.по 30.09.2008р. ФО-П ОСОБА_2 придбавав товар у МПП Фрегат(код за ЄДРПОУ 21792817) на загальну суму 178745 грн. та розраховувався готівковими коштами в загальній сумі 178 745 грн.:

- накладна № 04 від 12.02.2008р. на суму 96 168,0 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру № 04 на суму 96168,0грн.;

- накладна № 05 від 04.03.2008р. на суму 37977,0 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру № 06 на суму 37977,0 грн.;

- накладна № 06 від 01.06.2008р. на суму 44600,0 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру №07 на суму 44600,0 грн.

Письмові угоди на поставку товарів ФО-П ОСОБА_2 з МПП Фрегатне укладалися. Згідно пояснення ФО-П ОСОБА_2, поставка товару вказаними підприємствами здійснювалась по усній домовленості.

Свідоцтво №55439335 про реєстрацію платника податку на додану вартість ОСОБА_2 було видано 04 жовтня 2005р., в подальшому актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №2-1742/НОМЕР_1 який був складений 28.11.2006р. анульовано свідоцтво №55439335 . про реєстрацію платника податку на додану вартість ОСОБА_2

Таким чином, у період з 01.01.2008р.по 30.09.2008р. ОСОБА_2 здійснював фінансово-господарську діяльність без реєстрації як платник податку на додану вартість.

За відомостями ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг від 20.01.2009р.) в ЄДР записів про субєкт господарювання з і/н 21792817 не знайдено, МПП Фрегат(код ЄДРПОУ 21792817) на податковому обліку в ДПІ м.Красний Луч не значиться.

Також, вищезазначене підтверджується письмовими доказами: поясненнями ОСОБА_2, актом перевірки №03-17/2т-3022317633 від 16.02.2009р., свідоцтво №55439335 про реєстрацію платника податку на додану вартість ОСОБА_2 від 04 жовтня 2005р., актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №2-1742/НОМЕР_1 , довідкою від 05.02.2009р. №1305/23-119 про проведення зустрічної перевірки, довідкою від 17.03.2009р. №13-48/994, накладною №05 від 01.06.2008р.

Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України , зобовязання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств передбачено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно частини 1 статті 207 ГК України , господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відношень із порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом цієї норми недійсною може бути визнана, зокрема, угода, укладена з метою ухилитися від сплати податків та обовязкових платежів або безпідставно одержати з державного бюджету кошти у вигляді податку на додану вартість.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України , якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а в разі виконання зобовязання однією стороною з другою сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже нікчемним. Як зазначено у ч.2 ст. 215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України . За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно з ч.1 ст. 208 ГК України , передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України , згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, в обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК України .

Встановлені частиною 1 ст. 208 ГК України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених ст.250 цього Кодексу, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що угода, яка є предметом судового розгляду в адміністративній справі, укладена 01 червня 2008 року, а з відповідним позовом до суду позивач звернувся 07 травня 2009 року, тобто із дотриманням строків, встановлених ст. 250 ГК України .

З урахуванням сукупності викладених обставин, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в доход держави 44 600 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход держави 44600 (сорок чотири тисячі шістсот) грн. - суму коштів, яка дорівнює вартості отриманих від малого приватного підприємства Фрегаттоварно-матеріальних цінностей за нікчемним правочином від 01.06.2008р. (на користь Державного бюджету через управління Державного казначейства у м.Тернівка, код 23929856, р/р 31110115700035, код платежу 24060300 „Інші надходження").

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський