Ухвала суду № 101212706, 15.11.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/504/16-ц

Провадження 2-п/216/4/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бутенко М.В.

за участю секретаря судового засідання Кравець А.С.

представника АТ «Альфа-Банк» Курдюмов М.М.

без застосування технічного запису

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області заяву справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 04.07.2019 року по справі № 216/504/16-ц, за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

23.09.2019 року до Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 04.07.2019 року по справі № 216/504/16, за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просить суд скасувати вищезазначене заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.09.2019 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду було прийнято до розгляду.

13.07.2020 року через канцелярію суду подано клопотання представника АТ «Альфа-Банк» про заміну сторони позивача по справі її правонаступником.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року постановлено ухвалу про заміну у цивільній справі № 216/504/16-ц, пров. 2-п/216/12/20 позивача АТ «Укрсоцбанк» на правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-банк», ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № IBAN UA973003460000037392000000008, місцезнаходження: 03150, Україна, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Відповідач ОСОБА_1 , та/або його представник ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 15.11.2021 року з невідомих причин до суду не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача АТ «Альфа-Банк» Курдюмов М.М., в судовому засіданні 15.11.2021 року, просить суд розглянути заяву про перегляд заочного рішення по суті, просить суд у задоволені заяви відмовити.

Згідно ст. 284 ЦПК України, передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Згідно з ч. 1ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 285 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Згідно з ч 1. ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч.1 статті 288 ЦПК України не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своєї сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Щодо тверджень про неповідомлення відповідача.

Відповідач перед ухваленням заочного рішення кілька разів належним чином викликався у судове слухання, зокрема 01.01.2019 р. та 04.07.2019 р.та не з`явився в зазначені засідання без поважної причини.

Щодо тверджень відповідача про направлення ним на офіційну електронну адресу суду клопотання про відкладення судового слухання, призначеного на 04.07.2019р., то зазначене твердження не відповідає дійсності, так як таке клопотання на адресу суду не надходило. До заяви про перегляд заочного рішення відповідач надає лише копію такої заяви, однак не надає доказів її направлення.

В зв`язку з викладеним, суд відноситься критично до тверджень відповідача про його неповідомлення щодо дати розгляду справи та не вбачає поважних причин неявки відповідача в судові слухання 01.01.2019 р. та 04.07.2019 р.

Щодо обставин справи та доказів, на які посилається відповідач.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач, як на підставу скасування заочного рішення, посилається на те, що провадження у справі відкрито через два місяця від дати, вказаної в позові, а також на те, що в позовній заяві позивачем неправильно зазначено поштовий індекс та номер телефону. Однак зазначені обставини не мають істотного значення для правильного вирішення справи.

Щодо тверджень відповідача стосовно наявності третейського застереження в кредитному договорі. Однак, договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду у випадках, передбачених законом, не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, а одним зі способів реалізації права на захист своїх прав та інтересів.

Крім того, заочним рішенням від 04.07.2019 р. з відповідача стягнута заборгованість за споживчим кредитом. Законом про внесення змін щодо підвідомчості справ третейським судам стаття 6 Закону «Про третейські суди» була доповнена п.14, згідно з яким третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Таким чином, третейські суди не мають права розглядати спори між фінустановами та фізичними особами при стягненні боргу за споживчими кредитами (Постанова ВС від 25.04.2019 р. у справі № 774/64/18 Постанова ВСУ у справі № 6-856цс15). Щодо тверджень відповідача стосовно того, що спір між сторонами мав розглядатися в порядку господарського судочинства, так як відповідач є фізичною особою підприємцем-суб`єктом господарської діяльності, слід зазначити, що договори за якими стягується заборгованість, а саме: генеральний договір №131/229/07 та додаткові угоди до нього №131/230/01/07, 131/010/02/08, 131/028/03/08 – укладені із відповідачем, саме як з фізичною особою, кредитні кошти надавались відповідачу на споживчі цілі. А отже спір щодо стягнення заборгованості за таким договором кредиту має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Крім того, відповідач не оскаржував ухвалу про відкриття провадження.

Щодо тверджень відповідача необхідності застосування позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому у дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій тощо (аналогічних висновків приходить ВССУ в ухвалі від 11 листопада 2015 року по справі 6-11528св15).

Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідачем в рахунок погашення простроченої заборгованості по кредиту було зроблено наступні платежі: 27.02.2015 року 1000 гривень, 21.11.2014року 1000 гривень. Що, в свою чергу, свідчить про визнання ним заборгованості. За таких обставин має місце переривання перебігу позовної давності, а отже відсутні підстави для застосування позовної давності до позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Щодо застосування спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені, слід звернути увагу, що згідно розрахунку заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню:

-За несвоєчасне повернення кредиту за додатковою угодою №131/230/01/07 в розмірі 56 230,69 грн. за період з 19.11.2014р. по 19.11.2015р.;

-За несвоєчасне повернення відсотків за додатковою угодою №131/230/01/07 в розмірі 41 623,21 грн. за період з 19.11.2014р. по 19.11.2015р.;

-За несвоєчасне повернення кредиту за додатковою угодою №131/010/02/08 в розмірі 2 801,18 грн. за період з 19.11.2014р. по 19.11.2015р.;

-За несвоєчасне повернення відсотків за додатковою угодою №131/010/02/08 в розмірі 2 835,17 грн. за період з 19.11.2014р. по 19.11.2015р.;

-За несвоєчасне повернення кредиту за додатковою угодою №131/028/03/08 в розмірі 12 376,31 грн. за період з 19.11.2014р. по 19.11.2015р.;

-За несвоєчасне повернення відсотків за додатковою угодою №131/028/03/08 в розмірі 10 555,85 грн. за період з 19.11.2014р. по 19.11.2015р.

Тобто заочним рішенням від 04.07.2019 р. задоволені позовні вимоги щодо стягнення пені в межах спеціальної позовної давності, а отже підстав для скасування заочного рішення немає.

Щодо посилань відповідача на такі обставини як світова фінансова криза та зміна курсу гривні по відношенню до долара США, - слід звернути увагу, що зазначені твердження не заслуговують на увагу, так як відповідач згідно умов кредитного договору відповідач отримав кредит у гривні.

Щодо посилань відповідача на необхідність застосування судом положень п.5 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» при визначенні розміру пені, слід звернути увагу, що відповідач, розраховуючи пропорційність заборгованості у відношенні до тіла кредиту, окрім пені додає суму заборгованості по комісії та заборгованість по інфляційним витратам. Зазначене йде у розріз із п.5 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», в зв`язку з чим суд критично ставиться до цих тверджень.

Дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи думку сторін по справі, суд вважає, що заява відповідача про скасування заочного рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.07.2019 року у справі 216/504/16-ц ухвалено із дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 260, 286, 287, 288 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 04.07.2019 року по справі № 216/504/16, за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк до ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити заявникові, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: М.В. БУТЕНКО