Ухвала суду № 101208821, 19.11.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/170/19

Провадження № 1-кп/946/67/21

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

19 листопада 2021 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий – суддя Швець В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Яковенко І.А.,

учасники судового провадження:

прокурор Бундєв І.Г.,

обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники Ковальчук І.Ю., Хамик І.І.,

потерпілі ПрАТ «Ізмаїльський вінзавод», представник потерпілого Михайлов В.Г., Громовенко К.І., Бакал В.М., Димченко В.О., Віхрова Л.М., Николенко О.Ф., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

провівши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12018160150000819, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, що має середню освіту, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 23.03.2016 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.289, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі строком на 6 років; 13.12.2017 року умовно-достроково звільнено з Прилуцької ВК (не відбутий строк 2 роки 11 місяців ); в скоєнні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2, 3, ст. 289 ч. 2, ст. 198 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, що має середню освіту, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий: 25.05.2017 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.2 ст.186, на підставі ст.ст.75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком на 2 роки; в скоєнні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2,3, ст. 186 ч. 2 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні вищезазначених злочинів.

Прокурор Бундєв І.Г. в судове засідання надав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів, в якому посилається на те, що обвинувачений скоїв декілька тяжких злочинів, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, не працює та не має міцних соціальних зв`язків. В судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав.

Обвинувачені ОСОБА_1 , його захисник Ковальчук І.Ю. Лисенко І.В. та захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Іосип Т.М. у судовому засіданні заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просять обрати запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту, мотивуючи тим, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки - є співмешканка та діти, перебуваючи на волі він ні на кого з свідків та потерпілих не впливав. Вважає, що ризики, на які посилається прокурор не існують.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов до такого.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд також враховує засаду верховенства права, закріпленої у ст.8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі – Суд), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд, оцінивши обставини, що викладені у клопотанні прокурора, дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування та під час судового розгляду, на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховатися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення з огляду на те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, ОСОБА_2 перебуваючи під домашнім арештом скоїв нові злочини. Також суд враховує, що на даний час ОСОБА_2 засуджений іншим складом суду по інший справі до покарання у вигляді позбавлення волі.

Таким чином, вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на даний час є виправданим заходом, оскільки вказані обставини чітко вказують на те, що перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_2 може продовжити вчиняти нові злочини, порушуючи права інших осіб, а тому справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності, інтересів правосуддя, запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_2 на свободу.

З урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_2 того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не закінчено, сам обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про допит свідків, при цьому не зміг надати відомостей про них, у зв`язку із чим суд змушений був оголосити перерву у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_2 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених п. п.1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 строком, що не перевищує 60 діб - до 18 січня 2022 року.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає доцільним визначати обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України. З урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_2 обвинувачуються, суд вважає за доцільним визначити йому заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 45400 грн (20 х 2270 грн), з покладанням обов`язків, передбачених п.п. 2 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.

Керуючись ст. 177, 178,183, 193,194,201,370 – 372 КПК України, суд –

постановив:

Клопотання прокурора Бундєва І.Г. про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк – до 18 січня 2022 року. Строк дії наявної ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 18 січня 2022 року.

Визначити ОСОБА_2 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі по 45400 грн, після внесення яких ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти та буде вважатися таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави. Обвинувачений ОСОБА_2 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на нього обов`язки строком до 18 січня 2022 року, передбачені п. 2 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свой паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_2 , а також направити до Державної Установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду В.М. Швець