Рішення № 101206782, 19.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/562/21

Справа №754/1797/20

РІШЕННЯ

Іменем України

(повне рішення суду виготовлено 19 листопада 2021 року)

15 листопада 2021 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М., справа № 754/1797/20

ОСОБА_1 - позивач

Акціонерне товариство «Ідея Банк» - відповідач

Головне управління Держпродспоживслужби - третя особа

Вимоги позивача: захист прав споживачів

Бабійчук О.С. - адвокат позивача

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів і вимоги якого неодноразово подавались у новій редакції та в якому позивач просить: визнати недійсною з моменту укладення умову кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018, укладеного між позивачем і відповідачем пункту 2.5. в частині за якою передбачено, що плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати видачі кредиту; визнати недійсною з моменту укладення умову кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018, укладеного між позивачем і відповідачем пункту 2.5. в частині за якою передбачено, що базою для нарахування плати обслуговування кредиту є початкова сума кредиту; визнати недійсною з моменту укладення умову кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018, укладеного між позивачем і відповідачем пункту 2.6. в частині за якою передбачено, що банк вправі, але не зобов`язаний нараховувати плату за обслуговування кредиту; визнати недійсною з моменту укладення умову кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018, укладеного між позивачем і відповідачем «Графік щомісячних платежів» в частині визначеної пунктом 7 підпунктом 7.4. даного «Графіку» плати за обслуговування; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок здійснених з часу укладення кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018 позивачем платежів, зарахувавши сплачену позивачем у сумі цих платежів з погашення заборгованості за комісією (плата за обслуговування кредитної заборгованості) у сумі: 39442,88 грн. у рахунок інших обов`язкових платежів (зі сплати заборгованості по тілу кредиту та процентах), що передбачені умовами кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що передбачена умовами кредитного договору плата за обслуговування кредитної заборгованості, яка нараховується щомісяця та стягується з позивача, є незаконною та порушує права позивача, як стягувача.

У судовому засіданні адвокат позивача позов підтримав і не заперечував проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача та третьої особи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подавши відзив у якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що законодавством прямо не передбачено заборону на встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості, а також у відзиві відповідач просив розглянути справу за його відсутності.

Третя особа в судове засідання не з`явилась і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надала, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялась під розписку, тобто, належним чином.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності відповідача і третьої особи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасникам справи, які не з`явились у судове засідання, достовірно відомо про наявність спору в суді та про час і місце розгляду справи.

Вислухавши адвоката позивача, дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Між позивачем і відповідачем укладено кредитний договір № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018 за яким позивачу надано кредит у сумі: 12000 грн., який позивач мав погашати щомісячними платежами разом і процентами. Також умовами договору передбачена плата за обслуговування кредитної заборгованості, яка нараховується щомісяця.

Пунктом 1.11. кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018 передбачено, що обслуговування кредиту банком ключає в себе надання інформації позичальнику засобами зв`язку по: рахункам, сумам платежу, стану рахунку тощо. Вказана щомісячна плата за обслуговування міститься й у графіку щомісячних платежів. При цьому, надання інших послуг, за вказану плату, умовами договору не передбачено.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16, положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). Суди, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.04.2020 у справі № 583/3343/19, відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит. Безоплатність надання позичальнику інформації щодо його кредиту прямо встановлена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до положень частин першої-п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Частиною третьою цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору. Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Встановлення особі щомісячної плати за супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися їй безоплатно є несправедливим та підлягає визнанню недійсним. Висновки про те, що Законом України «Про споживче кредитування» прямо не передбачено заборону на встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості не спростовують наведених висновків та не впливають на правильність вирішення справи, оскільки банком у кредитному договорі встановлена плата за ті послуги, які за законом повинні надаватися безоплатно.

Вищевикладене дає правові підстави для висновку, умовами кредитного договору, укладеного між позивачем і відповідачем та які оспорює позивач, була встановлена плата за послуги, які за законом повинні надаватися безоплатно.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обгрунтованими.

За таких обставин, позов задовольняється.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов.

Визнати недійсною з моменту укладення умову кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) і публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819) пункту 2.5. в частині за якою передбачено, що плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати видачі кредиту.

Визнати недійсною з моменту укладення умову кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) і публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819) пункту 2.5. в частині за якою передбачено, що базою для нарахування плати обслуговування кредиту є початкова сума кредиту.

Визнати недійсною з моменту укладення умову кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) і публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819) пункту 2.6. в частині за якою передбачено, що банк вправі, але не зобов`язаний нараховувати плату за обслуговування кредиту.

Визнати недійсною з моменту укладення умову кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) і публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819) «Графік щомісячних платежів» в частині визначеної пунктом 7 підпунктом 7.4. даного «Графіку» плати за обслуговування.

Зобов`язати акціонерне товариство «Ідея Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819) здійснити перерахунок здійснених з часу укладення кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) платежів, зарахувавши сплачену ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в сумі цих платежів з погашення заборгованості за комісією (плата за обслуговування кредитної заборгованості) у сумі: 39442,88 грн. у рахунок інших обов`язкових платежів (зі сплати заборгованості по тілу кредиту та процентах), що передбачені умовами кредитного договору № Z06.00611.003904639 від 02.05.2018.

Стягнути з акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ): 908 грн. - судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: