Вирок № 10120513, 21.06.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-312

2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського А.М.,

при секретарі Годинській К.Л.,

з участю прокурора Амельченка В.В., Безрука А.М.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Києва, українця,

громадянина України,освіта середня, працює

водієм в ЗАТ «Сварка», зареєстрованого

в АДРЕСА_1,

не судимого, -

в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 24.11.2009 року, приблизно о 12 годині 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Тойота Камрі», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по бульвару Вернадського в місті Києві та наближався до перехрестя з вулицею Депутатською, проїжджа частина якої є головною по відношенню до проїжджої частини бульвару Вернадського.

В цей момент по вулиці Депутатській в напрямку вулиці Вітрука рухався мікроавтобус «Мерседес Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. Поруч із зазначеним перехрестям на тротуарі стояла пішохід ОСОБА_4

Під час руху водій ОСОБА_2 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 підпункт «б» та 16.11 та дорожнього знака 2.1 Правил дорожнього руху України:

- 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків; - 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: - підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;

- 16.11: на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, який рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїжджих частин поголовній дорозі, незалежно від напряму їх подальшого руху;

- дорожній знак 2.1 «Дати дорогу»: водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що підїжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Тойота Камрі», д.н.з. НОМЕР_1 не уважно стежив за дорожньою обстановкою, не правильно реагував на її зміни, під'їжджаючи до перехрестя нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не дав дорогу мікроавтобусу «Мерседес Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення вищевказаних транспортних засобів. Після даного зіткнення автомобіль «Тойота Камрі», д.н.з. НОМЕР_1 у некерованому стані виїхав на тротуар, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 228/3656 від 12.01.2010, отримала наступні тілесні ушкодження: забійна рана носу, перелому кісток носа, крововиливи в мякі тканини лобної області, крововиливи під оболонки мозку, відтік-набрякання головного мозку; крововилив в області лівої лопатки, множинні переломи ребер, розрив серця, розриви лівої легені уламками ребер; розможення селезінки; переломи обох кісток правої гомілки; крововиливи біля коренів і між долями легень; садна і крововиливи на обличчі, тулубі і кінцівках. Смерть ОСОБА_4 настала від множинних переломів кіток скелету з пошкодженням внутрішніх органів.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 286 ч.2 КК України визнав повністю, в скоєному розкаявся та підтвердив вищезазначені обставини справи.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім показів підсудного.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 286 ч.2 КК України вірна, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудного, що характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий,його вік, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно ст. 66 КК України, помякшуючою його відповідальність обставиною, є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5, судом не встановлено. На підставі чого суд рахує, що ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2 вартість проведення транспортно-трасологічної експертизи 1 370 гривень 52 копійки та вартість проведення судово-автотехнічної експертизи 608 гривень 47 копійок.

Вирішуючи питання цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до п.5 ст. 1187 ЦК України, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до доручення від 03.04.2007 року ОСОБА_2 володів та керував автомобілем «Тойота Камрі», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з Єдиного реєстру довіреностей від 03.03.2010 року №13701703( а.с. 240)

За таких обставин суд приходить до висновку , що ОСОБА_2 правомірно володів транспортним засобом. А тому відповідачем по заявлених позовах буде як він, так і Приватне акціонерне товариство « Просто-страхування " відповідно до Поліса від 26.07.2009 року, за яким об"єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля за шкоду, яка може бути заподіяна здоров"ю потерпілого внаслідок експлуатації транспортного засобу ( а.с.94).

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_6, підлягає задоволенню тільки частково. При цьому в частині матеріальної шкоди може бути задоволений тільки на суму 6907 гривні 31 копійка, оскільки потерпілою суду надано докази, а саме чеки та квитанції витрачених коштів на зазначену суму .

Поряд з цим, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, які потерпіла зазнала у зв"язку з смертю тітки, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_6 моральну шкоду частково на суму 22550 гривень, яку стягнути в сумі 20000 гривень з підсудного ОСОБА_2, а 2550 гривень , як і вищезазначену матеріальну шкоду з Приватного акціонерного товариство « Просто-страхування "" відповідно до Поліса від 26.07.2009 року, за яким об"єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля за шкоду, яка може бути заподіяна здоров"ю потерпілого внаслідок експлуатації транспортного засобу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін- підписку про невиїзд.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 вартість проведення транспортно-трасологічної експертизи, що становить 1370 (одна тисяча триста сімдесят) гривень 52 копійки та вартість проведення судово-автотехнічної експертизи, що становить 608 (шістсот вісім) гривень 47 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (код 25575285, банк УДК у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699, призначення платежу послуги експерта).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково, стягнувши із Приватного акціонерного товариства « Просто-страхування " на її користь 6907 гривень 31 копійку матеріальної шкоди та 2550 гривень моральної шкоди, а також на користь потерпілої ОСОБА_6 стягнути із засудженого ОСОБА_2 20000 гривень моральної шкоди .

Речові докази: взуття, жіночу сумку, гаманець, мобільний телефон «Сіменс А52» та наручний годинник «Ролекс», які були переданні на зберігання потерпілій ОСОБА_6 залишити в останньої; автомобіль «Мерседес Спрінтер», д.н.з. НОМЕР_2, який був переданий на зберігання ОСОБА_7 залишити в останнього; автомобіль «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику для зберігання затриманого транспорту по вул. Канальній, 3 в м. Києві повернути його власнику ОСОБА_8

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: