Рішення № 101203517, 12.11.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

12.11.2021

Справа № 331/4147/21

Провадження № 2/331/2261/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Чуйко О.С.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м.Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

До Жовтневого районного суду м.Запоріжжя 28.07.2021 року звернулось Акціонерне товариство «Універсал банк» (далі – позивач, АТ «Універсал банк», банк) з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 84331,66 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 30.07.2018 між АТ «Універсал банк» і ОСОБА_1 укладений договір банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява – анкета разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписавши Анкету – заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови. Відповідач зобов`язання з повернення кредитних коштів за користування кредитом належним чином не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась вищезазначена заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідачем 31.08.2021 поданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначені у позовній заяві факти, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а самі позовні вимоги є абсолютно необґрунтованими та повністю не визнаються відповідачем.

Так, анкета-заява, що підписана відповідачем, не містять умов щодо мети отримання кредиту, загального розміру наданого кредиту, строку, на який надається кредит, процентної ставки за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядку її обчислення, у тому числі порядку зміни, та сплати процентів, порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, інформації про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит тощо.

Вважає, що саме по собі підписання відповідачем Анкети-заяви без підтвердження конкретних умов надання банківських послуг не може бути підставою для задоволення позовних вимог. За виключенням Анкети-заяви, всі надані позивачем документи не підписані відповідачем та не містять підтверджень того, що саме додані до позовної заяви Умови та Тарифи розуміла відповідач, ознайомилась та погодилась із ними, підписуючи Анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування. Такі не підписані відповідачем документи взагалі не можна розцінювати як частину кредитного договору, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань та інші суттєві умови кредитного договору. Тобто позивач не довів укладення з відповідачем договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позовній заяві. Просить повністю відмовити в позові АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивачем 06.09.2021 надані додаткові письмові пояснення, відповідно до яких, у пункту 3 анкети – заяви підписанням договору боржник підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та отримав їх у мобільному додатку. Сама в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія. Зазначає, що боржник висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку monobank шляхом застосування клієнтом та Банком електронного цифрового підпису.

Позивачем 08.10.2021 надані додаткові письмові пояснення, відповідно до яких, подана детальна виписка про рух коштів по картці, за якою боржником проведено поповнень карткового рахунку на суму 6015 грн. За весь час користування карткою відповідачем проведено витрат на суму 90346,66 грн, сума коштів, які не повернуті боржником 84331,66 грн.

У позовній заяві міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, в якій просив у позові відмовити повністю, стягнути з позивача судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 7600 грн.

Враховуючи викладене, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, суд відповідно до положень ст.211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), розглядає справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників.

Під час розгляду справи представник відповідача – адвокат Малишев О.. проти позову заперечував, вказав на те, що Правила і умови договору відповідачем не підписувались. Сума наданого кредиту невідома. Не заперечує, що відповідачем підписувалась анкета - заява, отримувались грошові кошти, однак сума боргу невідома. Позивач необґрунтовано розрахував пеню і комісію разом, безпідставно збільшив кредитний ліміт понад 20 000 гривень.

Судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

30.07.2018 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до позивача та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за умовами якої Клієнт просила відкрити поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Мобільному додатку відповідно до умов Договору та наведених у Анкеті-заяві умов.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

30.07.2018 року між АТ «Універсал банк» і ОСОБА_1 укладений договір з метою отримання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Договору про надання банківських послуг у АТ «Універсал банк».

За вказаним договором про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» надало ОСОБА_1 кредит на картковий рахунок у межах ліміту кредитування.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав анкету заяву до договору про надання банківських послуг і витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Паспорт споживчого кредиту, Тарифи, які опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms).

Банком до позовної зави додано розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 30 липня 2018 року, відповідно до якого заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 15.03.2021 року становить 84331,66 грн, з яких: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) – 39646 грн; заборгованість за пенею та комісією – 44685,66 грн (а.с.7).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК).

Частиною другою статті 1054 ЦК встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК).

Договір про споживчий кредит – вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

З положень ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що договір про споживчий кредит та зміни до нього укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством); кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього; примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами; примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит; обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі статті 551 ЦК в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач заперечує факт підписання Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Паспорту споживчого кредиту і Тарифів, які складають договір про надання банківських послуг.

За позицією позивача зазначені умови кредитування підписані відповідачем в електронній формі і з їх змістом відповідач ознайомилась у мобільному додатку.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, підписавши електронним підписом Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Паспорту споживчого кредиту, Тарифів, якими визначені всі умови кредитування, відповідач погодилась з ними.

Так, у пункті 3 Анкети- заяви від 30.07.2018, підписаної відповідачем, остання підтвердила, що ознайомилась із вказаними документами у мобільному додатку.

Крім того, відповідач в анкеті-заяві зазначила, що просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (пункт 6). Усе листування щодо цього договору відповідач просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (пункт 11).

Відповідно до частин 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 77, 78, 79 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає непереконливими доводи відповідача щодо не підписання нею Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Паспорту споживчого кредиту, Тарифів, якими визначені всі умови кредитування, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що відповідач з власної ініціативи звернулась до ПАТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг у виді кредитування і за Анкетою – заявою від 30.07.2018 року ознайомилася з умовами кредитування шляхом використання мобільного додатку. При укладенні кредитного договору відповідач отримала електронний цифровий підпис, який обов`язковий при здійсненні операцій за всіма рахунками Банку і був наданий відповідачу для використання у мобільному додатку з метою посвідчення усіх дій за цим договором, зокрема правочинів.

Проєкт Monobank – це банк у смартфоні, який здійснює банківське обслуговування дистанційно без відділень з використанням мобільного додатку і електронних договорів.

У випадку ненадання позичальником згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у мобільному застосунку Monobank шляхом накладення електронного цифрового підпису, то застосунок Monobank не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку Monobank, таким чином проведення будь-яких операцій, зокрема отримання кредиту, без такого підтвердження не є можливим, що підтверджується копією видкруку пуш-повідомлення з мобільного додатку щодо етапів входу у додаток, наданою позивачем до письмових пояснень від 03.09.2021.

Відповідно до довідки про встановлений кредитний ліміт від 30.08.2021, ОСОБА_1 через мобільний застосунок Monobank за договором про надання банківських послуг від 30.07.2018 встановлена сума кредитного ліміту 20 000 грн.

Отримання і використання кредитних коштів відповідачем підтверджується деталізованою випискою про рух коштів по картковому рахунку, що надана позивачем.

Разом з тим, відповідач зверталась до позивача за отриманням кредитів за послугою «Розстрочка», заяви по яким підписані електронним підписом відповідача, що підтверджується формою підтвердження електронного документу.

Таким чином, відповідачем отримані кредити за послугою «Розстрочка»: 12.11.2018 ліміт кредиту 1200 грн на 16 місяців, 03.11.2018 ліміт кредиту 1050 грн на 18 місяців, 06.09.2018 ліміт кредиту 1800 грн на 12 місяців, 31.07.2018 ліміт кредиту 4700 грн на 24 місяців, 30.07.2018 ліміт кредиту 7500 грн на 24 місяців.

Заяви відповідача на отримання кредитів за послугою «Розстрочка» містять умови кредитування: строки кредитування, проценті ставки за кредитом, тощо.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач дійсно ознайомилась з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, Паспортом споживчого кредиту, Тарифами, які є складовою частиною кредитного договору від 30.07.2018, та підписала їх за допомогою електронного цифрового підпису у мобільному додатку, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами кредитного договору і ознайомлення з його умовами, які долучені позивачем до позовної заяви. Без отримання електронного цифрового підпису, без здійснення входу до мобільного додатку Monobank і проведення банківських операцій з кредитними коштами за допомогою електронного цифрового підпису, кредитний договір між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 не був би укладений.

Про правомірність використання електронного цифрового підпису при укладанні договору свідчить судова практика, зокрема висновки Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2020 року по справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20). Верховним Судом застосовані умови кредитного договору, які розміщені на сайті кредитодавця, стосовно того, що договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручним підписами сторін.

Суд вважає, що посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 щодо того, що Умови і правила надання банківських послуг мають мінливий характер, не підписані позичальником, а тому їх редакцію, надану позивачем, не можна вважати частиною спірного кредитного договору не заслуговують на увагу, оскільки обставини справи, що розглядається є відмінними від тих, що мали місце при ухваленні Великою Палатою Верховного Суду постанови 03 липня 2019 року, отже умови кредитування підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису, а тому вказана правова позиція не може бути застосована при вирішенні даної справи.

Судом встановлено, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, згідно з умовами договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором.

На залишок простроченої заборгованості позивач нарахував неустойку, яка передбачена Тарифами.

Через порушення умов договору відповідач станом на 15.03.2021 року має заборгованість 84331,66 грн, з яких: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) – 39646 грн; заборгованість за пенею та комісією – 44685,66 грн (а.с.7).

Відповідачем у справі не спростовано розмір заборгованості у сумі 84331,66 грн, доводів позивача щодо отримання, використання, в тому числі і погашення кредитних коштів.

Відповідач уклав кредитний договір з позивачем, чим взяв на себе грошове зобов`язання, яке належним чином не виконав і прострочив зобов`язання, а тому повинен нести відповідальність, встановлену законом та договором.

Позов доведено: анкетою-заявою про приєднання до Договору про надання банківських послуг, Витягом з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифами, розрахунками заборгованості, деталізованою випискою про рух коштів по картковому рахунку.

Враховуючи викладене, суд вважає позов законним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК сплачений позивачем судовий збір в сумі 2270 грн покладається судом на відповідача. Витрати відповідача на професійну правову допомогу в сумі 7600 грн стягненню не підлягають, у зв`язку із відмовою від позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 133, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.07.2018 року в сумі 84331 (вісімдесят чотири тисячі триста тридцять одна) гривень 66 копійок, з яких: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) – 39646 гривень; заборгованість за пенею та комісією – 44685,66 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» судові витрати в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал банк» - код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Р.С.Солодовніков