Постанова № 101197231, 16.11.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1732/21

Номер провадження 2-а/573/15/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

16 листопада 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Свиргуненко Ю.М.,

з участю секретаря Федорченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренка Руслана Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа на стороні відповідача: Відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

в с т а н о в и в :

I. Стислий виклад позицій позивача та відповідача

1. Короткий зміст позовної заяви

19 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренка Р.М. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовна заява вмотивована наступним чином.

08 жовтня 2021 року о 14 годині 50 хвилин, на зернозбиральному комбайні Нива СК-5, д. н. НОМЕР_1 позивач разом з батьком ОСОБА_2 , який був за кермом, їхали по полю, що знаходиться між селами Руда та Біликівка Білопільського району. Були зупинені працівниками поліції. На вимогу останніх, батько позивача пред`явив своє посвідчення водія та свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу. Ознайомившись з вказаними документами, інспектор поліції зробив припущення, що комбайном керував позивач, що зафіксовано на відеореєстратор. Однак, з відеозаписом позивач ознайомлений не був. Незважаючи на пояснення ОСОБА_2 , який заперечував факт керування транспортним засобом, поліцейський СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сидоренко Р.М. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №581800 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Позивач також вказує, що відповідач грубо порушив його право на захист, оскільки в момент, коли в телефонному режимі він отримував юридичну консультацію, була винесена оскаржувана постанова.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №581800 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

2. Короткий зміст відзиву на позовну заяву, поданого першим відповідачем

28 жовтня 2021 року через канцелярію суду надійшов відзив відповідача - поліцейського СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренка Р.М., в якому останній просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

08 жовтня 2021 року, перебуваючи на добовому чергуванні в складі групи СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, з інспектором О. Ховзуном зупинили комбайн Нива СК-5, яким керував ОСОБА_2 . При перевірці документів виявили відсутність у позивача посвідчення водія відповідної категорії, що свідчить про порушення ним п. 2.1 (а) ПДР України. У зв`язку з цим, відносно ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №581800 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. З вказаною постановою позивач був згоден, про що свідчить його підпис у ній (а. с. 15-16).

3. Короткий зміст відзиву на позовну заяву, поданого другим відповідачем

09 листопада 2021 року надійшов відзив представника відповідача - ГУНП в Сумській області Бабченко І., в якому остання просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з їх необґрунтованістю та вказує, що поліцейським СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сидоренком Р.М. під час винесення оскаржуваної постанови дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси позивача, а отже постанова є правомірною, винесеною у порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством та безпідставно оскаржується позивачем (а. с. 43-47).

ІІ. Позиція сторін по справі в судовому засіданні

Позивач ОСОБА_2 позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Сумській області проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідач - поліцейський СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренко Р.М. у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 55).

Представник третьої особи - ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області в судове засідання не з`явилися без повідомлення причин. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 52).

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини

Судом встановлено, що 08 жовтня 2021 року поліцейським СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренком Р.М. відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №581800 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн.

За змістом вказаної постанови, 08 жовтня 2021 року о 14 годині 50 хвилин на ґрунтовій дорозі між с. Бобрик та с. Біликівка ОСОБА_2 керував комбайном Нива СК-5 без посвідчення комбайнера відповідної категорії, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України (а. с. 6).

Відповідно до наданих першим відповідачем до відзиву на позовну заяву письмових пояснень інспектора СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Ховзуна О.С., 08 жовтня 2021 року о 15 годині на ґрунтовій дорозі між с. Бобрик та с. Біликівка ним спільно з поліцейським ОСОБА_3 за порушення техніки безпеки було зупинено зернозбиральний комбайн СК-5 М «Нива». З бункеру комбайна зліз невідомий чоловік, років 50, зайшов до кабіни транспортного засобу та відразу вийшов з особою, яка керувала комбайном. При перевірці документів було встановлено, що водій ОСОБА_2 не має посвідчення на право керування вказаним транспортним засобом. Поряд з позивачем стояв його батько, який підтвердив, що його син не має посвідчення тракториста-машиніста, а в полі він навчає сина їздити на комбайні. У зв`язку з викладеними обставинами ОСОБА_3 виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП. З вказаною постановою ОСОБА_2 погодився, що підтвердив особистим підписом у ній. Будь-яких заперечень чи доповнень з боку останнього не надходило. Після розгляду та оголошення постанови за кермо комбайну сів батько позивача, який мав при собі посвідчення відповідної категорії (а. с. 19-20).

Наявні в матеріалах справи письмові пояснення поліцейського СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренка Р.М. за змістом є аналогічним змісту відзиву та письмовим поясненням інспектора СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Ховзуна О.С. (а. с. 18).

ІV. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі за змістом Закон №3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі по тексту ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Зокрема, відповідно до п. п. «а» п. 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону №3353-XII, відповідно до вимог якої водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується з обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом у вигляді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно з законодавством України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17 (адміністративне провадження №К/9901/17925/18).

V. Висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №757/2757/16-а зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Один лише підпис на постанові у справі про адміністративне правопорушення та сплата штрафу не означає згоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових принципах, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Аналогічне положення закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В той же час, у справі «Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

В оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №581800 відсутні будь-які посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім того, відповідачами, окрім своїх письмових пояснень, не надано інших належних та допустимих доказів вчинення правопорушення, що в свою чергу не дає можливості суду встановити дотримання поліцейським СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренком Р.М. процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією №1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що накладення адміністративного штрафу на позивача відбулось за необґрунтованих підстав, без з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та, як наслідок, неправомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови серії БАВ №581800 від 08 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Позивачем заявлено позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №581800 від 08 жовтня 2021 року, винесеної поліцейським СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сидоренком Р.М.

Водночас, позивачем не заявлено вимогу про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 286 КАС України закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

VІ. Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_2 сплатив судовий збір в сумі 454 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2298912100.1 від 12 жовтня 2021 року (а. с. 8).

У зв`язку з задоволенням позову, вказана сума судових витрат підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 126, 222, 251, 255 КУпАП, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, ст. ст. 2, 5-7, 9, 72, 77, 139, 241-246, 255, 257, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до поліцейського СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренка Руслана Миколайовича, юридична адреса: Сумська область, Сумський район, м. Білопілля, вул. Соборна, 76, Головного управління Національної поліції в Сумській області, ЄДРПОУ 40108777, юридична адреса: 40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 23, третя особа на стороні відповідача: Відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, юридична адреса: Сумська область, Сумський район, м. Білопілля, вул. Соборна, 76 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимізадовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №581800 від 08 жовтня 2021 року, винесену поліцейським СРПП ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Сидоренком Русланом Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП визнати протиправною, скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 листопада 2021 року.

Суддя