Рішення № 101189583, 17.11.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4281/21

Провадження № 2/234/2521/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Романенко К.С.

за участю секретаря судового засідання Коваленко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краматорську цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ :

02.04.2021 року представник позивача звернувся до Краматорського міського суду Донецької області із позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5 962,15 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 11.01.2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Honda» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (самовільно залишив місце ДТП) та транспортного засобу «Mitsubishi» д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Відповідно до постанови Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/482/18 від 16.01.2018 року на основі матеріалів справи було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 України (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди) ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Нопdа» д.р.н. НОМЕР_1 . Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Нопdа» д.р.н. НОМЕР_1 - відповідача була застрахована позивачем на підставі полісу №АК/7201227 . На підставі ремонтної калькуляції № 18-147731 від 21.02.2018 року, ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» розрахувало суму страхового відшкодування та склало страховий акт № 180000147731, сума виплати за пошкоджений транспортний засіб «Mitsubishi» д.р.н. НОМЕР_2 , склала 5 962,15 грн. В зв`язку з викладеним і відповідно до умов Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АК/7201227 від 27.07.2017 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» відшкодувало потерпілому суму страхового відшкодування за транспортний засіб «Mitsubishi» д.р.н. НОМЕР_2 , в сумі 5 962, 15 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3P014365 від 26.02.2018 року . Під час дослідження страхового випадку стало відомо, що ОСОБА_1 самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та в рамках адміністративного провадження була встановлена його вина в ДТП з урахуванням ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП України. Позивач звертався до Відповідача з претензіями про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 5 962, 15 грн., які було проігноровано, а також, в телефонному режимі.Відповідно до п.п.«в» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди. Також, в частині першій статті 1191 ЦК України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Оскільки ОСОБА_1 , спричинив дорожньо-транспортну пригоду та самовільно залишив її місце, ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ШШУРАНС ГРУП», як Страховик, що виплатив страхове відшкодування, має право регресу до нього, як Страхувальника і це право підлягає захисту судом.

Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 19.04.2021 р. відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 29.06.2021 р. клопотання відповідача ОСОБА_1 про перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін до розгляду справи за правилами загального провадження було задоволено, по справі призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09.08.2021 року проведене підготовче судове засідання та справа призначена до розгляду.

09.08.2021 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив у якому зазначив, що вимоги не визнає у повному обсязі, сума відшкодування значно завищена і не відповідає характеру реальних пошкоджень. Крім цього вказав, що у акті огляду транспортного засобу в, яку надав позивач відсутня інформація про дату , час та місце огляду транспортного засобу, опис характеру пошкоджень транспортного засобу потерпілого не відповідає опису характеру пошкоджень, зазначених у протоколі поліції при оформленні ДТП, у акті відсутній підпис власника транспортного засобу. Таким чином вважає, що реальний огляд транспортного засобу потерпілого представником позивача взагалі не проводився. Просив у позові відмовити , оскільки позивачем був поданий позов з порушенням терміну строків позовної давності.

Представник позивача не з`явився в судове засідання, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно до поданих заяв позов підтримує та просить справу розглянути за відсутності позивача. Не заперечує проти ухвалення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву у якій просив розглядати справу за його відсутності та в позові відмовити з підстав пропуску позивачем трирічного строку звернення до суду із вказаним позовом.

Дослідивши докази, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Як встановлено в судовому засіданні, 11.01.2018 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «Honda» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mitsubishi» д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . У результаті даної ДТП вказані автомобілі зазнали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/482/18 від 16.01.2018 року на основі матеріалів справи було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 України (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди) ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Нопdа» д.р.н. НОМЕР_1 .

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Нопdа» д.р.н. НОМЕР_1 - була застрахована в позивача.

Згідно ремонтної калькуляції № 18-147731 від 21.02.2018 року, ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» розрахувало суму страхового відшкодування та склало страховий акт № 180000147731, сума виплати за пошкоджений транспортний засіб «Mitsubishi» д.р.н. НОМЕР_2 , склала 5 962,15 грн.

Позивачем згідно платіжного доручення № 3P014365 від 26.02.2018 року було виплачено потерпілому ОСОБА_3 відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП у розмірі 5962,15 грн., призначення платежу : відшкодування згідно страхового акту № 180000147731 від 23.02.18 к/р 5168 7422 03139385 ОСОБА_3 .

На підставі ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно п.п.«в» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Таким чином особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки у даному випадку, є відповідач.

Оскільки відповідач не відшкодував шкоду та згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач отримав право вимоги на таке відшкодування, то відповідач повинен відшкодувати шкоду позивачу у примусовому порядку.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування шкоди в повному обсязі. Відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сума вимоги складає 100% від виплаченого відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, і оскільки винним у вчиненні ДТП є відповідач, то позивач має право вимоги про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

06.03.2018 р. на адресу відповідача ОСОБА_1 позивачем було надіслано вимогу про плату боргу, яку останній отримав, однак відповіді на яку відповідачем не надано .

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Первісне (основне) деліктне зобов`язання та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

Спеціальний Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За змістом цього Закону страхове відшкодування, яке за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик виплатив третій особі, а не своєму страхувальнику, є одночасно й відшкодуванням шкоди третій особі (потерпілому) в деліктному зобов`язанні, оскільки страховик у договірних правовідносинах обов`язкового страхування відповідальності є одночасно боржником у цьому деліктному зобов`язанні.

Отже, з урахуванням зазначеного та з огляду на положення частини шостої статті 261 ЦК України моментом початку позовної давності для регресної вимоги страховика в правовідносинах буде день виконання основного зобов`язання і фактично день припинення цього зобов`язання належним виконанням - день проведення страховиком виплати страхового відшкодування третій особі (потерпілому в деліктному зобов`язанні).

Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 за ст.ст.124, 122-4 КУпАП встановлена постановою Краматорського міського суду Донецької області від 16.01.2018 р.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт вини відповідача, та наслідки його протиправних дій, а саме - завдання механічних пошкоджень транспортному засобу засобу «Mitsubishi» д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , доведенню не підлягає.

Відповідно до ч.6 ст. 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Позовна заява надійшла до Краматорського міського суду 02.04.2021 року.

Згідно із частиною шостою статті 261 ЦК України за регресним зобов`язанням перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Основне зобов`язання позивач виконав 26.02.2018 р., що підтверджено копією платіжного доручення №ЗР014365 від 26.02.2018 р., а згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями із позовною заявою він звернувся 02.04.2021 року, тобто з пропуском трирічного строку, встановленого частиною шостою статті 261 ЦК України.

При цьому, відповідно до статті 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

За таких обставин, саме з моменту виконання позивачем свого зобов`язання за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 27.03.2012 в справі № 58/168.

Отже, виплата позивачем здійсненна 26.02.2018, саме з цієї дати почався перебіг позовної давності в даному випадку.

Відповідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення,.

Відповідач у поданому до суду відзиві посилається на пропущення позивачем строку позовної давності.

Законодавець не установив вимоги щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, заяву про її застосування може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 09 квітня 2019 року у справі № 912/1104/18 (ЄДРСРУ № 81081514) та підтримана в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 вересня 2019 року у справі № 904/4342/18 (ЄДРСРУ № 84420963).

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник позивача відповіді на відзив не надав , жодних заяв щодо вказаної обставини - заяви відповідача про застосування строків позовної давності, зазначення підстав для визнання поважною причини пропуску строку позовної давності та поновлення цього строку, чи то спростування вказаної заяви від відповідача до суду не надійшло.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, у задоволенні позову позову слід відмовити у зв`язку із пропуском позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в позові, судові витрати які складаються з витрат на сплату судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У позові Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», м.Київ, вул. Глибочицька, буд.44, код ЄДРПОУ 24175269.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 07.11.2021 р.

Суддя Краматорського міського суду К. С. Романенко