Рішення № 101183346, 22.10.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9028/20 Провадження № 2/727/255/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді - Яреми Л.В.,

при секретарі - Худояровій А.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

учасники справи:

представник позивача - адвокат Матвійчук М.З. представник відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - адвокат Чорна С.О.

В С Т А Н О В И В:

АТ «Альфа-Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що 23 листопада 2007 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 5-DOUBLE2.

Акціонерний-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» 14 червня 2010 року було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», назву організаційно-правової форми банку змінено шляхом перейменування на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10 серпня 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (скорочено - АТ «Укрсоцбанк»).

Відповідно до рішення №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» припинено шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Цим рішенням також визначено, що з 15 жовтня 2019 року АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк».

В порушення умов кредитного договору позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 18 серпня 2020 року має заборгованість: за кредитом - 25250,00 доларів США; за відсотками – 32962,24 доларів США;

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором № 5-DOUBLE2 від 23.11.2007 року між кредитором та Іпотекодавцями: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено іпотечний договір №4 від 23 листопада 2007 року, відповідно до якого Іпотекодавці передали в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 44,5кв. м, житловою площею 27,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного позивач просить: звернути стягнення в користь АТ «Альфа-Банк» на предмет іпотеки, а саме: на двокімнатну квартиру, загальною площею 44,5 кв. м, житловою площею 27,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 5-DOUBLE2 від 23 листопада 2007 року в розмірі 58212,24 дол. США, шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичай ні ціни на цей вид майна, на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій, також просить стягнути солідарно з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

15 березня 2021 року від представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Савосюк Н.П. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи позов, представник відповідача вказує про те, що у березні 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» пред`явив до позичальника ОСОБА_1 позов про стягнення 48723,03 доларів США. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.07.2016 року позов задоволено частково, стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором №5 від 23.11.2007 року у сумі 33098 дол. США з яких: 22715 дол. США – заборгованість за кредитом та 10383,22 дол. США – заборгованість за відсотками, що еквівалентно офіційному курсу валют Нацбанку України 861214,43 грн., а також пеню за неповернення кредиту та відсотків по ньому в сумі 155478,42 грн., а всього в гривневому еквіваленті – 1016692,42 грн. Зазначає, що у розрахунках заборгованості, наданих позивачем, він виходить із суми основного боргу 25250 дол. США, без урахування вказаного рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08.07.2016 року, яким вирішено спір про стягнення заборгованості із боржника ОСОБА_1 і позов задоволено частково, в межах строку позовної давності. Крім цього вказує, що 25.08.2020 року позивач направив відповідачам вимогу про погашення суми заборгованості після спливу строку позовної давності, тому просить застосувати строки позовної давності і відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності.

28.05.2021 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій він вказує, що підстави для застосування строків позовної давності відсутні, сума заборгованості в розмірі 15833,64 дол. США заявлена в межах загальних строків позовної давності, також вказує, що строки позовної давності зупинялись через дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який втратив чинність тільки 21.10.2020 року.

Ухвалою суду від 30 липня 2021 року закінчено підготовче провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача АТ «Альфа-Банк» - адвокат Матвійчук М.З. в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - адвокат Чорна С.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити в позові у зв`язку із спливом позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, від них надійшла заява, в якій просили розглядати справ у їх відсутності.

Заслухавши учасників, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 23 листопада 2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №5, відповідно до умов якого Банк зобов`язувався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 35000 дол. США зі сплатою 13.25 % річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 07 листопада 2022 року (а. с. 6-8).

В забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором кредиту 23 листопада 2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Іпотекодавцями: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 украдено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 9291, за умовами якого відповідачі передали в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 10-13).

07.10.2008 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору кредиту №5 від 23.11.2007 року згідно умов якої сторони домовились встановити з 20.10.2008 року процентну ставку за користування кредитом на рівні 15,00 процентів річних. (а. с. 9).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань акціонерне товариство "Укрсоцбанк" припинено шляхом реорганізації. Правонаступником акціонерного товариства "Укрсоцбанк" є акціонерне товариство "Альфа-Банк".

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, заставою.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 590 ЦК України).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною першою ст. 33 та ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов`язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом з`ясовано, що через невиконання ОСОБА_1 взятих на себе за договором кредиту зобов`язань «Укрсоцбанк» ще в 2016 році звернувся до суду з позовом про стягнення 48723,03 доларів США.

У відповідності до п.4.5 договору кредиту №5 від 23 листопада 2007 року, укладеного між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , у разі невиконання ( неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п.п. 3.3.8., 3.3.9 цього Договору, протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції ( штраф, пеню).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.07.2016 року позов задоволено частково, стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором №5 від 23.11.2007 року у сумі 33098 дол. США з яких: 22715 дол. США – заборгованість за кредитом та 10383,22 дол. США – заборгованість за відсотками, що еквівалентно офіційному курсу валют Нацбанку України 861214,43 грн., а також пеню за неповернення кредиту та відсотків по ньому в сумі 155478,42 грн., а всього в гривневому еквіваленті – 1016692,42 грн. (а.с. 101-103).

Зокрема, суд встановив, що банк скористався своїм правом на зміну умов щодо строків повернення кредиту, де на забезпечення передано в іпотеку спірне нерухоме майно, шляхом пред`явлення відповідних вимог, а тому строки щодо повернення кредиту є такими, що настали. В даному рішення судом встановлено, що право позивача на звернення до суду настало з 20.02.2012 року, з того часу коли відповідач ОСОБА_1 перестав сплачувати обов`язкові платежі.

Те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.07.2016 року позов про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, не свідчить про переривання позовної давності за вимогами банку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц (провадження № 14-159цс19) зазначила, що позовна давність шляхом пред`явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред`явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається. Обов`язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред`явлення позову також є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції та інших, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі.

Враховуючи, що позов про стягнення заборгованості в іншій справі пред`явлено лише до ОСОБА_1 , а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки пред`явлений до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , то пред`явлення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в березні 2016 року призвело до переривання перебігу позовної давності лише до цієї вимоги про стягнення боргу, однак перебіг позовної давності за позовною вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки не переривався та розпочався з 20.02.2012 року та сплив у 20.02.2015 року.

Акціонерне товариство «Альфа-Банк» з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки звернулося до суду лише 26 жовтня 2020 року, тобто зі спливом трирічної позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заявили про застосування позовної давності ( а.с.105).

Відповідно до статті 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини першої статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Слід розмежовувати вимогу про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки «піддається» впливу позовної давності. На неї поширюється загальна позовна давність тривалістю у три роки. На вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки поширюються всі правила щодо позовної давності (початок перебігу, зупинення, переривання, наслідки спливу тощо).

У статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується.

Тлумачення статті 264 ЦК України дає підстави для висновку, що вона пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями іпотекодавця, внаслідок яких він визнає існування саме іпотеки. Тому переривання перебігу позовної давності за основним зобов`язанням не перериває перебігу позовної давності за іншим обов`язком, у тому числі забезпечувальним.

Отже, вчиненням позичальником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу за основним зобов`язанням, не переривається позовна давність за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вимога про стягнення боргу за основним зобов`язанням і вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є різними вимогами (основною та додатковою), застосування до додаткових вимог наслідків переривання перебігу позовної давності за основною вимогою законом не передбачено.

Аналогічні висновки, викладені в Постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року по цивільній справі за №201/15310/16 , провадження 61-547ск21.

В оцінці поважності причин пропуску строку позовної давності суд також врахував, що банк не доводив наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, не обґрунтовував неможливість звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки раніше.

Посилання представника позивача на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що унеможливлювало їх звернення до суду є необґрунтованими, оскільки право на звернення до суду банку не обмежувалось цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи, що судом не встановлено, а позивачем не доведено наявність будь-яких розумних та поважних причин пропущення позовної давності, тому суд приходить до висновку про її застосування до спірних правовідносин - про звернення стягнення на предмет іпотеки, протилежного позивачем не доведено., висновки судів у цій частині не спростовувалися позивачем у скаргах на судові рішення та не є спростованими за результатами судового розгляду.

У п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, у випадку обґрунтованості позовних вимог, суд може відмовити у їх задоволенні у зв`язку з пропуском строку позовної давності. У випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності. Враховуючи висновок про відмову в задоволенні позову за безпідставністю вимог, суд не вбачає підстав для розгляду заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав - учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93,§ 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в позові, то судові витрати в цій справі покладаються на позивача.

На підставі наведеного, ст.ст. 256, 257, 258, 261, 267, 509, 526, 546, 575, 1046, 1047, 1048, 1050 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 247,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Акціонерного товариства «Альфа-Банк», місцезнаходження м.Київ, вул. Велика Васильківська,100, ЄДРПОУ -23494714, МФО 300346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , року народження, місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 року народження, місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлено 22 жовтня 2021 року.

Суддя Ярема Л.В.