Рішення № 101181016, 17.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/15948/21

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у якому просив:

1. визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.91 N2011-ХП "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України N704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру його пенсії.

2. Зобов`язати Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.91 N2011-ХП "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України N704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру його пенсії.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач на виконання рішення суду у справі №240/3051/20 склав та подав до Головного управління Пенсійного фонду України довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , однак при формуванні довідки протиправно не враховано зміни у законодавстві, а саме: втрату чинності з 01.02.2020 п. 6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103. Вказує, що із 29.01.2020 була відновлені дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018. Звідси слідує, що 29.01.2020 настала подія підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень органу фінансового забезпечення обов`язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018. З 01.10.2020 набула чинності постанова КМУ від 28.10.2020 N1038, котра також внесла зміни до порядку обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 02.09.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що ані Порядок №45, ані жоден інший нормативно-правовий акт не наділяє Житомирський обласний військовий комісаріат, як уповноважений орган, що видає довідки про розмір грошового забезпечення, повноваженнями самостійно встановлювати розміри грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, віднімати чи додавати до розміру вказаного у довідці грошового забезпечення окремі види грошового забезпечення. Зазначає, що після 01.03.2018 та 05.03.2019 рішення про збільшення розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців Урядом не приймалось. Відповідно, підстави для проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям відсутні. Питання внесення змін до Постанови № 45, у тому числі, щодо форми довідки про складові грошового забезпечення, яка видається уповноваженими органами, може розглядатися лише у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення стосовно підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Просить відмовити у задоволенні позову.

Заява про уточнення позовних вимог надійшла на електронну пошту суду 06.09.2021. Просить:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N2262-ХИ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.91 N2011-ХП "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України N 704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру його пенсії та на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України N 704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2021 основного розміру його пенсії;

- зобов`язати Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.91 N2011-XIІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України N704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру його пенсії та на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України N704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2021 основного розміру його пенсії.

Відповідь на відзив надійшла до суду 06.09.2021. Заперечуючи викладені у відзиві на позовну заяву обґрунтування відповідача, позивач вказує, що 29.01.2020 настала подія підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень органу фінансового забезпечення обов`язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020 р., з 01.02.2020 у 2020 році та станом на 01.01.2021 р,, з 01.01.2021 у 2021 році, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р. Тому, Відповідача належить обтяжити обов`язком видати за зверненням заявника довідку про реально існуючі розмір та складові грошового забезпечення діюч(зго військовослужбовця за тією ж самою (аналогічною чи прирівняною) поса^щю із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, тобто на 01.01.2020 р. станом на 29.01.2020 р. та на 01.01.2021 р. станом на 01.01.2021. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшли до суду 22.09.2021.

У період із 13.09.2021 по 24.09.2021 головуюча суддя перебувала у відпустці, а із 01.11.2021 по 05.11.2021 – у відрядженні.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Рішенням суду від 10 вересня 2020 року у справі №240/3051/20 зобов`язано Житомирський обласний військовий комісаріат скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 у відповідності до ст. ст. 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

Позивач у позовній заяві вказує, що на виконання рішення суду від 10 вересня 2020 року у справі №240/3051/20, Житомирський обласний військовий комісаріат склав та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку від 03.11.2020 №СЗ6321 (пенсійна справа ХЗ71584) про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що відповідач повинен скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України N704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру його пенсії та на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України N704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2021 основного розміру його пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 01.01.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі -Закон № 2011-XII), у статті першій якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Преамбулою Закону № 2262-ХІІ передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини 1, 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 63 Закону № 2262-XII визначено порядок перерахунку раніше призначених пенсій.

Частиною 4 ст. 63 Закону №2262 - ХІІ встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Суд відмічає, що 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01 березня 2018 року (надалі Постанова №704).

Зазначеною постановою затверджені, зокрема, тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Така редакція Постанови № 704 діяла до 24 лютого 2018 року, оскільки пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 (яка набрала чинності 24 лютого 2018 року) до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, на момент набрання чинності постановою №704 (01 березня 2018 року) пункт 4 зазначеної постанови викладений у редакції згідно з пунктом 6 постанови №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Разом з тим згідно з пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови № 704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1041 від 20 грудня 2017 року) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до Примітки Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Проте з 29 січня 2020 року пункт 6 Постанови № 103 (яким пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, про що зазначено судом вище) втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Відтак позивач вважає, що починаючи з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями для обчислення розміру перерахованих пенсій відповідно до Постанови №103 повинні визначатися у редакції пункту 4 Постанови № 704, чинному, на момент її прийняття, а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак суд не погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що скасування пункту 6 Постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.

Так, порядок проведення перерахунку пенсій особам з числа колишніх військовослужбовців врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII" (далі Порядок № 45).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 (у редакції Постанови № 103) пенсії, призначені відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Тобто право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення виникає виключно у зв`язку з прийняттям рішенням Кабінетом Міністрів України про перерахунок такої пенсії конкретно визначеній категорії пенсіонерів, що має наслідком застосування відповідної процедури, передбаченої, зокрема, пунктом 3 Порядку №45, згідно з яким на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Втім, іншого рішення, окрім як Постанови № 103, Урядом прийнято не було.

Таким чином, оскільки у вказаний період Кабінет Міністрів України не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, як і не приймав інших рішень щодо перерахунку таких пенсій, сама по собі постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 не є підставою для здійснення перерахунку відповідних пенсій, в тому числі пенсії позивача.

Більше того, під час розгляду справи відсутні докази зміни (збільшення) з 01.01.2021 посадових окладів або інших складових грошового забезпечення позивача за посадою, яку він займав на момент звільнення з військової служби, у зв`язку з прийняттям вищезазначеної постанови суду апеляційної інстанції. Тому, на думку суду, відсутні й передбачені законом підстави для видачі позивачу нових довідок для здійснення перерахунку пенсії станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021.

Також суд враховує, що після 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців не підвищувалося, а Уряд України не приймав інших рішень щодо перерахунку пенсій військовослужбовців.

Водночас згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 45 тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та надходження списків від Головного управління Пенсійного фонду України обласні військові комісаріати готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

А оскільки таке рішення не приймалось, суд вважає, що відсутні й підстави для оформлення відповідачем нових довідок про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення перерахунку його пенсії з 29.01.2020 та із 01.01.2021.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд звертає увагу, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, що має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами. Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності відповідного органу щодо неї.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 72 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як передбачено частиною 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. " від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Окрім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирського обласного військового комісаріату (вул. С. Параджанова, 4, м. Житомир, код ЄДРПОУ 07873079), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук