Ухвала суду № 101180860, 16.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

16 листопада 2021 р. Справа №200/9657/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.

за участю:

представника позивача Аксельрод М.І.,

представника відповідача Захарченка В.Ф.,

розглянувши в підготовчому засіданні (в режимі відеоконференції) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків – відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43968079, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 57, 49600), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155, м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 1, 49000) про стягнення заборгованості з бюджету із відшкодування податку на додану вартість -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків – відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості з бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2014 року в розмірі 1 129 326 грн (один мільйон сто двадцять дев`ять тисяч триста двадцять шість гривень 00 коп.) та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в розмірі 1 174 836,38 грн (один мільйон сто сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять шість гривень 38 коп.).

У зв`язку з перебуванням судді Донецького окружного адміністративного суду Загацької Т.В. з 01.11.2021 по 09.11.2021 на лікарняному, судове засідання було відкладено на 16.11.2021.

В ухвалі суду від 09.08.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі, крім іншого, вказано, що клопотання представника позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду буде розглянуто судом у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо розгляду вказаного клопотання представника позивача.

Представник позивача клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду підтримав, на його задоволенні наполягав.

Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення клопотання представника позивача.

Представник відповідача-2 до підготовчого засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Вирішуючи питання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Клопотання вмотивоване тим, що позивач дізнався про порушення своїх прав у 2021 році, а правопорушення щодо невідшкодування ПДВ носить триваючий характер. Зазначає, що у червні 2021 року звернувся до відповідачів з заявою, в якій просив відповідача 1 відобразити інформацію в Реєстрі заяв про повернення бюджетного відшкодування про угоджену суму відшкодування в розмірі 1129326,00 гривень за серпень 2014 року та відповідача 2 – забезпечити проведення вищевказаного відшкодування на поточний банківський рахунок ПрАТ «ММК імені Ілліча» у порядку та строки, передбачені ПК України, однак відповідей не отримав.

Відповідач надав на адресу суду відзив на позовну заяву, яким просив залишити без розгляду позовну заяву у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Позиція обґрунтована тим, що позивачу з 01.04.2017, з моменту початку роботи Реєстру, стало відомо, що він не може отримати суму бюджетного відшкодування через зміну порядку, але позивач звернувся за захистом своїх прав після спливу позовної давності, адже це не є триваючим правопорушенням, воно закінчилося із початком роботи нового Реєстру.

Відповідно до ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 102.5 ст.102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 у справі №822/553/17 виклав наступний правовий висновок: позовна вимога про стягнення пені та суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

Суд звертає увагу сторін, що протягом наведеного періоду існували обставини, що перешкоджали зверненню до суду із цим позовом або створювали правову невизначеність щодо регулювання відповідної сфери правовідносин.

Насамперед, наявність усталеної правової позиції Верховного Суду України щодо неможливості заявлення позову про стягнення бюджетного відшкодування (оскільки такі порушені права мали захищатися шляхом подання позовів про зобов`язання вчинити дії, як-то складення та подання до органів Казначейства висновків про бюджетне відшкодування ПДВ). Відповідна позиція висловлювалась в постановах від 16.09.2015 у справі №21-881а15, від 17.11.2015 у справі №21-4371а15, від 02.12.2015 у справі №21-2650а15, від 20.04.2016 у справі №21-452а16, від 07.03.2017 у справі №820/19449/14 та інших.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2019 у справі №826/7380/15 відступила висновку Верховного Суду України та, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права ТОВ «Аскоп-Україна» на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень - жовтень 2014 року, вказала, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву Товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку.

Крім того, неоднозначний підхід Верховного Суду до питання строку звернення до суду із позовом про стягнення пені (щодо незастосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах та щодо початку перебігу строку лише після фактичного відшкодування суми ПДВ від 14.03.2019 року у справі №822/533/17 та від 24.10.2019 у справі №810/1227/17 ).

Також, наявність суттєвих змін у регулюванні спірних відносин, починаючи з 01.01.2017, зокрема, введення інституту Тимчасового реєстру бюджетного відшкодування, який, тим не менш, досі не є діючим.

Відповідно до п.56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Викладене призвело до ще більшої правової невизначеності, оскільки позивач обґрунтовано очікував внесення спірних сум до вказаного реєстру та був позбавлений можливості передбачити невиконання державою своїх зобов`язань щодо організації реєстру.

Суд звертає увагу, що позивач звертався до суду у строк, визначений законодавством, для захисту своїх прав, проте це не призвело до їх реального захисту.

Верховний Суд у постанові від 01.04.2021 у справі №280/4453/18 зазначив наступне: «Європейський суд з прав людини (надалі також - ЄСПЛ) підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Цneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Такий же висновок викладено і в п.71 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011, а саме, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» («Doran v. Ireland», заява №50389/99) ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» («Salah Sheekh v The Netherlands»; заява №1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суди мають виходити з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Крім того, Суд звертає увагу на правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 про те, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики».

Враховуючи, що пропуск строку звернення до суду із цим позовом стався внаслідок неналежного урядування, правової невизначеності та невчасного виконання податковим органом своїх обов`язків, наявні підстави для його поновлення.

Згідно із ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду.

Під час підготовчого провадження були встановлені всі передбачені ст.180 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) обставини та вчинені дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись статями 121, 122, 180, 181, 183, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про поновлення строку звернення до адміністративного суду – задовольнити.

Визнати причини пропуску строку звернення до суду приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” поважними та поновити приватному акціонерному товариству “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” строк звернення до суду із цим позовом.

Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.12.2021 на 12 год.00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 16.11.2021.

Повний текст ухвали виготовлено 18.11.2021.

Суддя Т.В.Загацька