Ухвала суду № 101175433, 16.11.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 804/7313/15

Провадження № 2/193/486/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2021 року смт. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Дзержинського відділу ДВС у місті Кривому Розі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Жовтоводського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Відділу ДВС Софіївського районного управління юстиції, Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Київського відділу ДВС у місті Полтаві Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Машівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Шосткинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумський області про визнання неправомірною бездіяльності, відшкодування компенсації,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (далі - ДВС, відповідач-1), Дзержинського відділу ДВС у місті Кривому Розі Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (далі - Дзержинський відділ ДВС у місті Кривому Розі ГТУЮ в Дніпропетровській області, далі - відповідач-2), Жовтоводського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (далі - Жовтоводський міський відділ ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області, відповідач-3), Відділу ДВС Софіївського районного управління юстиції в Дніпропетровській області (далі - Відділ ДВС Софіївського РУЮ в Дніпропетровській області, відповідач-4), Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Житомирській області (Бердичівський міський відділ ДВС ГТУЮ в Житомирській області, відповідач-5), Київського відділу ДВС у місті Полтаві Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (Київський відділ ДВС у місті Полтаві ГТУЮ в Полтавській області, відповідач-б), Машівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (Машівський районний відділ ДВС ГТУЮ в Полтавській області, відповідач-7), Шосткинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Сумській області (Шосткинський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ, в Сумській області, відповідач-8) з вимогами визнати неправомірною бездіяльність державних виконавчих служб областей України, які підпорядковуються ДВС та Державній казначейській службі України щодо виконання вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2004 року в справі № 1-21/04-2004; винести рішення по відшкодуванню компенсації з ростом інфляції за 2004-2015 роки та стягнути з рахунку Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України компенсацію в сумі 344464,74 на користь ОСОБА_1 .

На обґрунтування позову позивачка зазначила, що вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2004 року у справі № 1-21/04 задоволено ОСОБА_1 цивільний позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та стягнуто з них солідарно матеріальну та моральну шкоду в розмірі 84866,00 грн. Указаний вирок за доводами позивачки був звернутий до примусового виконання, проте органами ДВС не вчинялися виконавчі дії, у зв`язку з чим вирок суду залишився невиконаним.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державним виконавцем Дзержинського відділу ДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ в Дніпропетровській області 31 жовтня 2005 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-21 від 13 липня 2004 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 84866,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року скасовано та провадження у справі №804/7313/15 закрито, роз`яснено позивачці, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 у порядку, установленому частиною третьою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), подала заяву про передачу справи за встановленою юрисдикцією.

Відповідно ухвали Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року передано справу №804/7313/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Дзержинського відділу ДВС у місті Кривому Розі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Жовтоводського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Відділу ДВС Софіївського районного управління юстиції, Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Київського відділу ДВС у місті Полтаві Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Машівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Шосткинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумський області про визнання неправомірною бездіяльності, відшкодування компенсації до Софіївського районного суду Дніпропетровської області (53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, сел. Софіївка, вул. Карпенка, 3).

Крім цього, Верховний Суд в своїй ухвалі від 26.10.2021 акцентує увагу на те, що предметом справи є бездіяльність органів державної виконавчої служби під час виконання вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2004 року у справі №1-21/04, яким задоволено цивільний позов ОСОБА_1 та стягнуто на її користь матеріальну шкоду в розмірі 4866,00 грн та моральну шкоду в розмірі 80000,00 грн.

Частиною першою статті 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Особливістю цієї справи є те, що в ній позивачка оскаржує дії та рішення державних виконавців під час виконання судового рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області про задоволення цивільного позову щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке було юстановлено в межах кримінальної справи №1-21/04.

Закриваючи провадження в справі №804/7313/15 Верховний Суд виходив з того, що інститут цивільного позову у кримінальному провадженні є суміжним із позовним провадженням, урегульованим ЦПК України, у зв`язку з чим Суд уважає, що «суд, який розглянув справу як суд першої інстанції» для цілей, передбачених статею 448 ЦПК України, має визначатися за загальними правилами, встановленими ЦПК України для відповідної категорії цивільного позову.

Ознайомившись з позовною заявою, суддя дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Правовідносини між позивачем та відповідачами виникли з примусового виконання виконавчого листа №1-21/04 від 13.07.2004 виданого Апеляційним судом Дніпропетровської області за результатами вирішення спору в порядку кримінального судочинства і позивач в своїй позовній заяві просить суд визнати неправомірною бездіяльність державних виконавчих служб областей України, які підпорядковуються ДВС та Державній казначейській службі України щодо виконання вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2004 року в справі № 1-21/04-2004; винести рішення по відшкодуванню компенсації з ростом інфляції за 2004-2015 роки та стягнути з рахунку Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України компенсацію в сумі 344464,74 грн. на її користь.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України, які містяться у постанові №5 від 03 червня 2016 року, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Судовий контроль за виконанням судового рішення, передбачений розділом VІІ ЦПК України.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Таким чином, чинним ЦПК України, чітко передбачений порядок оскарження стороною виконавчого провадження рішення державного виконавця під час виконання судового рішення, а саме: подання до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, відповідної скарги, та не передбачає оскарження вказаного рішення державного виконавця в порядку позовного провадження.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими ст. 450 ЦПК України, за участю стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Згідно ч.1ст.185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, зважаючи на те, що заявником не додержано вимог щодо оформлення заяви, визначені недоліки є суттєвими і такими, що можуть вплинути на якість розгляду справи по суті в разі їх не усунення, суддя дійшов висновку про необхідність надання позивачу строку для приведення заяви у відповідність до вимог закону.

Вказані недоліки мають бути усунені протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Дзержинського відділу ДВС у місті Кривому Розі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Жовтоводського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Відділу ДВС Софіївського районного управління юстиції, Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Київського відділу ДВС у місті Полтаві Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Машівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Шосткинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумський області про визнання неправомірною бездіяльності, відшкодування компенсації, залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, зокрема подати до суду скаргу у відповідності до вимог ст. 447, 448 ЦПК України, надавши її копії відповідно до кількості боржників (відділів ДВС) у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Томинець