Рішення № 101175049, 12.11.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/113/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2021 Справа № 908/2630/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянув матеріали позовної заяви

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Альфа-Гарант” (юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; адреса для листування: 02100, м. Київ, вул. Г. Тороповського, буд. 14; код ЄДРПОУ 32382598)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А; код ЄДРПОУ 13490997)

про відшкодування збитків у розмірі 22 210,00 грн.,

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

13.09.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Альфа-Гарант” до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” про відшкодування збитків у розмірі 22 210,00 грн.

13.09.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 14.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2630/21 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочато 12.10.2021р.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена судом 12.11.2021р.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 17 вересня 2020 року між ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 , було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» № 06-TR\АР-7484438, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов`язані з володінням, користування та розпорядженням транспортним засобом «Nissan Note», реєстраційний № НОМЕР_1 . 28 січня 2021 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Citroen», реєстраційний № НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_2 . Згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2021р. у справі № 755/2799/21, ОСОБА_2 було визнано винним у порушення вимог Правил дорожнього руху України, що стало причиною виникнення вищевказаної ДТП та відповідно у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. 02 лютого 2021 року ОСОБА_3 звернулася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надала усі необхідні документи. Згідно рахунку-фактури ФОП Мусійко О.О. № 1221681 від 16.03.2021р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (фактичне використання ненових запасних частин, б/у), складає: 24 210, 00 грн. 26.03.2021 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього. На підставі вищевказаних документів Товариство здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 24 210, 00 грн. на користь ОСОБА_3 (на рахунок ФОП Мусійко О.О.), що підтверджується платіжним дорученням № 15929 від 26.03.2021р. Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до Позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Citroen», реєстраційний № НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «УАСК АСКА» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.202246241. 27 травня 2021р. ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до ПрАТ «УАСК «АСКА» із заявою на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) за вих. № 6628, яка була отримано Відповідачем 31.05.2021р., проте в порушення ст. 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з боку ПрАТ «УАСК АСКА» виплата здійснена не було. Відповідно до ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, п. п. 36.2. , 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування», ПрАТ «УАСК АСКА» зобов`язане відшкодовувати ТДВ СК «Альфа-Гарант» збитки в сумі: 22 210, 00 грн., з урахуванням передбаченої договором (поліс) №ЕР.202246241 франшизи у розмірі 2 000 грн.

27.09.2021р. на адресу суд надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач не заперечуючи проти фактичних обставин, викладених позивачем, стверджує, що відповідно ст. 25 Закону України "Про страхування", ст. 6 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ТДВ СК "Альфа-Гарант" здійснила виплату своєму Страхувальнику відповідно до індивідуальних умов договору добровільного страхування наземного транспорту №06-ТК/АР-7484438 від 14.09.2020 року. Посилаючись на п. 22.1 ст. 22 та о ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, (звітом, актом), який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/2092 (п п.. 7.38, 7.39), вказує, що автомобіль "Нісан", д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, має коефіцієнт фізичного зносу, який складає 0,70. Згідно зі ст. 29 п. 32.7 ст. 32 цього Закону, п. 1.6 Методики ПрАТ "УАСК АСКА" як страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує у зв`язку з пошкодження транспортного засобу лише витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження. Відповідно до дослідження № Г-15916 під час складання ремонтної калькуляції СТО враховує роботи та матеріали, які не підтверджено пошкодженнями на фото які надає ТДВ СК "Альфа-Гарант". Складаючи калькуляцію ФОП Мусійко О.О. рахує пофарбування передніх правих дверей, на фото які надані ТДВ СК "Альфа- Гарант" відсутні пошкодження лако-фарбного покриття на деталі, ремонт крила заднього правого деформації відсутні. Стверджує, що на підставі наданих документів та відповідно до Методики, калькуляції вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 13096,76 гри., а отже і вартість матеріального збитку автомобіля "Нісан", д.н.з. НОМЕР_1 . Таким чином, ПрАТ "УАСК АСКА" буде здійснено виплату на користь ТДВ СК "Альфа-Гарант" у розмірі 11096,76 грн. Таким чином, ПрАТ "УАСК АСКА" частково визнає заявлені до товариства позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування в порядку суброгації, а саме в розмірі 11096,76 грн., інші позовні вимоги вважає незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 04.10.2021р. Позивач не погодився з доводами Відповідача з тих підстав, що ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 3, 12 Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», не вказують на можливість здійснення оцінки шкоди на підставі «Дослідження по справі Р-15916», яке не відповідає вимогам чинного законодавства про оцінку майна, та Національних стандартів про оцінку майна (постанови Кабінету Міністрів № 1440-2003-п, 1442-2004-п, 1655-2006-п, 1185-2007-п, та Методики. Воно виконане фахівцем відділу розрахунку вартості збитків та вивчення обставин страхових випадків ПрАТ «УАСК АСКА», тобто працівником страховика - особою, яка знаходиться у прямій залежності від свого роботодавця і результати досліджень якої жодним чином не є об`єктивними, незалежними, достовірними та допустимими відносно даного спору. У разі наявності у відповідача обґрунтованих сумнівів, щодо заявленого переліку виявлених на транспортному засобі «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 пошкоджень, він мав права звернутись до кваліфікованого експерта для проведення відповідної експертизи у порядку ст. 101 ГПК України. Відповідач необґрунтовано і безпідставно намагається занизити розмір належного позивачу відшкодування. Щодо ремонтної калькуляції № 15916 від 17.09.2021р. зазначає, що невідомо ким вона була виконана, які кваліфікаційні повноваження наявні у тієї особи, а також на якій підставі не було враховано всього зафіксованого спектру пошкоджень автомобіля. Згідно наданих відповідачем документів, достовірно можна встановити тільки факт неналежного виконання ним своїх зобов`язань, оскільки із заявою про страхове відшкодування позивач звернувся до відповідача ще 31.05.2021р., а тому відповідач був зобов`язаний здійснити виплату відшкодування на користь позивача у повному обсязі у строк до 29.08.2021р. (90 днів з дати отримання заяви). Однак, цього ним зроблено не було та не здійснено жодних дій щодо розслідування страхового випадку. Згідно з п.1.6 та п.5.1 Методики, ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір та як вбачається з рахунку рахунку-фактури №1221681 від 16.03.2021р. до переліку необхідних для ремонту транспортного засобу «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 робіт було включено: «двері передні праві- фарбування (двостороннє)» та «крило заднє праве -ремонт» пошкодження яких і були зафіксовані на початковому етапі технічного огляду. Тобто, як представником ТДВ СК «Альфа-Гарант» на початковому етапі огляду автомобіля так і станцією технічного огляду під час ремонту автомобіля було встановлено пошкодження вказаних деталей та необхідність їх ремонту і фарбування. Згідно рахунку-фактури № 1221681 від 16.03.2021р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 , було визначено із використанням запасних частин, що попередньо були у використанні (позначка б/у) та щодо яких фактично застосовано коефіцієнт фізичного зносу. Відповідно до п. 1.6, 3.9, 8.2 Методики у даному випадку фізичним зносом є втрата не новими (б/у) запасними частинами, які були використані при відновленні транспортного засобу «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 , своїх первісних технічних та технологічних якостей внаслідок їх попередньої експлуатації (використання), у зв`язку з тим, що вони не є новими, тобто такими що до моменту застосування для ремонту вказаного КТЗ вже знаходились у використанні та під впливом експлуатаційного зносу. Враховуючи те, що запасні частини зазначені у рахунку-фактури № 1221681 від 16.03.2021р., не є новими (б/у), то фактично фізичний знос, щодо них вже застосовано, та відповідно виплату страхового відшкодування з боку позивача на користь потерпілої особи (власника даного КТЗ) здійснено також з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Отже, позивач має всі правові підстави для отримання страхового відшкодування від відповідача у розмірі визначеному на основі рахунку-фактури № 1221681 від 16.03.2021р. Також посилається на правові позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду висловлену у постановах від 13.03.2018р. по справі _№ 910/9396/17, та від 12.03.2017р. по справі № 910/5001/17. Вважає, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» було належним чином, достатніми та достовірними доказами підтверджено розмір матеріального збитку (рахунок-фактури № 1221681 від 16.03.2021р.) та факт виплати страхового відшкодування потерпілому (платіжне доручення № 14099 від 24.12.2020р.). Заперечення відповідача є безпідставними, необґрунтованими та незаконними.

В свою чергу Відповідач надав до суду 18.10.2021. пояснення (заперечення) на відповідь на відзив, в яких зазначив, що ремонтна калькуляція складена у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, та основі офіційної комп`ютерної програми «Audatex», яка відповідно до роз`яснень Міністерства юстиції України є офіційним продуктом для можливого використання авто товарознавчих дослідженнях та містить інформацію щодо вартості ремонту, надану заводом-виробником. Прокіпчук Р.А. має вищу технічну освіту, потрібні технічні знання в даній галузі, стаж експертної роботи з 2008 року, має кваліфікаційне свідоцтва оцінювача від 04.10.2008 року, та має право проводити оцінку транспортного засобу та здійснювати розрахунок належного страхового відшкодування, має право працювати в програмному продукті «Audatex». У матеріалах справи наданих ТДВ "СК Альфа-Гарант", відсутні документи, які підтверджують повноваження Скрибцова С.О. проводити огляд ТЗ "Нассін" , д.н.з. НОМЕР_1 , протокол огляду не містить даних, що взагалі означають позначки «І,Ь,Е", не містить даних щодо пошкоджень на ТЗ ДО ДТП, комплектацію ТЗ. Як зазначає сам позивач, у додатках до позовної заяви взагалі відсутній звіт про оцінку майна, який регламентується положеннями Закону України "Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методикою товарознавчої експертизи, розмір позовних вимог позивач підтверджує лише рахунком ФОП на замовлення клієнта, а серед матеріалів справи немає ні висновку судової авто товарознавчої експертизи, ні звіту про оцінку збитку спеціаліста-автотоварознавця. Огляд ТЗ здійснено співробітником ТДВ СК "Альфа-Гарант, який склав акт огляду ТЗ з незрозумілими позначками, та який знаходиться у прямій залежності від свого роботодавця, та було здійснено фотофіксацію пошкоджень ТЗ згідно якої, відсутні пошкодження лакофарбного покриття на передніх правих дверях та деформації на задньому правому крилі. Рахунок СТО виставлений ФОП Мусійко О.О. взагалі не може бути належним та допустимим доказом оскільки складений фізичною особою підприємцем на замовлення ОСОБА_1 , яка є клієнтом ТДВ "СК Альфа-Гарант", оскільки взагалі не відомо на підставі чого складався даний рахунок. До того ж даний рахунок фактура не є належним та допустимим доказом розміру матеріального збитку, бо не є результатом оцінки в розумінні ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність». ТДВ СК "Альфа-Гарант" здійснила виплату своєму Страхувальнику відповідно до індивідуальних умов договору добровільного страхування наземного транспорту №06-ТR/АР-7484438 від 14.09.2020р., а тому керуючись ст. 6, п. 22.1, ст. 23, ст. 24 п. 24.1, ст. 25 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 1200 ЦК України, ПрАТ "УАСК АСКА" просить задовольнити позов частково у розмірі 11096,60 грн.

Відповідно до положень ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2020 року між ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» № 06-TR\АР-7484438, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов`язані з володінням, користування та розпорядженням транспортним засобом «Nissan Note», реєстраційний № НОМЕР_1 .

28 січня 2021 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Citroen», реєстраційний № НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_2 .

У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб «Nissan Note», реєстраційний № НОМЕР_1 , який належить страхувальниці на праві приватної власності: пошкоджена бокова права частина, задня права частина.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2021р. у справі №755/2799/21, ОСОБА_2 було визнано винним у порушення вимог Правил дорожнього руху України, що стало причиною виникнення вищевказаної ДТП та відповідно у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а також накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340, 00 грн.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 08.10.2019р. ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 08.10.2019р., актовий запис 2828. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 .

02 лютого 2021 року ОСОБА_3 звернулася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надала усі необхідні документи: копію договору страхування, копію полісу, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію посвідчення водія, паспорт, ІПН.

Також 02.02.2021р. представником ТДВ СК "Альфа-Гарант" було складено протокол огляду транспортного засобу, в якому зафіксовано опис його пошкоджень.

Згідно рахунку-фактури ФОП Мусійко О.О. (ідент. номер НОМЕР_4 ) № 1221681 від 16.03.2021р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (фактичне використання ненових запасних частин, б/у), складає: 24 210, 00 грн. Зокрема використано: дверка задня права б/у - 4700 грн., холдинг задніх правих дверей б/у - 350 грн.

26.03.2021 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» було складено страховий акт №СТ./21/0033 та розрахунок страхового відшкодування до нього у розмірі 24210,00 грн., в якому зазначено, що страхове відшкодування здійснюється з врахуванням зносу деталей, що замінюються.

На підставі вищевказаних документів Товариство здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 24 210, 00 грн. на користь ОСОБА_3 (на рахунок ФОП Мусійко О.О.), що підтверджується платіжним дорученням № 15929 від 26.03.2021р.

Отже, Позивач виконав свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов договору.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Citroen», реєстраційний № НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ "УАСК АСКА" згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-202246241. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну визначена в обсязі 130000 грн., франшиза - 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про ОСЦПВ” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

До позивача перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 24210,00 грн.

27 травня 2021р. ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до ПрАТ «УАСК «АСКА» із заявою на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) за вих. № 6628, яка була отримано Відповідачем 31.05.2021р., проте в порушення ст. 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з боку ПрАТ «УАСК АСКА» у добровільному порядку виплата здійснена не була, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення страхового відшкодування у розмірі 22210,00 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно ст. 1 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі – треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Citroen», реєстраційний № НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «УАСК АСКА» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-202246241.

Згідно ст. 6 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За таких обставин, у зв`язку із настанням страхового випадку - пошкодженням автомобіля «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 , у відповідача виник обов`язок відшкодувати останньому витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Як встановлено судом, загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку-фактури ФОП Мусійко О.О. (ідент. номер НОМЕР_4 ) № 1221681 від 16.03.2021р., склала 24 210, 00 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (фактичне використання ненових запасних частин, б/у)

Як вбачається зі страхового акту № СТ/21/0033 від 26.03.2021, позивачем визначено страхове відшкодування у розмірі 24210,00 грн. та вказані кошти сплачено на рахунок ФОП Мусійко О.О., що підтверджується платіжним дорученням № 15929 від 26.03.2021р.

Згідно зі ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № ЕР.202246241, передбачає франшизу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що позивач виплатив ОСОБА_7 , яка є власником пошкодженого транспортного засобу, страхове відшкодування застрахованого автомобіля «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 у розмірі 24210,00 грн. на рахунок ФОП Мусійко О.О., з урахуванням франшизи на суму 2000,00 грн., у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” у розмірі 22 210,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 6628 від 27.05.2021 на суму 24210,00 грн., яке отримано Відповідачем 31.05.2021р. Проте відповідач оплату не здійснив, відповіді на претензію не надіслав, доказів зворотного суду не надав.

Приймаючи рішення суд також враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/7449/17 зазначено, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статі 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

Крім того, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, враховуючи те, що заяву про страхове відшкодування на суму 24210,00 грн. позивачем направлено відповідачу 27.05.2021, 90-денний строк на розгляд вказаної заяви на час звернення до суду з цим позовом сплив.

У відзиві на позову заяву Відповідач зазначив, що на підставі наданих документів та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає на його думку 13096,76 грн., а отже і вартість матеріального збитку автомобіля "Nissan", д.н.з. НОМЕР_1 . З урахуванням франшизи у 2000 грн. Відповідач частково визнає позовні вимоги та здійснить виплату на користь ТДВ СК "Альфа-Гарант" у розмірі 11096,76 грн. При цьому посилається на те, що Позивачем при розрахунку вартості відшкодування не враховано коефіцієнту фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Оцінюючи доводи сторін в цій частині суд враховує, що відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (Методика), значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

- 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

- 7 років - для інших легкових КТЗ;

- 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирьких КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;

- 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;

- 5 років - для мототехніки.

Згідно п. 7.41. Методики, значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7. Для КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років у випадку виконання капітального ремонту КТЗ впродовж двох років до дати оцінки ЕЗ підлягає розрахунку за формулою (13) і його значення приймають не менше 0,5.

Пред`явлення особою вимоги про виплату страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Згідно з п.5.1 Методики, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Згідно з п.1.6 Методики:

- відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

- фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Відповідно до п. 8.2 Методики, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Проте, у цій справі відповідно до Методики, вирахування коефіцієнту фізичного зносу із вартості запасних частин, які не є новими є безпідставним, адже при відновлювальному ремонті ФОП Мусійко О.О., як свідчить рахунок-фактура № 1221681 від 16.03.2021р., використані деталі, які вже частково втратили свої експлуатаційні властивості та відповідно частину своєї вартості.

Пунктом 3.9 Методики передбачено, що фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації.

Пункт 1.6 Методики, визначає експлуатаційний знос, як утрату елементами конструкції КТЗ своїх початкових технічних характеристик, споживчих властивостей або придатності внаслідок дії умов експлуатації та впливу навколишнього природного середовища.

Таким чином суд дійшов висновку, що фізичним зносом є втрата не новими (б/у) запасними частинами, які були використані при відновленні транспортного засобу «Nissan», реєстраційний № НОМЕР_1 , своїх первісних технічних та технологічних якостей внаслідок їх попередньої експлуатації (використання), у зв`язку з тим, що вони не є новими, тобто такими що до моменту застосування для ремонту вказаного КТЗ вже знаходились у використанні та під впливом експлуатаційного зносу.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2018р. по справі № 910/5001/17 висловив наступну правову позицію: якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Приписи статті 29 та пункту 32.7 статті 32 цього Закону передбачають, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Пунктами 1.6 та 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, визначено, що відновлювальний ремонт передбачає здійснення комплексу операцій через заміну складових частин або відновлення справності/роботоздатності ТЗ за формулою визначення вартості ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу ТЗ.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди ТЗ ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого ТЗ.

Враховуючи те, що запасні частини зазначені у рахунку-фактурі № 122І681 від 16.03.2021р., не були новими, а такими що були у вжитку (б/у), то фактично фізичний знос щодо них вже застосовано, та відповідно виплату страхового відшкодування з боку позивача на користь потерпілої особи (власника КТЗ) здійснено також з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Таким чином, Позивачем достатніми, належними, допустимими та достовірними доказами підтверджено розмір матеріального збитку (рахунок-фактури № 1221681 від 16.03.2021р.) та факт виплати страхового відшкодування потерпілому (платіжне доручення № 14099 від 24.12.2020р.).

Також суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду висловлену у постанові від 13.03.2018р. по справі № 910/9396/17, де вказано про те, що звіт про оцінку транспортного засобу є тільки попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інші доводи Відповідача судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

За таких обставин, позовні вимоги ТДВ СК “Альфа-Гарант” до ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” про відшкодування збитків у розмірі 22 210,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Альфа-Гарант” (юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; адреса для листування: 02100, м. Київ, вул. Г. Тороповського, буд. 14; код ЄДРПОУ 32382598) збитки у розмірі 22 210 (двадцять дві тисячі двісті десять) грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано: 17.11.2021.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.