Рішення № 101164099, 11.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12978/19

Провадження № 2/522/2208/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання – Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «МТБ Банк» звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором №00002F15 від 26.05.2008 року на загальну суму 416037,44 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідчений 26.05.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. а реєстровим № 629, нежиле приміщення № 14, площею 87,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з усіма змінами та поліпшеннями. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що Між ПАТ “МТБ БАНК” (до зміни назви - Відкрите акціонерне товариство “МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК”) та ОСОБА_2 26 травня 2008 року було укладено Кредитний договір № 00002F15, за яким ОСОБА_2 отримала кредитні кошти на свій картковий рахунок у сумі 467 018, 45 доларів США (чотириста шістдесят сім тисяч вісімнадцять доларів США 45 центів) на умовах сплати за користування кредитом 11,9 % (одинадцять цілих та дев`ять десятих процентів) річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості з остаточним погашенням в строк до 25 травня 2023 року.

В якості забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору № 00002F15 від 26 травня 2008 року, між Позивачем та ОСОБА_3 , був укладений Договір поруки № 03339С15 від 26 травня 2008 р. Також, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 , укладено Іпотечний договір, посвідчений 26.05.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. а реєстровим № 629.

Відповідно до п. 7 Іпотечного договору, в забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю Іпотекодавця, а саме: нежиле приміщення загальною площею 185,00 кв. м. яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З якого, після ряду судових рішень, за ОСОБА_2 залишилось право власності на нежиле приміщення, площею 87,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гур`яновою Л.Г. реєстр №1227.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2011 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “МАРФІН БАНК” заборгованість за кредитним договором №00002F15 від 26.05.2008 року в розмірі 416 037, 44 доларів США, що по курсу НБУ (7,70 за І долар США) еквівалентно 3 203 488,29 гривень заборгованість по пені та штрафу в розмірі 13 117,34 гривень.

Рішенням Приморського районного суд м. Одеси від 10 грудня 2013 року по справі № 2-7726/10 визнано частково недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 87,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тур Яновою Л.Г. за реєстраційним № 1227.

Визнано покупцем за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 87,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гуряновою Л.Г. за реєстраційним № 1227 - ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення площею 87,2 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2017 року роз`яснено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк” про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, про визнання права власності на нерухоме майно, в частині того, що ОСОБА_5 вважається покупцем за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року з моменту набрання чинності рішенням суду від 10 грудня 2013 року та, що вказане рішення суду є підставою для реєстрації за ОСОБА_5 права власності на нежитлове приміщення площею 87,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Тобто, ОСОБА_5 вважається покупцем нежилого приміщення, площею 87,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року з моменту набрання чинності рішенням суду від 10 грудня 2013 року та після передачі вказаного нерухомого майна в іпотеку Банку, за Іпотечним договором, посвідченого 26.05.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. а реєстровим № 629.

Позивач вважає, що визнання покупцем за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 87,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки, ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинними з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек. З урахуванням викладеного, з моменту набрання чинності рішенням Приморського районного суд м. Одеси від 10 грудня 2013 року по справі № 2-7726/10, яким визнано покупцем за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 87,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 , то саме ОСОБА_1 набула статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 15.08.2019 року по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 07.10.2019 року.

07.10.2019 року у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні, підготовче засідання перенесено на 13.11.2019 року.

13.11.2019 року у судове засідання з`явилися представник позивача та третьої особи, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.01.2020 року. Також, судом вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту спірного майна.

16.01.2020 року у судове засідання з`явився представник позивача, оголошено перерві до 11.03.2020 року.

11.03.2020 року у зв`язку із надходженням інформації про замінування будівлі суду, розгляд справи відкладено на 06.05.2020 року.

06.05.2020 року у зв`язку з неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 28.07.2020 року.

28.07.2020 року у судове засідання з`явилися представники позивача та третьої особи, оголошено перерву до 26.10.2020 року.

У зв`язку зі знаходженням судді у відпустці, розгляд справи перенесено на 20.01.2021 року.

20.01.2021 року у судове засідання з`явився представник позивача, оголошено перерву до 11.03.2021 року.

11.03.2021 року у судове засідання з`явилися представники позивача та третьої особи, оголошено перерву до 10.06.2021 року.

10.06.2021 року у зв`язку з неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 11.08.2021 року.

11.08.2021 року у судове засідання з`явилась представник позивача, розгляд справи відкладено на 21.10.2021 року.

21.10.2021 року у зв`язку з неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 11.11.2021 року.

У судовому засіданні 11.11.2021 року представник позивача позов підтримав, просив задовольнити. Відповідач та третя особа, сповіщені про судове засідання належним чином, будь-яких заяв чи клопотань стосовно відкладення розгляду справи не надали.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що Між ПАТ “МТБ БАНК” (до зміни назви - Відкрите акціонерне товариство “МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК”) та ОСОБА_2 26 травня 2008 року було укладено Кредитний договір № 00002F15, за яким ОСОБА_2 отримала кредитні кошти на свій картковий рахунок у сумі 467 018, 45 доларів США (чотириста шістдесят сім тисяч вісімнадцять доларів США 45 центів) на умовах сплати за користування кредитом 11,9 % (одинадцять цілих та дев`ять десятих процентів) річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості з остаточним погашенням в строк до 25 травня 2023 року.

В якості забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору № 00002F15 від 26 травня 2008 року, між Позивачем та ОСОБА_3 , був укладений Договір поруки № 03339С15 від 26 травня 2008 р. Також, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 , укладено Іпотечний договір, посвідчений 26.05.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. а реєстровим № 629.

Відповідно до п. 7 Іпотечного договору, в забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю Іпотекодавця, а саме: нежиле приміщення загальною площею 185,00 кв. м. яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Дане приміщення ОСОБА_2 отримала на підставі договору купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бур`яновою Л.Г. реєстр №1227, відповідно до якого нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було площею 87.2 кв. м.

В процесі експлуатації вказаного приміщення ОСОБА_2 було проведено реконструкцію вказаного вище нерухомого майна, що призвело до збільшення площі цього приміщення з 87.2 кв.м. до 185 кв. м., відповідно до технічного паспорту, складеного КП «ОМБТІ та РОН» від 21 вересня 2007 року.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2008 року, справа № 2-2918/08 було визнано право власності на нежиле приміщення, площею 185,0 кв.м. Право власності зареєстроване КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» в реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.04.2008 року за реєстровим № 6972745, за номером запису 681 в книзі 76неж-14.

В подальшому, Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2008 року, справа № 2-2918/08 було скасовано, а Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОМР про визнання права власності на реконструйоване нежиле приміщення, площею 185 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 було відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову.

За таких обставин, за ОСОБА_2 залишилось право власності на нежиле приміщення, площею 87, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гур`яновою Л.Г. реєстр №1227.

Як вбачається з п. 7 Іпотечного договору, предмет іпотеки передається в іпотеку з невід`ємними при надежностями, які знаходяться в ньому, Іпотека розповсюджується на всі не відділені від майна: поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують нба момент укладання цього договору та виникають в майбутньому. Всі зроблені Іпотекодавцем, в період дії цього договору, всілякого роду поліпшення, реконструкції, зміни, доробки тощо, автоматично стають предметом даного договору іпотеки - Предметом іпотеки.

Згідно до п. 8 Іпотечного договору, іпотека за цим договором поширюється і на частину об`єкта предмета іпотеки, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до Предмета іпотеки після укладення цього іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Відповідно до ч. З ст. 5 Закону України "Про іпотеку" іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні. іпотека поширюється й на таку реконструкцію. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду України від 20.04.2011р. у справі № 6-61027св10.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх. Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням). Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року по справі № 910/4650/17.

Таким чином, нежиле приміщення, площею 87,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору, посвідченого 26.05.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. а реєстровим № 629, характеристики якого (загальна площа) змінена (з 185 кв. м. на 87,2 кв. м) внаслідок скасування Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2008 року, справа № 2-2918/08 яким було визнано право власності на реконструйоване нерухоме майно загальною площею 185 кв. м.

Тобто, відбулася лише зміна першопочаткової площі в сторону зменшення, одного й того самого об`єкту у складі вже існуючої заставленої нерухомості за рахунок її внутрішнього простору, та відповідно з використанням її функціональних елементів.

Крім того, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2011 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “МАРФІН БАНК” заборгованість за кредитним договором №00002F15 від 26.05.2008 року в розмірі 416 037, 44 доларів США, що по курсу НБУ (7,70 за І долар США) еквівалентно 3 203 488,29 гривень заборгованість по пені та штрафу в розмірі 13 117,34 гривень.

Рішенням Приморського районного суд м. Одеси від 10 грудня 2013 року по справі № 2-7726/10 визнано частково недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 87,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тур Яновою Л.Г. за реєстраційним № 1227.

Визнано покупцем за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 87,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гуряновою Л.Г. за реєстраційним № 1227 - ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення площею 87,2 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2017 року роз`яснено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк” про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, про визнання права власності на нерухоме майно, в частині того, що ОСОБА_5 вважається покупцем за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року з моменту набрання чинності рішенням суду від 10 грудня 2013 року та, що вказане рішення суду є підставою для реєстрації за ОСОБА_5 права власності на нежитлове приміщення площею 87,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Позивач зазначає, що в такому разі ОСОБА_5 вважається покупцем нежилого приміщення, площею 87,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року з моменту набрання чинності рішенням суду від 10 грудня 2013 року та після передачі вказаного нерухомого майна в іпотеку Банку, за Іпотечним договором, посвідченого 26.05.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. а реєстровим № 629.

Позивач вважає, що визнання покупцем за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 87,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки, ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинними з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, шо визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з моменту набрання чинності рішенням Приморського районного суд м. Одеси від 10 грудня 2013 року по справі № 2-7726/10, яким визнано покупцем за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 87,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 , то ОСОБА_1 набула статусу іпотекодавця і мас всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки.

Положенням статті 204 ЦК України, закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Отже, визнання покупцем за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2007 року нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 87,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки, ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинними з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року по справі № 643/19761/13-ц.

Також, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Відповідач, зареєструвала право власності на предмет іпотеки, - нежитлове приміщення площею 87,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , тобто нежитловому приміщенню було присвоєно номер 14.

Підставою для проведення реєстрації правова власності - вказано: рішення суду, серія та номер: 2-7726/10, виданий 10.12.2013, видавник: Приморський районний суд м. Одеси; ухвала суду, серія та номер: 2-7726/10, виданий 11.09.2017, видавник: Приморський районний суд м. Одеси; технічний паспорт, серія та номер: бн, виданий 12.10.2018, видавник: ТОВ "Профпроект".

За таких обставин, суд вважає, що на сьогодні предметом іпотеки виступає нежитлове приміщення площею 87,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 з усіма змінами та поліпшеннями, які як зазначалось вище, є невід`ємною частиною предмета іпотеки.

Частинами першою та третьою статті 575 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

За змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ПАТ «МТБ Банк» обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 141, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором №00002F15 від 26.05.2008 року на загальну суму 416037,44 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідчений 26.05.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. а реєстровим № 629, нежиле приміщення № 14, площею 87,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з усіма змінами та поліпшеннями.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 17 листопада 2021 року.

Суддя: Ю.Б. Свячена

11.11.21