Рішення № 101164071, 09.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

09.11.21

Справа № 522/12984/18

Провадження № 2/522/3386/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

під головуванням судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Тофан Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про встановлення нікчемності правочину,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2018 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законний представник якого ОСОБА_4 , про встановлення нікчемності правочину.

В обґрунтування позову зазначено, що 26 червня 2008 року між ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК», правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях якого виступало ПАТ «МАРФІН БАНК», та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений Деордієвою І.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 3660. Предметом цього договору було надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна: земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 0,0208 га, цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5110137500:50:003:0115, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 0,0318 га, цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5110137500:50:003:0107, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

За цим договором іпотекою забезпечувалося виконання зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором від 26.06.2008 року №456/F по поверненню кредиту, наданого з позичкового рахунку на поточний (валютний) рахунок іпотекодавця у іпотекодержателя, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму 543 053,00 доларів США. 26 червня 2008 року ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв`язку з посвідченням договору іпотеки накладено заборону відчуження зазначених в договорі іпотеки земельних ділянок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до припинення чи розірвання договору іпотеки.

28 грудня 2017 року між ПАТ «МАРФІН БАНК» та ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок, що посвідчені ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу. За умовами вказаних договорів ОСОБА_1 передав у власність, а ПАТ «МАРФІН БАНК» прийняло у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0208 га, цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5110137500:50:003:0115, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, загальною площею 0,0318 га, цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5110137500:50:003:0107, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Продаж земельних ділянок здійснено за 2 224 296,00 гривень та 3 022 762,00 гривень відповідно, які покупець у день посвідчення договору перерахував продавцю. Отримані за вказаними договорами грошові кошти ОСОБА_1 спрямував у безготівковій формі в рахунок часткового погашення власної заборгованості за кредитним договором №456/F, за вирахуванням військового збору та податку з доходу продавця, отриманого від продажу нерухомості.

Під час укладання договорів купівлі-продажу від 28.12.2017 року ПАТ «МАРФІН БАНК» стало відомо, що 15 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого за законом діяла ОСОБА_4 , було укладено договір земельного сервітуту на частину земельної ділянки, загальною площею 0,0318 га, кадастровий номер 5110137500:50:003:0107, та частину земельної ділянки, загальною площею 0,0208 га, кадастровий номер 5110137500:50:003:0115, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належали ОСОБА_1 на праві власності. За умовами договору земельного сервітуту ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 право безоплатного безстрокового користування частинами вказаних земельних ділянок, яке полягає у можливості проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, прокладання на сусідню земельну ділянку водопроводу із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку, тощо. Загальна площа зони дії земельного сервітуту 0,0110 га.

На момент укладання договору земельного сервітуту від 15.03.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого за законом діяла ОСОБА_4 , згода іпотекодержателя – позивача на передачу в безоплатне безстрокове користування майна (частини земельної ділянки, загальною площею 0,0318 га, кадастровий номер 5110137500:50:003:0107, та частини земельної ділянки, загальною площею 0,0208 га, кадастровий номер 5110137500:50:003:0115, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ), обтяженого іпотекою не надавалась.

Позивач не є стороною договору земельного сервітуту від 15.03.2013 року, однак наразі є власником майна, щодо якого виник спір, та наявність встановленого земельного сервітуту на частину земельних ділянок загальною площею 0,0110 га позбавляє його права вільно користуватися та розпоряджатися вказаним нерухомим майном, що порушує його майнові інтереси.

З огляду на відсутність належного узгодження з Банком передачі у безстрокове безоплатне користування переданого в іпотеку майна, наявність якого в силу положень закону та умов договору іпотеки є обов`язковим, невизнання сторонами правочину такої недійсності в силу закону та наявності відповідного спору, то договір земельного сервітуту від 15.03.2013 року є таким, що підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Ухвалою суду від 02 серпня 2018 року відкрито провадження по справі, встановлено загальний порядок розгляду справи.

16 січня 2019 року від представника відповідачів до суду надійшов спільний відзив на позовну заяву.

В обґрунтування зазначено, що з позовними вимогами не згодні, оскільки вони є необґрунтованими. Позов був би обґрунтованим тільки у разі, якщо б відповідачі приховали від позивача – покупця наявність такого сервітуту. Тому дії позивача під час укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, якими він визнав наявність сервітуту, внаслідок чого продавцем була погоджена менша вартість, усвідомлюючи, що наявність сервітуту зачіпає права малолітньої дитини, а в подальшому оспорювати цей сервітут, є зловживанням правом з метою порушення права малолітньої дитини всупереч узгоджених і підписаних умов договору. У зв`язку з чим, просили відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

08 лютого 2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідачів.

В обґрунтування зазначено, що предметом позову у даній справі є встановлення нікчемності правочину, а саме договору земельного сервітуту від 15.03.2013 року на частину земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:50:003:0107 – 0,0318 га. та частину земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:50:003:0115 – 0,0208 га., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого за законом діяла ОСОБА_4 . Недійсність (нікчемність) вказаного договору випливає з підстав недодержання вимог ст. 203 ЦК України та інших норм законодавства в момент його укладення. Зокрема приписів ст.ст. 9, 12 Закону України «Про іпотеку», а також встановленим обмеженням щодо передання майна в користування, яке перебувало в іпотеці в Банку на час укладення даного договору. Враховуючи викладене, відповідачами у даній справі не надано належних доказів, які б підтверджували правомірність укладення спірного Договору земельного сервітуту від 15.03.2013 року. Відсутність в матеріалах справи доказів належного узгодження з позивачем укладення сервітуту щодо земельних ділянок, наявність якого в силу положень закону та умов Договору іпотеки є обов`язковим, то оспорюваний договір є таким, що підлягає визнанню недійсним.

Протокольною ухвалою суду від 10 липня 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

26 листопада 2019 року від ОСОБА_6 до суду надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача.

Ухвалою суду від 20 січня 2020 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача у справі. Ухвала суду обґрунтована тим, що земельні ділянки з кадастровим номером 5110137500:50:003:0107-0,0318 га та частина земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:50:003:0115-0,0208 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належать ОСОБА_7 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 11 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кіріенко І.Є.

Протокольною ухвалою суду від 04 грудня 2020 року визнано ОСОБА_2 , як самостійного відповідача, оскільки в 26 квітня 2020 року останній став повнолітнім. Також, в судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити, представник ОСОБА_1 адвокат Судаков В.В. позов не визнав та просив відмовити в задоволенні.

26 травня 2021 року від представника ОСОБА_6 адвоката Мельник Н.Ю. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

07 липня 2021 року від представника ОСОБА_1 адвоката Судакова В.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю відповідача та його представника. Заперечували проти позову з підстав, зазначених у відзиві.

02 вересня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про набуття повної цивільної дієздатності ОСОБА_2 .

В судове засідання сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Від учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності.

Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, вважає що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні фактичні обставини по справі.

26 червня 2008 року між Відкрити акціонерним товариством «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, посвідчений Дєордієвою І.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 3659.

Пунктом 2 за цим Договором іпотекою, забезпечується виконання зобов`язань Іпотекодавця за кредитним договором від 26.06.2008 року № 456/F, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем по поверненню кредиту, наданого з позичкового рахунку на поточний рахунок Іпотекодавця у Іпотекодержателя, у вигляді непоновлювальної лінії у сумі 543 053, 00 доларів США з 26 червня 2008 року і терміном погашення по 25 червня 2009 року включно.

Пунктом 7 зазначеного Договору, передбачено, що в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку в іпотеку нерухоме майно, що буде належати йому на праві власності у майбутньому (Предмет іпотеки), а саме: а) земельну ділянку, загальною площею 0, 0208 га., цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5110137500:50:003:0115, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена земельна ділянка буде належати Іпотекодавцю на праві власності у майбутньому – після отримання Іпотекодавцем державного акту про право власності на земельну ділянку. Виникнення права власності Іпотекодавця на Предмет іпотеки у майбутньому підтверджується договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. 26 червня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 3654, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за номером 2984592, згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів за № 6144137 від 26 червня 2008 року, наданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. б) земельну ділянку, загальною площею 0,0318 га., цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5110137500:50:003:0107, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена земельна ділянка буде належати Іпотекодавцю на праві власності у майбутньому – після отримання Іпотекодавцем державного акту про право власності на земельну ділянку. Виникнення права власності Іпотекодавця на Предмет іпотеки у майбутньому підтверджується договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В., 26 червня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 3649, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за номером 2984638 згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів за № 6144221 від 26 червня 2008 року, наданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В.

Після отримання Іпотекодавцем державних актів про право власності на зазначені у цьому пункті земельні ділянки, останні продовжують бути предметом іпотеки за цим Договором. На використання Іпотекодавцем зазначених земельних ділянок або їх частин обмеження (обтяження) не встановлені.

26 червня 2008 року Дєордієвою І.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв`язку з посвідченням договору іпотеки накладено заборону відчуження зазначених в договорі іпотеки земельних ділянок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до припинення чи розірвання договору іпотеки. Зареєстровано в реєстрі № 3660, 3661, зареєстровано в реєстрі заборон № 224, 225 відповідно земельним ділянкам.

03 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК» укладено Договір про зміни №1 до Договору іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. 26.06.2008 року, номер по реєстру 3659.

Відповідно до пункту 2 зазначеного договору, пункт 7 Договору Іпотеки викладено в наступній редакції:

«В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку в іпотеку нерухоме майно, що буде належати йому на праві власності у майбутньому (Предмет іпотеки), а саме: а) земельну ділянку, загальною площею 0, 0208 га., цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5110137500:50:003:0115, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена земельна ділянка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 21 серпня 2008 року, серія бланку ЯЖ № 312122, зареєстрованого 21 серпня 2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010850501143. Державний акт на право власності на земельну ділянку, що є Предметом іпотеки за даним договором виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В., 26 червня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 3654, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за номером 2984592 згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів за № 6144137 від 26.06.2008 року, наданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В.

На використання Іпотекодавцем зазначеної земельної ділянки або її частини обмеження (обтяження) не встановлені.

б) земельну ділянку загальною площею 0,0318 га., цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5110137500:50:003:0107, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена земельна ділянка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 21 серпня 2008 року, серія бланку ЯЖ № 312123, зареєстрованого 21 серпня 2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010850501144. Державний акт на право власності на земельну ділянку, що є Предметом іпотеки за даним договором виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В., 26 червня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 3649, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за номером 2984638 згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів за № 6144221 від 26.06.2008 року, наданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В.

На використання Іпотекодавцем зазначеної земельної ділянки або її частини обмеження (обтяження) не встановлені.»

03 вересня 2008 року цей договір посвідчений Дєордієвою І.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4851.

В матеріалах справи також, є Договір про зміни № 4 до Договору іпотеки від 15 серпня 2012 року укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» (який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК»).

Пунктом 1 зазначеного Договору про змін № 4 передбачено, що у зв`язку зі зміною найменування Іпотекодержателя з «Відкрите акціонерне товариство «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК» на «Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК», найменування Іпотекодержателя у розділах Договору іпотеки «Преамбула» та «Реквізити Сторін» Сторони домовились вважати в редакції цього Договору про зміни № 4.

Договір посвідчено Дєордієвою І.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 7905.

15 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка діяла від імені неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укладено Договір земельного сервітуту.

Так, відповідно до 1 розділу Договору, ОСОБА_1 надає ОСОБА_2 право безоплатного безстрокового користування частиною земельної ділянки (сервітут) відповідно до умов цього Договору. Ділянки, на якій установлюється сервітут, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і належить власнику на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 26 червня 2008 року, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В., реєстраційні №№3649, 3654. Цільове призначення земельних ділянок – для індивідуального дачного будівництва. Площа земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:50:003:0107 – 0,0318 га. Площа земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:50:003:0115 – 0,0208 га. Площа сервітуту становить 0, 110 га.

Згідно розділу 2 Договору, встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

28 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4964.

Згідно п. 1 Договору, ОСОБА_1 передає у власність (продає), а Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» приймає у власність (купує) земельну ділянку АДРЕСА_3 , площею 0,0208 га, в тому числі по угіддях: 0,0208 га – відведених під будівництво, кадастровий номер земельної ділянки – 5110137500:50:003:0115.

Згідно п. 4 Договору, продавець свідчить, що зокрема, але не виключно, державна реєстрація прав земельних сервітутів та обтяжень не земельну ділянку, окрім зазначених у цьому договорі, відсутня.

Також в пункті 4 зазначено, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної у договорі земельної ділянки встановлено сервітут, номер запису іншого речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20250512, площа сервітуту становить 0, 110 га. Інших державних реєстрацій земельних сервітутів та обмежень прав на зазначену земельну ділянку відсутня згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5105554562017, виданого ОСОБА_8 , державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 29 листопада 2017 року та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 109482952, виданого Дєордієвою І.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 28 грудня 2017 року.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2017 року щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 , реєстраційний номер 147318451101 за кадастровим № 5110137500:50:003:0115, площа 0,0208 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, проведена державна реєстрація права власності від 28.12.2017 року за ПАТ «МАРФІН БАНК» на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер:4964, виданий 28.12.2017 року, видавник Дєрдієва І.В., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.

Так, в матеріалах справи є Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2017 року укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк», який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4962.

Згідно п. 1 Договору, ОСОБА_1 передає у власність (продає), а Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» приймає у власність (купує) земельну ділянку АДРЕСА_3 , площею 0,0318 га, в тому числі по угіддях: 0,0318 га – відведених під будівництво, кадастровий номер земельної ділянки – 5110137500:50:003:0107.

Згідно п. 4 Договору, продавець свідчить, що зокрема, але не виключно, державна реєстрація прав земельних сервітутів та обтяжень не земельну ділянку, окрім зазначених у цьому договорі, відсутня.

Також в пункті 4 зазначено, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної у договорі земельної ділянки встановлено сервітут, номер запису іншого речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20250683, площа сервітуту становить 0, 110 га. Інших державних реєстрацій земельних сервітутів та обмежень прав на зазначену земельну ділянку відсутня згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5105554552017, виданого ОСОБА_8 , державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 29 листопада 2017 року та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 109483378, виданого Дєордієвою І.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 28 грудня 2017 року.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2017 року щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 , реєстраційний номер 147385251101 за кадастровим № 5110137500:50:003:0107, площа 0,0318 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, проведена державна реєстрація права власності від 28.12.2017 року за ПАТ «МАРФІН БАНК» на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер:4962, виданий 28.12.2017 року, видавник Дєрдієва І.В., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час укладання Договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2017 року укладених між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк», сторонам було відомо про наявність Договору земельного сервітуту від 15 березня 2013 року.

Також, судом встановлено, що після укладання Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 грудня 2017 року, Договір земельного сервітуту від 15 березня 2013 року не припинив свою дію, що передбачено розділом 2 земельного сервітуту та частиною 1 ст. 101 Земельного кодексу України, якою передбачено, що дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Звертаючись з позовом 24 липня 2018 року позивач зазначав, що є власником майна, щодо якого виник спір, та наявність встановленого земельного сервітуту на частину земельних ділянок загальною площею 0,0110 га позбавляє його права вільно користуватися та розпоряджатися вказаним нерухомим майном, що порушує його майнові інтереси.

Разом з тим, в матеріалах справи є Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 жовтня 2019 року укладений між Публічним акціонерним товариством «МТБ БАНК», яке є правонаступником за всіма правами та обов`язками Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (Продавець) та ОСОБА_6 (Покупець), який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 2624.

Розділом 1 Договору передбачено, що предметом договору є земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5110137500:50:003:0107, площею 0,0318 га, з цільовим призначенням: Для індивідуального дачного будівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В розділі 6 Договору зазначено, що Покупець повідомлений Продавцем про наявність судової справи щодо земельної ділянки, яка є предметом цього договору, а саме: про розгляд Приморським районним судом м. Одеси цивільної справи № 522/12984/18 за позовною заявою ПАТ «МТБ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення недійсності (нікчемності) договору земельного сервітуту від 15.03.2013 року на частину земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:50:003:0107 – 0,0318 га та частину земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:50:003:0115 – 0,0208 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого за законом діяла ОСОБА_4 .

Відповідно до Акту приймання-передачі згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим Кіріченко І.Є., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 11 жовтня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2624 від 11 жовтня 2019 року ПАТ «МТБ БАНК» передає, а Сауд Джаудат приймає Земельну ділянку № 20, кадастровий номер 5110137500:50:003:0107, площею 0,0318 га, з цільовим призначенням: Для індивідуального дачного будівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.10.2019 року щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 , реєстраційний номер 147385251101 за кадастровим № 5110137500:50:003:0107, площа 0,0318 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, проведена державна реєстрація права власності від 11.10.2019 року за ОСОБА_6 на підставі Договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстровий № 2624, виданий 11.10.2019 року, видавник ОСОБА_9 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.

11 жовтня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «МТБ БАНК», яке є правонаступником за всіма правами та обов`язками Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (Продавець) та ОСОБА_6 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кіріченко І.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 2623.

Розділом 1 Договору передбачено, що предметом договору є земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5110137500:50:003:0115, площею 0,0208 га, з цільовим призначенням: Для індивідуального дачного будівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В розділі 6 Договору зазначено, що Покупець повідомлений Продавцем про наявність судової справи щодо земельної ділянки, яка є предметом цього договору, а саме: про розгляд Приморським районним судом м. Одеси цивільної справи № 522/12984/18 за позовною заявою ПАТ «МТБ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення недійсності (нікчемності) договору земельного сервітуту від 15.03.2013 року на частину земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:50:003:0107 – 0,0318 га та частину земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:50:003:0115 – 0,0208 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого за законом діяла ОСОБА_4 .

Відповідно до Акту приймання-передачі згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим Кіріченко І.Є., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 11 жовтня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2624 від 11 жовтня 2019 року ПАТ «МТБ БАНК» передає, а Сауд Джаудат приймає Земельну ділянку № 20, кадастровий номер 5110137500:50:003:0115, площею 0,0208 га, з цільовим призначенням: Для індивідуального дачного будівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.10.2019 року щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 , реєстраційний номер 147318451101 за кадастровим № 5110137500:50:003:0115, площа 0,0208 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, проведена державна реєстрація права власності від 11.10.2019 року за ОСОБА_6 на підставі Договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстровий № 2623, виданий 11.10.2019 року, видавник ОСОБА_9 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що власником майна, щодо якого виник спір, та на якому встановлено земельний сервітут на земельних ділянках загальною площею 0,0110 га є ОСОБА_6 з 11 жовтня 2019 року, який залучений у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Звертаючись до суду позивач мав намір захистити своє право вільно користуватися та розпоряджатися майном, однак під час судового розгляду справи, були встановлені обставини, які дають підстави вважати, що позивач укладаючи Договори купівлі-продажу від 11.10.2019 року, втратив право на захист своїх прав користуватися та розпоряджатися майном, оскільки на момент розгляду справи власником майна, щодо якого виник спір, та на якому встановлено земельний сервітут на земельних ділянках загальною площею 0,0110 га є ОСОБА_6 .

Також, суд зазначає, що сторони не звертались до суду з клопотання про заміну правонаступника, що дає підстави вважати, що поданий позов ПАТ «МТБ БАНК» є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач не є власником майна, а відтак його права не порушені.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У справі Європейський суд з прав людини "Белеш та інші проти Чеської Республіки" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п.32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «МТБ банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про встановлення нікчемності правочину – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано та складено 17 листопада 2021 року

Суддя Л. М. Чернявська