Рішення № 101161497, 30.10.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/31892/19

Провадження № 2/686/1355/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2021

Хмельницький міськрайонний суд

в складі:головуючого судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві - Лоб І.А.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,

та представників відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль»

до

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

про відшкодування шкоди, заподіяної працівниками під час виконання трудових обов`язків, -

в с т а н о в и в :

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В листопаді 2019 року товариство з обмеженою звернулося до суду з вище зазначеним позовом до відповідачів, який обгрунтовує тим, що відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були прийняті на роботу на посаду продавців-консультантів магазину «Т-Стиль» ТМ «Льонокомбінат GOLDI», який знаходиться у ТРЦ «Оазис» та були звільнені з роботи 05.08.2019 року згідно наказів згідно статті 38 КЗпП України.

Зокрема, відповідач ОСОБА_4 була прийнята на роботу у ТОВ «Т-Стиль» 27 лютого 2018 року на посаду продавця-консультанта магазину, в подальшому була переведена на посаду адміністратора магазину та була звільнена з посади 05.08.2019 року згідно наказу №266-Ос від 05.08.2019 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Відповідач ОСОБА_5 04 травня 2018 року була прийнята на роботу у ТОВ «Т-Стиль» на посаду продавця-консультанта магазину, в подальшому наказом за № 146/-К від 03.07.2018 року була переведена на посаду касира торговельного залу та була звільнена із займаної посади 05.08.2019 року згідно наказу №285-Ос від 05.08.2019 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Відповідач ОСОБА_6 була прийнята на роботу 02.08.2018 року у «Т-Стиль» на посаду касира торговельного залу та була звільнена з роботи касира 06.08.2019 року згідно наказу № 269-Ос від 05.08.2019 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Відповідач ОСОБА_7 була прийнята на роботу на посаду продавця-консультанта магазину ТОВ «Т-Стиль» ТМ «Льонокомбінат GOLDI» на підставі наказу за № 1146-ос від 04.06.2019 року та була звільнена з цієї посади 05.08.2019 року згідно наказу №267-Ос згідно статті 38 КЗпП України.

Для вказаних працівників магазину була встановлена колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, що підтверджується договором про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 28.02.2018 року.

Вказаний договір, окрім керівника колективу магазину - адміністратора ОСОБА_4 був підписаний усіма членами колективу магазину - відповідачами у справі.

Згідно з наказом ТОВ «Т-Стиль» № 150 від 03.08.2019 року «Про проведення позапланової інвентаризації товарів в магазині», обов`язки проведення інвентаризації було покладено на ревізора складського господарства ТОВ «Т-Стиль» ОСОБА_8 та адміністратора «Т-Стиль» ОСОБА_9 .

В результаті проведеної 03.08.2019 року комісійної позапланової інвентаризації товару магазину «Т-Стиль» ТМ «Льонокомбінат GOLDI» було виявлено нестачу товару (товарно-матеріальних цінностей) на суму 419 922,0 грн.

Відповідно до накладних-вимог про внутрішнє переміщення товару ТОВ «Т-Стиль» ТМ «Льонокомбінат Goldi» документально зафіксовано факт прийняття окремо кожним із членів колективу - відповідачами у справі товарів, що повинні були знаходитися у названому магазині.

Згідно з інвентаризаційним описом № 1334 від 03.08.2019 року встановлено нестачу товару (товарно-матеріальних цінностей) на загальну суму 419 922,0 грн., при цьому роботодавцем було забезпечено нормальні умови для зберігання цінностей у магазині, було встановлено протикрадіжкову систему та системи відеоспостереження. Така нестача в магазині виникла за період з 01.01.2019 року по 03.08.2019 року з вини відповідачів, що полягала у невиконанні ними вимог покладених на них обов`язків та забезпечення схоронності майна. Просить стягнути спричинену матеріальну шкоду в наступному розмірі - з ОСОБА_4 - 104 980,5 грн., ОСОБА_5 - 104 980,5 грн. ОСОБА_6 - 104 900,5 грн., що в загальній сумі дорівнює 419 922,0 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити в повному обсязі із викладених підстав. Суду пояснив, що враховуючи численну кількість магазинів та фактичне знаходження відділу кадрів ТОВ «Т-Стиль» у м. Рівне відповідальність за підписання працівниками магазинів договорів про колективну (бригадну) відповідальність, в кожному з магазинів покладено на адміністратора, в даному випадку на ОСОБА_4 .

Такий договір було підписано кілька разів - зокрема поряд з договором, який був долучений до матеріалів справи, відповідачами було підписано договори від 04 червня 2018 року та 15 листопада 2018 року.

У товаристві відсутня профспілкова організація, а договір про колективну (бригадну) відповідальність укладено відповідно до вимог закону. Вважає, що розмір завданого збитку доведений повністю та слід стягнути його з кожного відповідача в рівних частинах .

Представник відповідача ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , в судовому засіданні проти позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити. Суду пояснила, що ОСОБА_6 була прийнята на роботу касиром торговельного залу. Відповідно до її посадової інструкції вона відповідає лише за вміст готівки в касі, однак вона не несе відповідальності за збереження цілісності та схоронності майна матеріальних цінностей, товари нею не приймались під звіт, та не входить до її обов`язків.

Висновки позивача щодо завдання матеріальних збитків є необґрунтованими, безпідставними. Інвентаризаційний опис товарів не містить висновку про нестачу товарів, проведений особами, фаховий рівень яких нічим не підтверджений.

Така інвентаризація була проведена у відсутності матеріально-відповідальних осіб, тому висновки роботодавця про наявність матеріальної шкоди є передчасними.

ОСОБА_5 та її представник заявленого позову не визнали та просять у його задоволенні відмовити, оскільки будь-яких доказів про укладення договору про повну матеріальну відповідальність з нею не укладено, інвентаризація проводилась у їх відсутності.

ОСОБА_7 , ОСОБА_4 їх представник позовних вимог не визнали, вважають їх безпідставними та не обгрунтованими. Позивачем не додано до матеріалів справи копії наказу про встановлення колективної (бригадної) відповідальності від 06.11.2018 року на підставі якого було встановлено колективну (бригадну) відповідальність від 8.02.2018 року.

Подальший розгляд справи просили проводити за їх відсутності.

Представник ОСОБА_10 суду пояснив, що укладений договір про колективну відповідальність був підписаний не уповноваженою на те посадовою особою - директором ОСОБА_11 від імені ТОВ «Т-Стиль», оскільки станом на 28.02.2018 року набула права підпису лише з 01.06.2018 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_7 була прийнята на роботу з 05.06.2019 року, в той час як проведена інвентаризаційна перевірка охоплює період з 01.01.2019 року по 03.08.2019 року.

На час проведення інвентаризації, 03.08.2019 року, вона була відсутня на робочому місці, оскільки перебувала на лікуванні у зв`язку з оперативним втручанням, що спростовує надану позивачем інформацію про те, що вона була обізнана та присутня під час проведення інвентаризації.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 28.11.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 09.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

17 січня 2020 року ОСОБА_5 подано відзив на позов.

28 січня 2020 року ОСОБА_10 подав відзив на позов в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_4

05 лютого 2020 року представником позивача подано відповідь на відзиви.

20 жовтня 2021 року ухвалено рішення по суті спору.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення позивача та заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи доказами, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом достовірно установлено, що позивача ОСОБА_4 згідно наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» було прийнято продавцем-консультантом товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» з 28 лютого 2018 року. Наказом директора товариства від 17.09.2018 року ОСОБА_4 переведено на посаду адміністратора магазину.

Наказом директора товариства за № 265-Ос від 05.08.2019 року ОСОБА_4 звільнено з посади адміністратора магазину ТОВ «Т-Стиль» за статтею 38 КЗпП України.

Позивача ОСОБА_5 наказом директора ТОВ «Т-Стиль» за № 95-к від 04.05.2018 року прийнято продавцем-консультантом магазину ТОВ «Т-Стиль» з 05 травня 2018 року. Наказом за № 146/2-К від 03.07.2018 року ОСОБА_5 переведено касиром магазину «Т-Стиль».

05 серпня 2019 року наказом № 266-Ос ОСОБА_5 звільнено із займаної посади за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України.

ОСОБА_6 наказом № 181-к від 02 серпня 2018 року прийнято касиром торговельного залу магазину ТОВ «Т-Стиль» ТМ «Льонокомбінат Goldi» з 03 серпня 2018 року. 05 серпня 2019 року наказом директора товариства ОСОБА_6 було звільнено з посади касира торговельного залу згідно ст. 38 КЗпП України.

ОСОБА_7 наказом директора ТОВ «Т-Стиль» за № 1146-Ос від 04 червня 2019 року було прийнято продавцем-консультантом ТОВ «Т-Стиль» ТМ «Льонокомбінат Goldi» з 5 червня 2019 року з посадовим окладом згідно штатного розпису. 05 серпня 2019 року наказом №267-Ос ОСОБА_7 звільнено з посади за власним бажанням.

Позивач позов обґрунтовує тим, що у магазині «Т-Стиль» було запроваджено колективну (бригадну) відповідальність.

Тому, 28 лютого 2018 року між ОСОБА_4 , як адміністратором магазину, було укладено договір про колективну (бригадну) відповідальність з власником (так зазначено у договорі) ОСОБА_11 , вказаний договір містить підписи членів бригади: касира ОСОБА_5 , яка переведена на посаду касира 05.05.2018 року, касира ОСОБА_6 , яка прийнята на роботу 03.08.2018 року, продавця-консультанта ОСОБА_7 .? яка прийнята на роботу 04.06.2019 року та ОСОБА_12 , яка прийнята на роботу 24.05.2019 року та до якої позов не заявлено.

Позивач вважає, що нестача товарно-матеріальних цінностей в магазині виникла в період з 01.01.2019 року по 03.08.2019 року на загальну суму 419 922,0 грн., яка документально підтверджується інвентаризаційною відомістю товарів на складі № 1334 від 03 серпня 2019 року, розмір завданого збитку підлягає стягненню в розмірі 104 980,5 грн. з кожного із відповідачів.

Договором від 28.02.2018 року, укладеним з директором товариства та адміністратором ОСОБА_4 встановлено колективну (бригадну) відповідальність на підставі Типового договору, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 43 від 12.05.1996р. Працівники, прийняті на роботу пізніше погодились з його умовами та підписали його. При цьому, як пояснив представник позивача, інвентаризація товарно-матеріальних цінностей при його укладенні ні з ОСОБА_4 , ні з працівниками прийнятими пізніше не проводилась.

Позивач обґрунтовував позов тим, що нестача товарів виникла у результаті неналежного виконання відповідачами своїх обов`язків про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих їм для зберігання передбачених договором про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. Договір про колективну (бригадну) відповідальність укладений з кожним із членів бригади в установленому законом порядку адміністратором ОСОБА_4 відповідно до її повноважень. Вина відповідачів в нестачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується інвентаризаційним описом фактичної наявності матеріальних цінностей.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав.

Проте, з такими доводами погодитись не можна з наступних підстав.

28 лютого 2018 року керівник підприємства Коробка Галина В`ячеславівна з однієї сторони та керівник колективу бригади ТОВ «Т-Стиль» ТМ «Льонокомбінат Goldi» Войцехівською Дарією Володимирівною на підставі наказу №642/1-ос від 06..11.2018 року уклали договір про колективну (бригадну) матеріальну про те, що колектив бригади бере на себе колективну (бригадну) матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання мана та інших цінностей , а власник зобов`язується створити колективу (бригаді) умови, необхідні для належного виконання прийнятих за договором зобов`язань .

Однак, повноважень на укладання такого договору директор ТОВ «Т-Стиль» не мала, оскільки станом на дату його укладання директором вказаного товариства не була. Означені обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, наказ на підставі якого такий договір ніби-то був укладений 28.02.2018 року, виданий 06 листопада 2018 року.

Обгрунтовуючи надалі таку позицію, представник позивача, ОСОБА_13 , надав інші договори про колективну (бригадну) відповідальність датовані вже 04 червня, рік вчинення якого підтертий), тобто з часу набуття повноважень ОСОБА_11 на його підписання (повноваження директора товариства ОСОБА_11 виникнуть з 01.06.2018 року). Проте, така копія договору є досить сумнівною, оскільки підписи матеріально-відповідальних осіб в них суттєво різняться між собою, як і договір датований 15 листопада 2018 року, підписаний ОСОБА_4 та касирами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продавцем -консультантом ОСОБА_14 , позов до якої не заявлений.

Посилання представника позивача на те, що в обов`язки адміністратора магазину входить укладання договорів про колективну (бригадну) відповідальність з працівниками, прийнятими на роботу, взагалі не заслуговує на увагу, позаяк таких обов`язків посадова інструкція адміністратора не містить.

Тому, підпис продавця-консультанта ОСОБА_7 щодо повної матеріальної відповідальності в названих договорах про колективну (бригадну) відповідальність не можна вважати таким, що свідчить про укладання із нею договору про матеріальну відповідальність.

Окрім того, позивач не надав доказів (наказу) про запровадження товариством з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» колективної (бригадної) відповідальності у товаристві та таких в ході розгляду справи не здобуто.

Як убачається з посадової інструкції касира торговельного залу до посадових обов`язків касира входять: касир торговельного залу : відповідає за вміст готівки в касі, перевіряє справність електронного контрольно-касового апарату, ознайомлюється з асортиментом наявних товарів і цінами на них,ознайомлюється з асортиментом наявних товарів і цінами на них, веде розрахунки зі споживачами за товари, вироби та послуги, повертає гроші за невикористаний чек, підраховує гроші і здає їх в установленому порядку, готує документацію по обороту наявних коштів, в разі виявлення недостачі в касі магазину, помилок в адмініструванні, негайно повідомляє адміністратора магазину.

Тобто, касир торговельного залу несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, передбачених даною посадовою інструкцією, в межах, визначених діючим законодавством України, за вчинення матеріальної шкоди, повну матеріальну відповідальність за збереження грошей в касі). (розділ 5 посадової інструкції)

З пояснень представника позивача слідує, що нестачі грошових коштів в касі магазину виявлено не було. Проведеною інвентаризацією було виявлено лише нестачу товарів.

Обов`язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 130 КЗПП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Вини касирів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у ймовірній завданні шкоди підприємству позивач не довів, а суд її не встановив. Тому, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які працювали на посаді касирів, не можуть відповідати за нестачу товарів на складі чи магазині, відповідальність за їх зберігання на них не покладалась роботодавцем, тому в позові про стягнення з них матеріальної шкоди слід відмовити.

Що стосується доведеності вини у спричиненні матеріальної шкоди підприємству відповідачами: адміністратором ОСОБА_4 та продавцем-консультантом та ОСОБА_7 то суд зазначає наступне.

В підтвердження доводів позивач обгрунтовує розмір завданого матеріального збитку інвентаризацією товарів на складі № 1334 від 03 серпня 2019 року. Натомість, у вказаній відомості відсутній висновок про нестачу товарів та розмір такої нестачі, ціна товару зазначена у доларах США, а не в національній валюті гривні, як передбачено законом та взагалі інвентаризаційний опис не містить висновку про розмір нестачі. Представник позивача від проведення бухгалтерської експертизи відмовився. Окрім того, з інвентаризаційної відомості не вбачається періоду перевірки надходження товарів та ніяким чином розмір зазначеної шкоди не підтверджується доданими накладними вимогами, як і не є підтвердженням даних зазначених у інвентаризаційній відомості.

Позивач у позовній заяві покликається на те, що наказом № 150 від 03.08.2019 року «Про проведення позапланової інвентаризації товару в магазині» обов`язки проведення було покладено на ревізора складського господарства ТОВ «Т-Стиль» ОСОБА_8 та адміністратора «Т-Стиль» ОСОБА_9 . В результаті проведеної 03.08.2019 року комісійної позапланової інвентаризації товару магазину ТОВ «Т-Стиль», що розміщений у ТРЦ «Оазис» у м. Хмельницький було виявлено нестачу товару товарно-матеріальних цінностей на суму 419 922,0 грн.

При цьому, позивач вважає, що кожен із відповідачів має нести однаковий розмір відповідальності, незалежно від часу прийняття кожного з них на роботу, водночас підтверджує ті обставини, що в разі прийняття кожного працівника, в тому числі і ОСОБА_4 , інвентаризація не проводилась.

Відповідно Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Мінеістерством фінансів України наказом № 879 від 02.09.2014 року для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Згідно пункту 2.1 названого Положення до складу робочих інвентаризаційних комісій включаються представники апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчені працівники підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

Згідно з цим Положенням інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи.

Проте такий інвентаризаційний опис на підпис відповідачам не надавався, натомість вони не відмовлялись від підпису у ньому та не підтверджували, що такий інвентаризаційний опис складався у їх присутності.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що інвентаризація відбулась в присутності матеріально відповідальних осіб, оскільки ОСОБА_6 суду підтвердила, що ключі від складу напередодні ревізії забрали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Відомості про їх призначення на проведення інвентаризації та їх фаховий рівень матеріали справи не містять. Такі обставини підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_14 .

Тому, суд критично оцінює і не бере до уваги акт складений 03 серпня 2019 року у м. Рівне ревізором складського господарства ОСОБА_8 та адмінітсратором ОСОБА_9 про відмову від підписів працівників магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (м. Хмельницький, вул. С. Бандери, «ТРЦ «Оазис» акту приймання-передачі майна за договором про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 03.08.2019 року, оскільки цим актом не визначено, які конкретно працівники цього магазину відмовились від підпису в акті.

При вирішенні питання про покладення на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків, та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, з`ясуванню та доведенню підлягають обставини щодо наявності прямої дійсної шкоди та її розміру; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними. Якщо шкоду заподіяно кількома працівниками, в рішенні суду має бути зазначено, які конкретно порушення трудових обов`язків допустив кожен працівник, ступінь його вини та пропорційна їй частка загальної шкоди, за яку до нього може бути застосовано відповідний вид і межі матеріальної відповідальності.

Що стосується колективної матеріальної відповідальності, ВС звернув увагу, що результат аналізу частин першої та другої статті 135-2 КЗпП України дозволяє зробити висновок, що для встановлення колективної матеріальної відповідальності та укладення з колективом відповідного договору про це, обов`язковою є наявність двох умов: 1) колективна матеріальна відповідальність установлюються власником або уповноваженим ним органом; 2) установлення колективної матеріальної відповідальності проводиться за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Відсутність хоча б однієї з цих умов слід вважати порушенням порядку встановлення колективної матеріальної відповідальності.

Як посилається предстанвик позивача первинний орган профспілкової організації товариства відсутній.

Оскільки у цій справі позивач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що колективна (бригадна) матеріальна відповідальність була встановлена уповноваженою на те особою, було отримано погодження виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства на установлення колективної матеріальної відповідальності, створення належних умов для збереження схоронності переданих товарно-матеріальних цінностей, тому підстав для покладення на відповідачів матеріальної відповідальності немає, ВС визнав правильним (постанова від 19.09.2019 у справі № 204/5569/16-ц).

Окрім того, фактично позивачем не надано допустимих та належних доказів, що нестача товарів існувала на момент проведення інвентаризації, тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до витмогг статті 141 ЦПК України в разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 141, 174-177, 184, 187 ЦПК України , ст. 509, 526,611 ЦК України, ст. 130, 135-2 КЗПП України, Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Мінеістерством фінансів України наказом № 879 від 02.09.2014 року, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, заподіяної працівниками під час виконання трудових обов`язків відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2021 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль», місце знаходження м. Рівне, вул. Фабрична, 12, код ЄДРПОУ 35750435.

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання с. Кузьмин, РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_6 , місце проживання с. Вербка Мурована Ярмолинецького району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_7 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя :