Рішення № 101159135, 16.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/24048/21

Провадження № 2/947/4056/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Салтан Л.В.,

при секретарі: Громико В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеси) про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеси) про зняття арешту з майна, а саме з квартири АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що зазначена квартира належить на праві власності ОСОБА_2 , однак 14.05.2010 року Перший Приморський ВДВС ОМУЮ видав постанову серії АА № 213461, якою наклав арешт на ј частину квартири. Відповідно до відповіді Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеси) від 12.07.2021 року виконавчі провадження щодо ОСОБА_2 згідно з базою даних АСВП відсутні, ідентифікувати арешт № 213461 від 14.05.2010 року немає можливості.

Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що, 03.11.1972 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

21.12.2004 року КЕВ м. Одеси видав свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яким посвідчив, що квартира належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та членам його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в рівних частках.

20.01.2005 року на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.12.2004 року право спільної часткової власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в електронному Реєстрі за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 в рівних частках.

14.05.2010 року Перший Приморський ВДВС ОМУЮ постановою серії АА № 213461 наклав арешт на 1/4 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 . Арешт зареєстрований реєстратором за № 9829650 від 17.05.2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

06.04.2021 року приватний нотаріус Щукіна Людмила Сергіївна зареєструвала спадкову справу за спадкодавцем ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

ОСОБА_1 є спадкоємицею до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

25.05.2021 року приватний нотаріус Щукіна Людмила Сергіївна видала Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно якої вбачається, що на 1/4 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 , накладений арешт на підставі постанови Першого Приморського ВДВС ОМУЮ серії АА № 213461 від 14.05.2010 року.

25.06.202 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) дізнатися на підставі чого був накладений арешт на майно ОСОБА_2 Постановою Першого Приморського ВДВС ОМУЮ АА № 213461 від 14.05.2010 року, та з проханням зняти арешт з 1/4 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 .

12.07.2021 року Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав ОСОБА_1 письмову відповідь, якою повідомив, що згідно з базою даних АСВП виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 відсутні. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ідентифікувати арешт № 9829650 від 17.05.2020 року, який був накладений відповідно до Постанови серії АА № 213461 від 14.05.2010 року державним виконавцем Першого Приморського ВДВС ОМУЮ немає можливості.

Таким чином, можливість ознайомитись з виконавчим провадженням щодо накладення арешту на майно померлого ОСОБА_2 відсутня у зв`язку із відсутністю виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений трава власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або .спорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до су л> за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, на підставі ст. ст. 15-16 ЦК України спосіб захисту обирає особа, права якої порушені.

Згідно з ч 1ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм

Згідно зі ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках виконавчого провадження арешт з усього майна (коштів) боржника 'бо його частини може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, накладення арешту обмежує законні права позивача стосовно прийняття спадщини та розпорядження своєю власністю.

Враховуючи викладене, а саме те, що виконавче провадження щодо ОСОБА_2 на цей час на примусовому виконанні у Першому Приморському відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не перебуває, тому немає підстав для подальшого обтяження майна померлого

ОСОБА_2 , а саме 1/4 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, так як законні та обґрунтовані.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-89, 141, 264-268 ЦПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеси) про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з ј частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заборону на його відчуження, який був накладений Першим Приморським ВДВС ОМУЮ постановою серії АА № 213461 від 14.05.2010 року.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16 листопада 2021 року.

Суддя Салтан Л. В.