
н\п 2/490/3515/2021 Справа № 490/4411/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
______________
У Х В А Л А
17 листопада 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєвау складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Волошиній Я.І., за участі представників сторні, представників третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Миколаївській області, треті особи - Управління охорони здоров`я Миколаївської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області, Комунальне некомерційне підприємство "Центрпервинної медико-санітарної допомоги №4" про скасування рішення комісії і акту, визнання професійного захворювання таким, що пов`язане з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
09.06.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці в Миколаївській області , в якому просив скасувати рішення комісії, виклдаене в Акті спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 24..2020 року на КНП ММР "Центр первинної медико-санітраної допомоги № 4", складеного за формою Н-1/НП; визнати випадок захворювання ОСОБА_2 на гостру респіраторну хворобу Ковід-19, спричинену коронавірусом, що стався на КНП ММР "Центр первинної медико-санітраної допомоги № 4" - пов`язаним з виробництвом; зобов`язати Управління Держпраці в Миколаївській області провести повторне спеціальне розслідування професійного захворювання що сталося 24..2020 року на КНП ММР "Центр первинної медико-санітраної допомоги № 4"Горбенко Г.К. з врахуванням встановлених судом обставин справи та скласти акт форми Н-1.
Ухвалою судді від 10.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 12.07.2021 року на 12:00 год.
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі , оскільки вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністартивного судочинства , оскільки в даному випадку вбачається не спір про цивільне право, а публічно-правовий спір- а саме скасування рішення комісії, викладене в Акті спеціального розслідування гострого професійного захворювання, тобто спрру про права і обов`язки в публічних правовідносинах, тобто прпвовідносини сторін регулюються нораммити адміністративного права, тим більне даний спір не спрямований на захист майнових прав позиваач.
Представник позивач адвокат Ротар А.Л. заперечувала проти заявленого клопотання з підстав, викладених в письмових запереченнях на клопотання. Ззаначила, що до складу комісії, яка проводила розслідування нещасного випадку, яке сталося з завідувачкою сімейної амбулаторії № 1 КНП ММР "ЦПМСД № 4" Горбенко Г.К., входили посадові особи різних установ та підприємств відповідно до Порядку, завт.постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004, при цьому комісія у складі зазначених осбі не здійснювала владні управлінські функції на підставі законодавства, а розслідувала неасний випадок на виробництві, про що складал відповідний акт щза формою Н-1/НП, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень , а є актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.
Представники третьої особи віднесли вирішення клопотання на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, суд приходить до наступного.
За змістом ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. При цьому, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
Частиною 3 ст. 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини 1 ст. 4 КАС України надано визначення суб`єкта владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. При цьому, під органом державної влади слід розуміти колегіальні та (або) одноособові органи, які наділені юридично визначеними державно-владними повноваженнями та необхідними засобами і механізмами для виконання функцій і завдань держави. Таким чином, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Згідно п. 36 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердж. постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року (чинний на час виникнення спірних відносин сторін) нещасний випадок зі смертельним наслідком підлягає спеціальному розслідуванню. Відповідно до п. 15 Порядку № 337 спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, визначено склад такої комісії. Відповідно до п. 14 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ № 96 від 11.02.2015 року - Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Миколаївській області - відповідач є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується; повноваження Управління Держпраці поширюються на територію Миколаївської області.
Так, відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Щодо посилань відповідача на те, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, слід зазначити наступне.
Статтею 171 Кодексу законів про працю України визначено, що власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 36 вказаного Закону, факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.
Отже, статтею 171 Кодексу законів про працю України та статтею 22 Закону України «Про охорону праці» організація та проведення розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, покладається на роботодавця, що відбувається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337 затверджено Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства) (пункт 1 Порядку).
Згідно з положень п. 10 вказаного Порядку спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм; випадки смерті працівників на підприємстві; тощо.
Пунктом 33-35 Порядку передбачено, що спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку , утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, до складу спеціальної комісії входять:посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії);
представник робочого органу Фонду;
представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній;
керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця;
представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання;
представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;
лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).
У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на території іншого підприємства (установи, організації) до складу спеціальної комісії включаються представники такого підприємства (установи, організації).
У разі потреби до складу комісії можуть включатися посадові особи Держпраці та/або її територіального органу за галузевим напрямом.
Відповідно до Постанови КМУ від 5 січня 2021 р. № 1 "Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників", встановлено, що положення розділу “Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2” Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1217), застосовуються у разі смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2, що настала під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та протягом трьох місяців з дати його відміни.
Крім того, у вказаному Порядку є окремий розділ "Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2", якимй передбачає склад та порядок розслідування такого випадку гострого професійного захворювання.
Висновки повторного розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.
Згідно з підпунктами 27 та 33 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, що затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340, Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань:
- проводить, зокрема розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам;
- бере участь, зокрема у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві.
За результатами проведення спеціального розслідування (що входить до повноважень органу Держпраці і відбувається спеціальними комісіями) складаються акти за формою Н-1/НП і Н-1 .
Спеціальна комісія, що створена для спеціального розслідування нещасного випадку, до складу якої згідно зі п.15 (141-2) Порядку входять не лише представники органів державної влади, а й представники інших осіб, не є суб`єктом владних повноважень в розумінні статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Акти форми Н-1/НП і Н-1, які складаються спеціальною комісією та затверджуються керівником органу, який утворив спеціальну комісію, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді (аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року в справі № 21-404а16).
Орган Держпраці в спірних правовідносинах, також не діє як суб`єкт владних повноважень, оскільки не здійснює публічно-владних управлінських функцій і не наділений можливістю владно керувати поведінкою особи (позивача), з якою він перебуває у спірних правовідносинах.
Порушуючи питання про зобов`язання відповідача призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією , основною метою є вирішення спору приватно-правового характеру щодо встановлення певного юридичного факту, який не пов`язаний з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Отже, між сторонами існує спір про право, який має приватно-правовий характер, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 521/18518/15-ц (провадження № 61-9248св18, де містилися позовні вимоги про зобов`язання органу Держпраці провести спеціальне (повторне) розслідування нещасного випадку, і Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій, які постановлені за правилами цивільного судочинства, прийняті з дотриманням норм процесуального права).
З огляду на наведене даний спір є приватно-правовим і не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, вирішення спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, яка встановлена статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, і, відповідно, позов, в тому числі й вимоги стосовно легітимності складу комісії, продовж терміну спеціального розслідування нещасного випадку, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
За такого, справи про оскарження актів спеціального розслідування нещасних випадків зі смертельним наслідком розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується життя і здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 Цивільного кодексу України), або виникають із трудових правовідносин.
Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 2а-2555/11/2670 (провадження № 11-833апп18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/24781/16-ц (провадження № 14-467цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 826/4176/18 (провадження № 11-1302апп18) та від 27 березня 2019 року у справі № 640/14775/16-ц (провадження № 14-657цс18), від 27 травня 2020 року у справі № 580/1780/19 ( провадження № 11-83апп20)
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 3, 197,200,255 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Миколаївській області, треті особи - Управління охорони здоров`я Миколаївської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області, Комунальне некомерційне підприємство "Центрпервинної медико-санітарної допомоги №4" про скасування рішення комісії і акту, визнання професійного захворювання таким, що пов`язане з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення,.
Апеляційне оскарження ухвали відповідно до вимог ст.ст. 352-354 ЦПК України
Суддя Гуденко О.А.
Судове рішення № 101158449, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 17.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/4411/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: