Рішення № 101153852, 15.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1127/21

2/357/1843/21

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Бутова Ю.В.,

за участю представника відповідача - адвокат Радецька Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

16 січня 2021 року представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» засобами поштового зв`язку звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.10.2006 року у розмірі 13 346,14 грн. та судові витрати у розмірі 2 102 грн. судового збору.

В обґрунтування позову вказував, що з метою отримання кредитних коштів відповідач звернулась із заявою від 25.10.2006 року в банк про встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписанням заяви відповідач підтвердила свою згоду з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», що складає між відповідачем та банком договір. Позивач зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору та в межах встановленого ліміту, однак відповідач порушила умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 03.12.2020 року становить 16 135,95 грн., з яких: 13 346,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. - 0,00 заборгованість за поточним тілом кредиту, 13 346,14 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2 789,81 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

05.02.2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

12.03.2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача.

14.07.2021 року від представника відповідача - адвоката Радецької Т.П., до суду надійшов відзив на позов, в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог, понесені відповідачем витрати на правову допомогу покласти на позивача. Відзив обґрунтований тим, що позовні вимоги не гуртуються на належних і допустимих доказах, в тому числі не підтверджений розмір заборгованості. Анкета-заява не містить відомостей про ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг, позивачем не надано доказів узгодження сторонами збільшення розміру кредитного ліміту, досягнення сторонами договору згоди щодо всіх умов кредитного договору. Позивачем не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження достовірності загального розміру заборгованості, при цьому банківська виписка не є тим банківським первинним документом, яким може бути достовірно підтверджено операції руху коштів по поточному картковому рахунку. Крім того, розрахунок по сумі основної заборгованості (тілу кредиту) розраховано банком за період поза межами строку позовної давності, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

29.07.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, в якому висловлено прохання задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, а також наведено, що сторонами при укладенні кредитного договору досягнуто усі істотні умови, виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі, а в самому кредитному договорі визначена процентна ставка у розмірі 3% (36% рік). Відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про обізнаність останньої з умовами кредитування та визнання зобов`язань за договором.

12.11.2021 року представником відповідача через канцелярію суду подані письмові пояснення по справі, в яких адвокатом Радецькою Т.П. вказано про неналежність доказу «Витяг за номером банківської карти», посилається на Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», постанову НБУ № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (ІВАN) в Україні», а також неможливість здійснити розрахунок заборгованості за наданою випискою за період з 2006 по 2020 рік, що виникла за розрахунковий період, який перевищує 3 роки. Також зазначено про те, що довідка про видачу платіжних карток є одностороннім документом банку, в який внесення відомостей будь-якого змісту залежить виключно від позивача, так само як і довідка про зміну умов кредитування. Наслідком нарахування відсотків є незаконність нарахування заявленого позивачем розміру позовних вимог, при цьому позивачем на надана Пам`ятка клієнта та Тарифи, які відповідно до Умов та Правил є невід`ємною складовою договору. Порушення позивачем норм процесуального закону мають істотне значення, вказують на недоведеність, необґрунтованість розміру заборгованості, розрахунок заборгованості побудовано на односторонніх внутрішньобанківських відомостях, показниках, які є припущеннями, що є недопустимим у розумінні вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що примірник позову для відповідача не містив підпису представника позивача, тому ця частина заперечень, враховуючи ознайомлення з матеріалами справи, вона не підтримує. Зазначила, що сторони не узгодили всіх істотних умов договору, подвійне нарахування відсотків не передбачено. Саме за номером рахунку, а не за номерами банківських карт можливо достовірно встановити розмір заборгованості. Відповідач користувалась кредитною карткою, але даний позов не конкретизує яка саме по цій справі була кредитна картка. Заявила про застосування строків позовної давності, вказавши, що основні заперечення ґрунтуються на недоведеності вимог позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

25.10.2006 року позивачем та відповідачем затверджено заяву на отримання кредитної картки Універсальна, валюта - грн., кредитний ліміт в сумі 3000, базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору 3% на місяць із розрахунку 360 днів у році. Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії кредитної картки.

Також у заяві вказано про ознайомлення та згоду з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку і що між сторонами укладено договір про надання банківських послуг.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивач, обґрунтовуючи правові підстави позову, також посилається на Умови та правила надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» як невід`ємну частину договору.

Разом з цим, матеріали справи не містять підтверджень про наявність письмової згоди відповідача з Умовами та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що наведені позивачем у позовній заяві.

Згідно наданого представником позивача розрахунку за кредитним договором, станом на 03.12.2020 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 13 346,14 грн. за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту) та 2 789,81 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625.

Враховуючи визначений процесуальним законодавством принцип диспозитивності цивільного процесу, суд не вбачає підстав для надання правової оцінки вищевказаній сумі заборгованості по відсоткам (ст. 625), оскільки позивачем до стягнення заявлена виключно заборгованість за тілом кредиту.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З наданих позивачем доказів вбачається, що банк відкрив клієнту ОСОБА_1 рахунок та видав кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії 10/12. Кредитний ліміт був встановлений в розмірі 3 000 грн.

В подальшому відповідачу були видані кредитні картки: НОМЕР_2 , дата відкриття 27.02.2009 року; НОМЕР_3 , дата відкриття 14.09.2012; НОМЕР_4 , дата відкриття 14.09.2012; НОМЕР_5 , дата відкриття 20.09.2016; НОМЕР_6 , дата відкриття 01.06.2017 року.

В період з 28.07.2007 по 18.07.2018 року за картковим рахунком були зміни (збільшення/зменшення) кредитного ліміту: 28.07.2007 кредитний ліміт 5 000; 01.03.2009 кредитний ліміт 4 110; 22.07.2009 кредитний ліміт 3 900; 25.02.2013 кредитний ліміт 6 000; 27.07.2013 кредитний ліміт 11 000; 31.01.2017 кредитний ліміт 11 400; 01.06.2017 кредитний ліміт 11 400; 29.04.2018 кредитний ліміт 11 387,30; 19.05.2018 кредитний ліміт 10 450; 18.07.2018 кредитний ліміт - 0.

Відповідач користувалась кредитними коштами починаючи з 11.11.2006 року, що вбачається з виписки про рух коштів по кредитним картам.

Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту) згідно договору б/н від 25.10.2006 року становить 13 346,14 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинство.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, користуючись наданими банком коштами, не надала суду жодного доказу на спростування наявної заборгованості за тілом кредиту, тобто фактично отриманих грошових сум, в тому числі і доказів на спростування відомостей з розрахунку заборгованості та витягу про рух коштів, що надані позивачем на підтвердження позову.

Також матеріали справи не містять відомостей про наявність заперечень відповідача щодо наданих банківських послуг у продовж всього періоду користування кредитними коштами.

Доводи представника відповідача зводяться до незгоди з наданими позивачем доказами на підтвердження заявлених вимог, при цьому стороною відповідача не спростовані докази сторони позивача, в тому числі і наведений позивачем розрахунок боргу за тілом кредиту.

Заяву про застосування трьохрічного строку позовної давності, суд вважає безпідставною, оскільки відповідач здійснювала погашення заборгованості за договором, зокрема, 23.10.2020 року на суму 3 349,65 грн., при цьому з позовом банк звернувся 16.01.2021 року.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні в матеріалах докази в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 13 346,14 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.10.2006 року.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 270 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 25.10.2006 року у розмірі 13 346,14 грн. та судовий збір у розмірі 2 270 грн.

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.11.2021 року.

СуддяА. Ю. Цуранов