Ухвала суду № 101153252, 01.11.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/344/21

1-кп/465/1026/21

У Х В А Л А

про продовження тримання під вартою

01.11.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

суддів Дзеньдзюри С.М., Гладишевої Х.В.

секретаря судового засідання Чапля В.С.

прокурора Петльований Д.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Волкуна О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020140080001626 від 28.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляді колегії суддів Франківського районного суду м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020140080001626 від 28.10.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

21.10.2021 року через канцелярію суду прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На думку прокурора, необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу не відпала. Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ст.177 КПК України, залишаються реальними. До таких ризиків прокурор, зокрема, відносить можливість обвинуваченого переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.

У зв`язку з чим він просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб, без визначення застави.

Пунктом 20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України передбачено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання. Додатково пояснив, що продовжують існувати ризики, зокрема: переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання.

В свою чергу, захисник Волкун О.Р. звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме: домашнього арешту. Пояснив, що на цей час ризики щодо реалізації його підзахисним дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі відсутні та просив врахувати, що ним долучалися до матеріалів справи позитивні характеристики відносно його підзахисного.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

28.10.2020 року ОСОБА_1 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

29.10.2020 року за ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено відповідною ухвалою Галицького районного суду м. Львова до 28.01.2021 року, а також ухвалами Франківського районного суду м.Львова від 27.01.2021 року, 25.03.2021 року, 18.05.2021 року, 12.07.2021 року та ухвалою від 07.09.2021 року до 05.11.2021 року включно.

Як слідує зі змісту ст.199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися.

Задля об`єктивного вирішення питання про продовження строку дії тримання під вартою та зміну запобіжного заходу колегії необхідно перевірити наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та неможливість більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

До таких ризиків ч.1 ст.177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із того, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які були отримані безпосередньо під час судового засідання або отриманих у порядку ст.225 КПК України. За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілого, експертів, спеціалістів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду. На даний час не допитані усі свідки у даному кримінальному провадженні.

Тому, на думку колегії, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на учасників кримінального провадження продовжують існувати і під час судового провадження. Колегія вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, а також його впливу на учасників провадження не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.

Враховуючи об`єктивні обставини неможливості завершення розгляду справи в даному судовому засіданні та зважаючи на те, що ризики, які були встановлені в ухвалах суду при обранні та продовженні застосування запобіжного заходу не змінились та надалі є об`єктивними, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 194, 199, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», до 60 днів, тобто до 30.12.2021 року включно.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Львівського апеляційного суду.

Судді Дзеньдзюра С.М.

Гладишева Х.В.