Рішення № 101142360, 17.11.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 р. № 400/2950/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 , , про:визнання протиправною та скасування постанови від 25.02.2021 № 20703/20.3/18-21,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – відповідач-1), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 25.02.2021 № 20703/20.3/18-21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу його притягнуто до відповідальності за абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), з чим він не погоджується, оскільки не був належно повідомлений про розгляд справи та не брав у ньому участь. Посилаючись на товарно-транспортну накладну від 04.02.2021 № 047098, зазначає, що не має жодного відношення до перевезення вантажу, оскільки належний йому транспортний засіб передав громадянину ОСОБА_2 , який здійснював перевезення у власних цілях та керував транспортним засобом на користь вантажоперевізника ТОВ „ТРІ-БУД”.

Ухвалою від 05.05.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, залучив до участі у справі як другого відповідача Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (далі – відповідач-2).

Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на те, що під час перевірки був виявлений факт перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів, тому дії посадових осіб під час проведення рейдової перевірки були здійсненні з додержанням вимог чинного законодавства та відповідно до Закону № 2344-III, постанов Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, від 27.06.2009 № 879. Відповідач зазначає, що нормативні положення щодо наявності методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, виключені. Відповідач вказує, що повноваження із затримки транспортного засобу мають працівники Державної автомобільної інспекції, а не працівники Укртрансбезпеки. Відповідач зазначає, що стаття 48 Закону № 2344-III не містить застережень щодо виду вантажу (подільного чи неподільного та жодним чинним нормативним документом не передбачені виключення з правил дорожнього руху під час перевезення сипучих вантажів. Відповідач наголошує на обов`яковій наявності тимчасового реєстраційного талона на особу, якій власник транспортного засобу передав право користування ним. За твердженням відповідача, він завчасно попередив позивача про розгляд справи, на який відповідач не з`явився.

Одночасно з поданням відзиву відповідач-1 подав клопотання, в якому просив долучити відзив до справи та поновити строк на його подання.

Суд виходить з того, що ухвалою від 05.05.2021 установлений строк для подання відзиву – п`ятнадцять днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідачі отримали копії ухвали про відкриття провадження у справі 17.05.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 5400143468158 та № 5400143469956. П`ятнадцятиденний строк на подання відзиву сплинув 02.06.2021. Відзив поданий до суду 03.06.2021. Причину пропуску строку для подання відзиву на один день є перебування головного спеціаліста (юриста) у щорічній відпустці, що підтверджується копією наказу від 19.04.2021. Позивач реалізував своє право на подання відповіді на відзив. Ураховуючи зазначені обставини, суд визнав поважною причину пропуску відповідачем-1 строку на подання відзиву та вважає за можливе прийняти його до розгляду.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що чинне законодавство встановлює заборону на перевезення подільних вантажів з перевищенням установлених габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу. Позивач вказує, що на законодавчому рівні не передбачена можливість отримання особою дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач має статус фізичної особи – підприємця, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Позивачу на праві власності належить транспортний засіб RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , з причепом SCHWARZMULLER, державний номер НОМЕР_2 , що підтверджуються свідоцтвами про державну реєстрацію.

04.02.2021 посадові особи Південного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки на 450 км + 500 м а/д М-05 провели перевірку автомобіля марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , з причепом SCHWARZMULLER, державний номер НОМЕР_2 , що належать позивачу, під керуванням водія ОСОБА_2 .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.02.2021 № 253721, яким під час перевірки виявлено порушення, передбачене абзацом 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (здійснення автомобільного перевезення з перевищенням вагового навантаження на одиночну вісь).

В акті міститься посилання на товарно-транспортну накладну від 03.02.2021 № 047076.

Копією товарно-транспортної накладної від 03.02.2021 № 047076 підтверджується, що перевізником на автотранспортному засобі RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , з причепом SCHWARZMULLER, державний номер НОМЕР_2 , було ТОВ „ТРІ-БУД”.

Відповідач-2 направив позивачу запрошення для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який мав відбутися 25.02.2021.

Зазначене запрошення було отримано позивачем 18.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5405610018023.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач виніс постанову від 25.02.2021 № 232371 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Тобто суб`єктом юридичної відповідальності за статтею 60 Закону № 2344-ІІІ є автомобільний перевізник.

Матеріали справи свідчать, що притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності у формі штрафу є наслідком виявлення посадовими особами відповідача-2 порушення абзацу 15 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Згідно із статтею 1 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Тобто автомобільним перевізником є особа, яка використовує транспортний засіб.

Копією товарно-транспортної накладної від 03.02.2021 № 047076 підтверджується, що перевізником було ТОВ «ТРІ-БУД», а не позивач.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивач не був перевізником на транспортному засобі RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , з причепом SCHWARZMULLER, державний номер НОМЕР_2 , він не може бути суб`єктом відповідальності за статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Суд не приймає аргумент відповідача щодо необхідності перереєстрації транспортного засобу у разі передання його в користування третій особі, як такий, що не має правового значення для вирішення спору між сторонами, оскільки не спростовує обставину використання транспортного засобу саме третьою особою, а не позивачем під час проведення перевірки посадовими особами відповідача.

За таких обставин позов належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 908 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви до адміністративного суду.

Згідно з пунктом 10 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Отже, задля забезпечення реального виконання рішення суду в частині стягнення судових витрат відшкодувати сплачений позивачем судовий збір належить за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 шляхом його стягнення за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39816845) , Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) від 25.02.2021 № 232371 про застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу в сумі 17 000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна