Рішення № 101141423, 16.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року справа №320/5076/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Ірпінського міського центру зайнятості, Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Ірпінського міського центру зайнятості (далі - відповідач-1) та Київського обласного центру зайнятості (далі - відповідач-2), про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

08.06.2021 відповідач-2 подав клопотання про заміну процесуального статусу, де просив замінити статус відповідача-2 з відповідача на третю особу. Розглядаючи справу в порядку письмового провадження, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цього клопотання, оскільки Кодексом адміністративного судочинства права відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, на подачу такого клопотання не визначено. А в силу реалізації судом принципу диспозитивності, визначеного ч.2 ст.9 КАС України, - суд не може допустити заміни.

10.06.2021 відповідач-1 подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з тим, що позивачем подано до Київського окружного адміністративного суду інший позов до цих самих відповідачів з тим самим предметом розгляду та з однакових підстав, вказуючи на справу №320/4661/21. Вирішуючи дане клопотання в порядку письмового провадження, суд виходить з наступного. У справі №320/4661/21 позовні вимоги лише частково співпадають. Окрім того, провадження у даній справі було відкрито ухвалою суду раніше, а саме 07.05.2021, - ніж провадження у справі №320/4661/21, в якій відповідну ухвалу суд виніс 17.05.2021. Окрім того, станом на час винесення рішення у даній справі, у справі №320/4661/21 суд не виносив судових рішень по суті заявленого позову, що дає можливість суду вирішувати дану справу по суті в межах повного обсягу позовних вимог, які заявлені позивачем. За таких умов, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви в цій справі без розгляду.

16.07.2021 позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову. Відповідно до ст.47 суд протокольною ухвалою в судовому засіданні 21.07.2020 прийняв дану заяву та надав відповідачам час для надання заяв по суті у зв`язку з прийняттям такої заяви.

Зміст позову, з врахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмета позову складають наступні позовні вимоги: 1) визнати протиправними дії відповідача-1 щодо невчасного повідомлення позивача про наявність помилки у вигляді невірно зазначеного власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків у документі Відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , який є застрахованою собою вих.№26/10 від 26.10.2020; 2) визнати протиправними та скасувати накази відповідача-1 №237/01-28.01 від 28.10.2020 та №256/01-28.01 від 20.11.2020 щодо відмови у наданні допомоги позивачу по частковому безробіттю на період карантину; 3) зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути звернення позивача від 26.10.2020 з повторно поданими 18.11.2020 документами про надання допомоги початковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, з урахуванням висновків суду.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з 19.10.2020 звертається до відповідачів з заявою щодо отримання допомоги по частковому безробіттю і, добросовісно користуючись своїм правом на розгляд відповідної заяви після виправлення технічних недоліків документів, доданих до відповідної заяви, - має право на призначення йому відповідачами такої допомоги.

Відповідач-2 проти позову заперечив, подав до суду відзив в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовував тим, що в наслідок процедури виправлення помилок в документах позивачем було пропущено строк на звернення до відповідачів з заявою щодо отримання допомоги по частковому безробіттю, а тому - втрачено право на таку допомогу.

Відповідач-1 заперечень проти позову суду не подавав.

Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач з 16.06.2005 зареєстрований як фізична особа - підприємець (далі - ФОП) та проводить згідно КВЕД діяльність із виробництва кіно- та відеофільмів, телевізійних програм.

19.10.2020 до відповідача-1 звернувся позивач щодо отримання допомоги по частковому безробіттю, подавши заяву вх.№337/01-12.02. У наказі позивача від 23.07.2020 23/07 «Про зупинення діяльності», доданому до заяви від 19.10.2020, - вказаний період зупинення діяльності позивача з 24.07.2020 по 09.08.2020.

Листом від 22.10.2021 №787/1062/01-13 відповідач-1 поінформував позивача, що у відомостях про ФОП, який є застрахованою особою, поданих як додаток до заяви від 19.10.2020 було зазначено не існуючий РНОКПП та роз`яснено право повторного звернення після виправлення помилки протягом 5 робочих дні з дня повідомлення центру зайнятості.

26.10.2020 позивач повторно звернувся до Ірпінського міського центру зайнятості (далі - відповідач-1) з клопотанням про отримання допомоги по частковому безробіттю в період карантину, надавши такі документи:

- заяву вх.№338/01-12.02 від 26.10.2020;

- копію наказу №12/08 від 12.08.2020 про зупинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 з 13.08.2020 по 11.10.2020;

- відомості про ФОП ОСОБА_1 , який є застрахованою особою за формою згідно з додатком 2 до Постанови КМУ від 22.04.2020 №306 (в ред. Постанови №453) вих.№26/10 від 26.10.2020;

- довідку про сплату ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні 6 місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, подану роботодавцем або ФОП, який є застрахованою особою, за вих.№2 від 26.10.2020.

При повторному зверненні 26.10.2020 позивачем було повторно допущено помилку зазначенні РНОКПП у відомостях про ФОП від 26.10.2020, що підтверджується копією документу, наданою відповідачем-2 до відзиву та яка не заперечується позивачем.

28.10.2020 відповідачем-2 було винесено наказ №237/01-28.01 яким, було позивачу було відмовлено у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину на підставі п.2 ч.2 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та за заявою позивача від 26.10.2020.

02.11.2020 відповідач-1 видав лист №801/1062/01-13 від 02.11.2020 до позивача з якого слідувало, що відповідачем-1 було прийнято наказ 28.10.2020 №237/01-28.01 про відмову позивачу у наданні допомоги по частковому безробіттю на підставі п.2 ч.2 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та п.9 Порядку.

13.11.2020 позивач звернувся до відповідача-1 з письмовими поясненнями з яких слідує, що у документі відомості про ФОП від 26.10.2020 позивачем була допущена технічна помилка, а саме замість номеру « НОМЕР_1 » було зазначено « НОМЕР_2 ». Тому позивач просив прийняти виправлений документ, надавши відповідачеві-1 у додатку до зазначених письмових пояснень. Зазначені письмові пояснення були прийняті та зареєстровані відповідачем-1 13.11.2020, що слідує з копії документа, наданого відповідачем-2 до відзиву.

Листом від 16.11.2020 Відповідач-1 направив отримані пояснення по відомостях Директору Київського обласного центру зайнятості.

У відповідь на письмові пояснення від 13.11.2020, відповідач-1 видав лист в якому вказував на відмову в задоволенні заяви від 26.10.2020 наказом відповідача від 28.10.2020 та роз`яснив право повторного подання документів про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

18.11.2020 позивач звернувся до відповідача-1 з листом-поясненням щодо повторної подачі документів разом з заявою від 19.10.2020 після їх доопрацювання. З цього листа слідує, що позивач виправив технічну помилку у документі - відомості про ФОП, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч.3 ст.47 Закону України «Про зайнятість населення», - оскільки цей документ містив цифрову помилку у зазначенні номеру РОНКПП (замість номеру « НОМЕР_1 » було зазначено « НОМЕР_2 »). Зауважень щодо належності форми та змісту документів, поданих разом з листом-поясненням від 18.11.2020 відповідачі не виявляли.

18.11.2020 відповідач-1 направив листом виправлені документи до заяви від 19.10.2020 разом заявою для вирішення до відповідача-2.

20.11.2020 відповідач-2 видав наказ №256/01-28.01, яким відмовив позивачу у задоволенні заяви від 26.10.2020 (повторно) та заяви від 19.10.2020 на підставі норм абз.1 ч.7 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та п.8 Порядку.

Листом від 24.11.2020 відповідач-1 повідомив позивача про винесення відповідачем-2 наказу №256/01-28.01 від 20.11.2020. З відзиву відповідача-2 слідує, що підставою для відмови у розгляді заяви від 19.10.2020 та заяви від 26.10.2020 є пропуск позивачем строку на звернення з такою заявою

21.12.2020 позивач знову звернувся до відповідача-1 з заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, однак на підставі іншого наказу про припинення діяльності - Наказу №15/10 від 15.10.2020 про припинення діяльності з 16.10.2020 по 20.12.2020. Зазначена заява була передана відповідачем-1 на розгляд відповідача-2.

Наказом від 23.12.2020 №292/01-28.01 відповідач відмовив позивачу у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину на підставі п.7 Порядку.

16.03.2021 позивач знову звернувся до відповідача-1 з заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, однак на підставі іншого наказу про припинення діяльності - Наказу №24/12 від 24.12.2020 про припинення діяльності з 25.12.2020. Зазначена заява була передана відповідачем-1 на розгляд відповідача-2.

Наказом від 18.03.2021 №52/01-28.01 відповідач відмовив позивачу у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину на підставі п.7 Порядку (відсутність кошторисних призначень). Також в зазначеному наказу відповідач-2 вказав, що заява позивача буде переглянута з врахуванням поданих ним документів у разі відновлення фінансування у 2021 році.

07.05.2021 позивач знову звернувся до відповідача-1 з заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, однак на підставі іншого наказу про припинення діяльності - Наказу №22/02 від 22.02.2021 про припинення діяльності з 23.02.2021. Зазначена заява була передана відповідачем-1 на розгляд відповідача-2.

Листом від 12.05.2021 №1448/01-36 відповідач повідомив позивача про залишення заяви від 07.05.2021 без розгляду, оскільки в тимчасовому кошторисі видатків на І півріччя 2021 року передбачено кошти лише на фінансування захищених статей видатків до яких фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину не належить.

Предметом позову в даній справі є винятково обставини звернення позивача за вих. №26/10 від 26.10.2020 щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину внаслідок зупинення підприємницької діяльності з 13.08.2020 по 11.10.2020 та відмови за цим зверненням у формі наказів №237/01-28.01 від 28.10.2020 та №256/01-28.01 від 20.11.2020, на чому наголосив сам позивач у відповіді на відзив. Інші зазначені вище обставини звернення, згідно пояснень позивача розглядаються в межах інших судових справ. Зокрема обставини звернення позивача з заявою від 19.10.2020 - є предметом позову у справі 320/4661/21.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 вказує на те, що в діях позивача щодо отримання допомоги на його думку можуть бути шахрайські дії, з огляду на аналіз поданих позивачем документів та фактичну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Однак суд звертає увагу, що дана обставина не була визначена в жодний формальний та зрозумілий для позивача спосіб як підстава для винесення оскаржуваних рішень, тому не може бути прийнята судом при вирішенні питання правомірності оскаржуваних в даній праві рішень та дій з огляду на принципи ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що складають предмет позову у справі регулюються нормами Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2021 №5067-VI (далі Закон №5067) та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №306 від 22.04.2020 (далі - Порядок №306).

Суд погоджується з доводами позивача, що подача заяви 26.10.2020 є окремим зверненням позивача. За змістом поданих документів це звернення не є повторним по відношенню до звернення від 19.10.2020, оскільки стосується отримання позивачем допомоги за відмінний період ніж визначений в заяві від 19.10.2020 та на підставі іншого наказу позивача про зупинення діяльності.

Відповідно, відповідачі при розгляді заяви позивача від 26.10.2020, встановивши технічні помилки в документах, поданих разом з зазначеною заявою, повинні були застосувати порядок, визначений п.10 Порядку №306.

Так відповідно до абз.3 п.10 Порядку №306, - У разі подання неповного пакета документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку, або наявності в окремих документах помилок центр зайнятості у строки, передбачені цим пунктом, повідомляє про це роботодавцю / фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою. Після доповнення або доопрацювання таких документів роботодавець / фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, має право повторно звернутися до центру зайнятості протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення центру зайнятості.

Однак відповідачем-2 було прийнято наказ №237/01-28.01 від 28.10.2020 про відмову у задоволенні заяви у зв`язку з наявністю помилки.

З матеріалів справи слідує, що в подальшому відповідачами було прийнято документи про виправлення помилки, що спричинило винесення відповідачем наказу №256/01-28.01 від 20.11.2020 щодо повторної відмови у наданні допомоги позивачу по частковому безробіттю на період карантину.

Чинним законодавством, зокрема і тим, яке зазначено вище як релевантне до спірних правовідносин не передбачено можливості для відповідачів повторного вирішення питання щодо одної і тої самої заяви про надання допомоги. Однак відповідач-2 допустив два рішення (оскаржувані накази в даній справі) щодо одної і тої самої заяви позивача про надання допомоги - 26.10.2020.

Зазначене суперечить принципу правової визначеності, оскільки створило для позивача вимушену ситуацію численних звернень до відповідачів та формальної можливості для відповідача-2 застосувати строк на звернення за п.8 Порядку №306 як підстави для повторної відмови у задоволенні заяви позивача від 26.10.2020 у наказі №256/01-28.01 від 20.11.2020.

Так суд бере до уваги, що відповідно до п.8 Порядку №306, - роботодавець або фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності. Період виплати допомоги не враховується під час розгляду звернень про наступне одержання допомоги по частковому безробіттю на період дії карантину відповідно до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення".

Однак застосування відповідачем-2 даного строку як підстави для винесення наказу №256/01-28.01 від 20.11.2020 в частині розгляду заяви позивача від 26.10.2020 є необґрунтованою та неналежною, оскільки щодо зазначеної заяви відповідачем вже було прийнято та не скасовано у передбачений законодавством спосіб рішення про відмову (наказ №237/01-28.01 від 28.10.2020, а також у зв`язку з тим, що за заява від 26.10. 2020 була подана в межах необхідного строку. Адже за наказом про зупинення діяльності, наданим до заяви від 26.10.2020 такий строк спливав лише 13.11.2020, а позивач звернувся з заявою вже 26.10.2020.

Окрім того, суд відхиляє доводи відповідача-2, викладені у відзиві на позовну заяві, що терміном подачі заяви слід вважати дату прийняття відповідача виправлених документів до заяви від 26.10.2020, а саме - 18.11.2020. Так спеціальне законодавство щодо спірних правовідносин у справі, а саме Закон України «Про зайнятість населення» та Порядок №306, не містять тлумачення, - що слід вважати зверненням. Тому суд звертає увагу на загальне регулювання форм звернення громадян до суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про звернення громадян», - під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Аналіз зазначених вище норм приводить до висновку, що під зверненням позивача як факту слід розуміти подачу ним заяви від 26.10.2020. Відповідно дата звернення позивача у розглядуваній справі - 26.10.2020.

За таких умов суд приходить до висновку, що виносячи оскаржувані рішення та вчиняючи оскаржувані дії відповідачі діяли в супереч принципам законності, добросовісності та об`єктивності, закріпленим ч.2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України, а тому такі рішення і дії - протиправні. Як наслідок, - суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 540,00 грн. відповідно до платіжних доручень від 16.04.2021 №373 та від 07.07.2021 №386.

Враховуючи предмет спору та результат розгляду справи, суд вважає, що такі витрати підлягають присудженню на користь позивача саме за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київського обласного центру зайнятості.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Ірпінського міського центру зайнятості щодо невчасного повідомлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про наявність помилки у вигляді невірно зазначеного власного реєстраційного номеру облікової і платника податків у документі Відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , який є застрахованою особою Вих. №26/10 від 26.10.2020р.

Визнати протиправними та скасувати накази Київського обласного центру зайнятості № 237/01-28.01 від 28.10.2020 р. та № 256/01-28.01 від 20.11.2020 щодо відмови у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

Зобов`язати Київський обласний центр зайнятості (ЄРДПОУ 03491085) повторно розглянути звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) від 26.10.2020 з повторно поданими 18.11.2020 документами про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київського обласного центру зайнятості (ЄРДПОУ 03491085).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.