Рішення № 101138966, 02.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Справа № 160/15869/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Компонент Плюс" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Компонент Плюс" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.07.2021 № 8233 про відповідність Приватного підприємства "Компонент Плюс" критеріям ризиковості платника податку, а також зобов`язання відповідача виключити позивача з такого переліку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення контролюючого органу про включення Приватного підприємства "Компонент Плюс" до переліку ризикових платників податків не містить належної мотивації підстав і причин віднесення підприємства до такого переліку. Вказує, що рішення прийняте відповідачем без наявності об`єктивних ознак порушення платником норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до ризикових платників податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року відкрито провадження у справі №160/15869/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву вказав, що приймаючи оскаржуване рішення діяв у спосіб передбачений законодавством України, ураховуючи наявну податкову інформацію, яка свідчить про наявність у діях Підприємства ознак здійснення ризикових операцій. Представник відповідача зазначив, що така інформація стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації владних управлінських функцій.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що Приватне підприємство "Компонент Плюс" є юридичною особою приватного права, зареєстрованою у відповідності до вимог законодавства України 24.10.2011 року.

15.12.2020 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 14010 про відповідність платника податку ПП «КОМПОНЕНТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

На виконання положень п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 ПП «КОМПОНЕНТ ПЛІЮС» 06.07.2021 подано додаткові документи та пояснення.

Підприємством надано пояснення, щодо роботи підприємства, зокрема зазначено наступне. Приватне підприємство «КОМПОНЕНТ ПЛЮС» є платником податку на прибуток на загальних підставах та є платником податку на додану вартість. Підприємство має дозволи на проведення окремих видів робіт підвищеної небезпеки, дозвіл №0729.20.12.

Для здійснення діяльності Приватне підприємство «КОМПОНЕНТ ПЛЮС» орендує офісне приміщення у ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), згідно договору оренди від 23.04.2020 №23/04-20, яке знаходиться за юридичною адресою: 50055, Дніпропетровська область, місто кривий ріг, вулиця нікопольське шосе, будинок 4-А.

Приватне підприємство «КОМПОНЕНТ ПЛЮС» є постачальником деревини, будівельних матеріалів та здійснює надання в оренду транспортних засобів. Оплата за поставлену продукцію здійснюється як на умовах передплати так і з відстрочкою платежу.

Для зберігання закупленої продукції Приватне підприємство «КОМПОНЕНТ ПЛЮС» використовує орендоване складське приміщення площею 100 м2. Оренда складського приміщення здійснюється на підставі договору оренди нежитлового приміщення №23/04-20 від 23.04.2020р. з ФОП ОСОБА_2 ШН НОМЕР_1 .

Для перевезення продукції підприємство користується послугами транспортних та логістичних компаній. Перевезення вантажу (готової продукції) підтверджується товарно-транспортними накладними або актами надання послуг перевезення.

Згідно штатного розкладу станом на 01.12.2020 року у штаті рахувалось 4 працівники. Заробітна плата та податки на/із заробітної плати сплачуються своєчасно.

За результатами розгляду наданих документів 15.07.2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 8233 про відповідність платника податку ПП «КОМПОНЕНТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: платником податку надано неповний пакет документів, підтверджуючих здійснення господарської діяльності з контрагентами-постачальниками: відсутні банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по рахунках 703,903, технічні паспорти та транспортні засоби тощо.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. (далі - Порядок №569).

Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Рішення, що оскаржуються у цій справі, прийняті з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

В рішенні від 15.12.2020 року це поле заповнено та зазначено таке: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено у додатках)».

Між тим, матеріали справи не містять таких додатків як і будь-яких пояснень контролюючого органу з приводу заявлених позовних вимог..

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуального акту як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, а суб`єкт владних повноважень контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Наведене свідчить, що відповідачем застосовано непрозорі механізми визначення підприємства як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.

Слід також зазначити, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Посилання відповідача у рішенні №8233 від 15.07.2021 року на подання платником неповного пакету документів суд також відхиляє та зазначає, що абзацами 7, 9 - 18 пункту 6 Порядку №1165 не встановлено вичерпного переліку документів, які є необхідними для розгляду питання та достатніми для прийняття рішення про виключення платника податку з переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Судом установлено, що позивач з метою спростування сумнівів контролюючого органу в реальності вчинюваних ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності неодноразово у встановленому порядку подавав до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження наявності у нього відповідних умов та ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій, пов`язаних з будівництвом житлових і нежитлових будівель, та добросовісності його як платника податку.

Варто вказати, що рішенню Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних №8233 від 15.07.2021 року не передували дії Підприємства щодо реєстрації у ЄРПН податкової накладної чи розрахунку про коригування.

Суд відмічає, що профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зі змісту рішення №8233 від 15.07.2021 року слідує, що вони прийняті не за наслідками подання позивачем податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з отриманням пояснень щодо невідповідності критеріям ризиковості.

За викладених обставин, суд доходить висновку про протиправність рішення відповідача від 15.07.2021 № 8233, як таке, що прийняте останнім не у спосіб, передбачений законодавства України.

Визначаючись із найбільш ефективним способом відновлення порушеного права Підприємства, суд зазначає, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої податкової накладної в ЄРПН, а відтак такі рішення комісії регіонального рівня можуть бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд акцентує увагу на те, що абзацом 14 пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165 передбачено право на оскарження рішення контролюючого органу щодо включення платника податків до переліку ризикових платників податку.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, при цьому, що задоволення позовних вимог у такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового розгляду у межах цієї справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

З огляду на задоволення позову, здійснені позивачем судові витрати зі сплату судового збору слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.07.2021 № 8233 про відповідність Приватного підприємства "Компонент Плюс" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство "Компонент Плюс" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Компонент Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова