Рішення № 101138953, 18.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Справа № 160/13649/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення та невиплати їй державної соціальної допомоги як матері одиначці на дітей з 01.03.2021 року та зобов`язати відповідача провести їй нарахування та виплату державної соціальної допомоги, як матері одиначці на дітей: сина - ОСОБА_2 з 01.03.2021 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до довідки про реєстрацію та склад сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , вона, як представник сім`ї, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - її син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її мати, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - її брат. Відповідно до акту, виданого Головою ОСББ від 30.06.2021 р., її брат не мешкає з нею за вказаною адресою. Їх мати є особою похилого віку та перебуває на обліку Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, як пенсіонер та є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК.

Враховуючи викладене, вона звернулася до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області з метою призначення соціальної допомоги, як одинокій матері. Повідомленням від 23.03.2021 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги повідомлено їй, як представнику сім`ї про те, що державна соціальна допомога її сім`ї не призначена, оскільки у складі сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили в мінімальному розмірі ЕСВ сумарно протягом 3 місяців. З такою відмовою позивач не згода, тому звертається до суду з метою визнання протиправною бездіяльності щодо не призначення та невиплати їй державної соціальної допомоги, як матері одиначці на дітей та зобов`язати провести нарахування та виплату державної соціальної допомоги як матері одиначці на дитину з 01.03.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви було задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви та відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду - 08.09.2021 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що склад сім`ї позивача, це - сама позивач, та її син ОСОБА_2 . Період, за який враховуються доходи це третій та четвертий квартал 2020 року. Як вбачалось з поданих документів, позивач досягла віку 18 років, не працює, не навчається, не служить, підприємницькою діяльністю не займається. В поданій декларації зазначено тільки одну дитину, тобто позивач не здійснює догляд за іншою дитиною, а отже допомога на дітей одиноким матерям правомірно не була призначена.

При особистому прийомі документів, спеціалістами Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області надаються вичерпні пояснення щодо видів допомог, умови їх призначення. Тому твердження позивача щодо ненадання роз`яснення з питання призначення допомоги безпідставні, оскільки заява що надана позивачем, заповнена відповідно до вимог Порядку №1751, та надані всі необхідні документи. Незрозумілим є твердження позивача, що спеціалістами Управління не здійснена перевірка додаткових відомостей відносно того, чи не здійснювала вона догляд за малолітнім сином чи іншими членами сім`ї, які потребують догляду. Як свідчить подана позивачем декларація, вона є матір`ю тільки однієї дитини, який народився у березні 2021 року. А період, за який береться розрахунок - з липня 2020 року по грудень включно 2020 року - у позивача інших дітей не має. Позивач отримала зазначене повідомлення, про що свідчить копія наявна в матеріалах справи. Крім цього, позивач стверджує, що в повідомленні про відмову у наданні допомоги сім`ям з дітьми відсутній порядок його оскарження. Проте в наданій копії повідомлення зазначений порядок оскарження. Відповідач вважає, що в Управління відсутні правові підстави для призначення позивачу допомоги одиноким матерям. Правова позиція щодо вирішення такої категорії спорів та аналогічний правовий висновок міститься в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року по справі № 420/11241/20. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач своїм правом щодо надання до суду відповіді на відзив на позовну заяву до теперішнього часу не скористалася.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 23.03.2021 року звернулася з заявою до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про призначення державної соціальної допомогу сім`ям з дітьми, а саме: допомогу при народженні, допомогу на дітей одиноким матерям та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.

Рішенням відповідача від 25.03.2021 року позивачу було призначено допомогу при народженні в сумі 1 0320 грн. (разова виплата) та в сумі 860 грн. щомісячно з 01.04.2021 року по 31.03.2024 року.

Судом також встановлено, що рішенням відповідача від 25.03.2021 року позивачу відмовлено у призначенні допомоги одиноким матерям, з причини наявності у складі сім`ї непрацюючих працездатних осіб, які не сплатили в мінімальному розмірі ЕСВ сумарно протягом трьох місяців та рішенням від 25.03.2021 року було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї з причини наявності у складі сім`ї непрацюючих працездатних осіб, які не сплатили в мінімальному розмірі ЕСВ сумарно протягом трьох місяців.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» (далі - Порядок №1751) та «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» в пункті 1 Порядку № 1751 вказано, що цей Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми": допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33-38 цього Порядку).

Згідно з п.33 Порядку № 1751 відповідно до ст.18-1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.

В силу п.35 Порядку № 1751 для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи: 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку; копія свідоцтва про народження дитини.

Відповідно до п.35-2 Порядку № 1751 допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо: 1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах десятому - чотирнадцятому цього пункту).

Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: 1) сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців; доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа; потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства; 2) особи, які входять до складу сім`ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень; 3) у власності сім`ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505; 4) у власності сім`ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).

При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.

Наявність (відсутність) у власності членів сім`ї транспортних засобів зазначається у декларації.

Якщо у складі сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо: у складі сім`ї є особа з інвалідністю, яка згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії потребує постійного стороннього догляду; відсутність будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім`ї.

Допомога на дітей одиноким матерям за таких умов на наступний строк призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення виплати такої допомоги.

Пунктом 34 Порядку № 1751 зазначено, що до складу сім`ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II групи або особами з інвалідністю І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю І групи і доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім`ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім`ї не включаються.

Так, позивач, разом з заявою про призначення допомоги надала до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області всі необхідні для розгляду документи. Склад сім`ї позивача, це - сама позивач, та її син ОСОБА_2 . Період, за який враховуються доходи це третій та четвертий квартал 2020 року.

Як видно з поданих документів, позивач досягла віку 18 років, не працює, не навчається, не служить, підприємницькою діяльністю не займається. В поданій декларації зазначено тільки одну дитину, тобто позивач не здійснює догляд за іншою дитиною, а отже допомога на дітей одиноким матерям не призначена.

Суд критично відноситься до тверджень позивача, що спеціалістами відповідача не здійснена перевірка додаткових відомостей відносно того, чи не здійснювала вона догляд за малолітнім сином чи іншими членами сім`ї, які потребують догляду.

Як свідчить подана позивачем декларація, вона є матір`ю тільки однієї дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . А період, за який береться розрахунок - з липня 2020 року по грудень включно 2020 року - у позивача інших дітей не має.

Таким чином, суд погоджується з діями відповідача про те, що в Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області були відсутні правові підстави для призначення позивачу допомоги як одинокій матері, з викладених вище підстав.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні даної позовної заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (вул.Центральна, 47, м.Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 03192170) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма