
Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 6/641/181/2021 Справа № 641/1609/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді – Музиченко В.О.,
за участю секретаря судових засідань – Думчикової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» звернулося до суду з вказаною заявою, в якій просить замінити стягувача АТ «Кредобанк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» щодо виконання рішення у справі № 641/1609/20 за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Від представника заявника ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» надійшла заява про розгляд заяви за його відсутності та підтримання заяви в повному обсязі.
Представником боржника ОСОБА_1 – адвокатом Шепіловою Ю.А. подані заперечення на заяву про заміну сторони виконавчого провадження. Вважає, що представником заявника не доведено факт виконання сторонами умов договору факторингу із відступлення прав грошової вимоги. Надані копії документів належним чином не посвідчені. Крім того, додаток списку боржників до договору факторингу складається з 181 аркуша, а заявником надані лише його окремі аркуші, які не можуть виступати доказом, одержаним у встановленому законом порядку. Заявник не виконав свого процесуального обов`язку щодо надання доказів не предмет з`ясування факту переходу прав кредитора за укладеним відповідачем кредитним договором до ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції». Просила у задоволенні заяви відмовити.
У відповідності до ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.06.2020 року у цивільній справі № 641/1609/20 року, позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-118819 від 22 червня 2018 року у розмірі 126 652 грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп.
07.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 641/1609/20 виданим 23.09.2020 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором.
25.06.2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1, відповідно до якого АТ «Кредобанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, а тому числі за договором кредиту № CL-118819 від 22 червня 2018 року.
В додатку № 1 до Договору факторингу № 250621/1, значиться ОСОБА_1 із заборгованістю за кредитним договором № CL-118819 від 22 червня 2018 року.
Згідно платіжного доручення № 2 від 25.06.2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» сплатило АТ «Кредобанк» за договором факторингу № 250621/1 від 25.06.2021 року суму у розмірі 7151000,00 грн.
За вих. № 8632707 від 29.06.2021, ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» надіслало ОСОБА_1 повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні та відступлення права грошової вимоги.
Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва. Кредитор не може бути змінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, відбулось вибуття сторони виконавчого провадження у зв`язку з правонаступництвом.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з позицією Верховного суду України в справі № 6-122цс13 виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»(в чинній редакції на момент постановлення Верховним Судом України вказаної постанови) заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 25 квітня 2018 року в справі № 2-н-148/09, в якій також зазначив, що по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). З наведеного слідує, що заміна сторони виконавчого провадження можлива як на стадії відкритого виконавчого провадження, так і за відсутності такого.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3ст. 2 ЦПК України одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно зі ст. 129.1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, N 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Щодо заперечення представника боржника про невиконання заявником обов`язку щодо переходу до нового кредитора прав та обов`язків, передбачених ч. 2 с. 517 ЦК України слід зазначити наступне.
Ч. 1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до ч. 2 цієї статті боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. З сукупного аналізу норм ч. 1 та 2 ст. 517 ЦК України слідує, що вона регулює правовідносини лише між двома особами у зобов`язанні - новим кредитором та боржником, надаючи останньому право добровільно не виконувати свої зобов`язання у випадку неподання новим кредитором документів, які засвідчують права, та інформації, яка є важливою для їх здійснення, отримані ним від первісного кредитора.
Суд вважає достатніми докази, надані заявником на підтвердження того, що до ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» перейшло право вимоги за договором кредиту, який був укладений між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , а тому заперечення представника боржника з цього приводу відхиляє.
Також необґрунтованими, на думку суду, є міркування представника боржника щодо неналежного засвідчення копій доданих до заяви документів, оскільки, судом були досліджені додані до заяви документи, які подані представником заявника через систему «Електронний суд» та засвідчені у встановленому законом порядку, не викликають жодних сумнівів у їх дійсності. Наданий заявником витяг з додатку № 1 до договору факторингу, щодо передання прави вимоги щодо боржника ОСОБА_1 суд вважає належним доказом. Витребування повного тексту додатку № 1, в якому зазначені прізвища 11552 боржників є недоцільним та не може змінити висновків суду.
Таким чином, враховуючи діючі положення цивільного судочинства України, роз`яснення судів вищої інстанції, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог заявника про заміну стягувача у справі № 641/1609/20.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 516 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну стягувача у виконавчому провадженні - задовольнити.
Замінити стягувача АТ «Кредобанк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа № 641/1609/20 від 23.09.2020 року виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 126652,69 грн. на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».
Замінити стягувача АТ «Кредобанк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа № 641/1609/20 від 23.09.2020 року виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ «Кредобанк» судового збору у розмірі 2102,00 грн. на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня отримання її копії.
Суддя -В. О. Музиченко
Судове рішення № 101137687, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 17.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 641/1609/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: