
Дата документу 15.11.2021
ЄУ № 420/1979/16-к
Провадження №1-кс/942/278/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2021 року смт. Новопсков
Луганської області
Слідчий суддя Новопсковського районного суду Луганської області Пронька В.В., за участю секретаря Колесник Г.О., скаржника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Каркачової А.Е. від 04.01.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014130480000111 від 14.05.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 4 ст. 191 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.303 КПК України, звернулася до слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області зі скаргою на постанову слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Каркачової А.Е. від 04.01.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014130480000111 від 14.05.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 4 ст. 191 КК України.
Скарга мотивована тим, що згідно рішення Марківської селищної ради № 70 від 12.06.2007 їй надано дозвіл на реконструкцію підвального приміщення адміністративної будівлі під магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За власні кошти вона провела реконструкцію приміщення. 01.08.2007 між Марківським комбінатом комунальних підприємств в особі директора ОСОБА_2 та нею укладено договір оренди напівпідвального приміщення № 8, за адресою: АДРЕСА_1 , (приміщення колишнього ізолятора тимчасового тримання Марківського РВ УМВС в Луганській області) для використання його в господарській діяльності з метою торгівлі меблями та побутовою технікою. Тривалий час вона здійснювала свою підприємницьку діяльність в даному приміщенні, але коли за результатами конкурсу орендарем приміщення став ОСОБА_3 , то ні він, ні керівництво ККП «Марківський комунальник» не відшкодували їй кошти, затрачені на реконструкцію приміщення. Вважає, що її майном протиправно заволоділи та продовжують протиправно володіти посадовці Марківського району ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , тобто в їх діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.364 КК України. До свого майна вона в даний час не має доступу. Оскаржувана постанова не є постановою у відповідності до закону, оскільки містить просто хронологію кримінального провадження та цивільних судових процесів, які до протиправних діянь вказаних вище посадових осіб не мають жодного відношення.
В оскаржуваній постанові немає жодної інформації про те, які конкретно слідчі дії здійснила ОСОБА_7 , які фактичні обставини вона встановила і які висновки з цього зробила. Які норми цивільного та кримінального права лягли в основу її тверджень про відсутність порушень її законних прав. Однією з підстав закриття кримінального провадження слідча вважає наявність її розписки, що вона не має претензій. Так, вона не мала претензій до ОСОБА_3 та ККП «Марківський комунальник» з процедури проведення конкурсу, так як згідно закону в конкурсі повинно приймати участь не менше трьох кандидатів, а фактично було подано лише дві заявки про участь у цьому конкурсі.
Звертає увагу суду на те, що вона брала в оренду напівпідвальне приміщення , а згідно акту Державної приймальної комісії вона здала закінчений будівництвом об`єкт - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », тобто на реконструкцію приміщення нею затрачені значні власні кошти.
Вважає, що органом досудового розслідування не вжито всіх необхідних заходів для забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, не проведені всі слідчі дії, спрямовані на встановлення істини у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні заявник наполягала на задоволенні скарги з підстав, викладених у ній, просила скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадженя.
Прокурор, слідчий будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги в судове засідання не з`явилися.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши заявника, вивчивши матеріали скарги, матеріали об`єднаного кримінального провадження №12014130480000111 від 14.05.2014, перевіривши доводи скарги, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Частиною 2 ст. 9 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим відділом Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області проводилось досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні №12014130480000111 від 14.05.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 4 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування слідчими приймалися постанови про закриття кримінального провадження, які в подальшому скасовувалися слідчими суддями.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що за заявою ОСОБА_1 14.05.2014 були внесені відомості до ЄРДР за № 12014130480000111, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України за фактом неправомірних дій ОСОБА_8 , яка перебуваючи на посаді в.о. начальника Марківського ККП "Комунальник", через неналежне виконання своїх службових обов`язків, щодо оренди нежитлового приміщення, в якому брали участь попередній орендатор ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_3 , уклала договір оренди вказаного приміщення з ОСОБА_3 , внаслідок чого ОСОБА_1 , було заподіяно матеріальну шкоду.
30.05.2017 прокурором Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, за заявою ОСОБА_1 були внесені відомості до ЄРДР за № 42017131580000055, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, про те, що ОСОБА_9 вчинила неправомірні дії від імені ОСОБА_1 .
30.05.2017 прокурором Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, за заявою ОСОБА_1 були внесені відомості до ЄРДР за № 42017131580000056, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про те, що ОСОБА_3 вчинив шахрайські дії щодо ОСОБА_1 під час проведення конкурсу з оренди нежитлового приміщення в КП «Марківський комунальник».
08.06.2017 прокурором Старобільської місцевої прокуратури Луганської області матеріали кримінальних проваджень № 42017131580000055 від 30.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та № 42017131580000056 від 30.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України приєднано до матеріалів кримінального провадження № 120141304800000111 від 14.05.2014 за ч. 1 ст. 367 КК України.
23.02.2018 до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 внесені відомості до ЄРДР за № 42018131580000029 від 23.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, про те, що посадові особи Марківської районної ради, незаконно, за відсутності достатніх повноважень, передали в постійне користування Марківському ККП будівлі розташовані за адресою: пров. Південний, 5 смт. Марківка, Луганської області.
24.03.2018 за заявою ОСОБА_1 внесені відомості до ЄРДР за №12018130480000065 від 24.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, про те, що посадові особи ККП та Марківської селищної ради вчинили відносно ОСОБА_1 самоправні дії.
27.03.2018 за заявою ОСОБА_1 внесені відомості до ЄРДР за № 4201813000000104 від 27.03.2018 за фактом заволодіння посадовими особами Марківської районної ради та КП «Марківський комунальник» грошовими коштами, що були витрачені ОСОБА_1 на реконструкцію приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
28.03.2018 заступником начальника Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури об`єднано матеріали кримінального провадження № 12018130480000065 від 24.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України з матеріалами кримінального провадження №42018131580000029 від 23.02.2018.
19.04.2018 прокурором Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури об`єднано матеріали кримінального провадження за № 42018130000000104 від 28.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України з матеріалами кримінального провадження № 42018131580000029 від 23.02.2018.
22.10.2018 начальником Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури Сукачем Є.О. об`єднано матеріали кримінального провадження № 42018131580000029 від 23.02.2018 з матеріалами кримінального провадження № 120141304800000111 від 14.05.2014.
Об`єднаному кримінальному провадженню за ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 4 ст. 191 КК України присвоєний номер № 120141304800000111.
Органом досудового розслідування встановлено, що 23.11.1999 Марківська районна рада прийняла рішення №10/9 «Про згоду на обмін адміністративної будівлі Марківського РВ УМВС на будівлю готелю «Берізка», згідно якого Марківському комбінату комунальних підприємства було надано дозвіл здійснити обмін об`єкту комунального нерухомого майна у вигляді будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого в АДРЕСА_2 , - на об`єкт нерухомого державного майна у вигляді адміністративної будівлі Марківського районного відділу УМВС України в Луганській області, який знаходиться у смт. Марківка, пров. Південний, 5.
05.04.2006 Кабінет міністрів України видав розпорядження №189-р «Про передачу будівель в смт. Марківка Луганської області», відповідно до якого була прийнята пропозиція Міністерства внутрішніх справ України та Марківської районної ради Луганської області щодо передачі у смт. Марківка адміністративної будівлі з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , з державної власності у спільну власність територіальних громад району в обмін на будівлю по АДРЕСА_2 , що передається із спільної комунальної власності територіальних громад району у державну власність з віднесенням її до сфери управління МВС України.
На підстав акту приймання – передачі від 10.05.2006 здійснена передача об`єкту нерухомого державного майна, яке знаходиться за адресою: смт. Марківка, пров. Південний, 5, на користь територіальних громад Марківської районної ради (балансоутримувач Марківський ККП).
Відповідно до акту приймання-передачі від 16.05.2006 була здійснена передача нерухомого комунального майна, яке знаходиться за адресою: смт. Марківка, вул. Леніна, 27, на користь держави.
01.08.2007 між Марківським комбінатом комунальних підприємств в особі директора ОСОБА_2 та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди напівпідвального приміщення № 8, за адресою: АДРЕСА_1 , (приміщення колишнього ізолятора тимчасового тримання Марківського РВ УМВС в Луганській області) для використання його в господарській діяльності з метою торгівлі меблями та побутовою технікою строком на 2 роки 11 місяців, з орендною платою 477 грн. 25 коп.
Пунктом 6.2 вищевказаного Договору визначено, що орендодавець не має права відмовити орендарю в наданні згоди на поліпшення об`єкта, якщо таке приміщення не відповідає намірам орендодавця щодо подальшого використання.
Відповідно до пункту 7.1 вищевказаного Договору орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі, самостійно та за власний рахунок здійснювати поточний ремонт об`єкту, що орендується, протягом строку оренди, не здійснювати без письмової згоди орендодавця перебудову, добудову та перепланування об`єкту.
Згідно п. 7.2 Договору орендар має право на отримання відшкодування за зроблені ним з дозволу Орендодавця поліпшення об`єкта, порядок такого відшкодування погоджується сторонами при наданні згоди на поліпшення.
Невідокремлювані поліпшення та поліпшення, які неможливо відокремити від об`єкта без завдання йому шкоди, переходять у власність орендодавця без відшкодування з моменту підписання акту прийому-передач.
Договір не містить будь-яких домовленостей про порядок та підстави переходу до орендаря права власності на частину предмету оренди або на весь предмет.
Також, згідно п. 9.6 Договору усі спори, пов`язані з цим договором, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку згідно з чинним законодавством.
Згідно рішення Марківської селищної ради № 70 від 12.06.2007 ПП ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію підвального приміщення адміністративної будівлі під магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно звіту про оцінку підвального приміщення, наданого суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_10 23.06.2007, вартість підвального приміщення двоповерхової нежитлової будівлі в АДРЕСА_1 , станом на час виконання досліджень та аналізу 10-15.06.2017 склала 26 514 грн. без ПДВ.
Відповідно до аудиторського висновку від 22.08.2012 аудиторської фірми «Ліга» про розмір фактичних витрат на реконструкцію підвального приміщення та джерела фінансування цих витрат фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 , фактична сума витрат на виконання робіт з реконструкції орендованого приміщення, згідно відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ -3) та акту приймання виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) за січень 2009 року, складає 160 368, 00 грн. без ПДВ.
Вказане підтверджується й висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2184/23 від 28.01.2011.
Крім того, згідно висновку експерта № 1/15-9 від 15.03.2019 за результатами судової будівельно-технічної експертизи обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт магазину «Меблі та побутова техніка» відповідають обсягам та вартості, акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2009 року (визначеною типовою формою КБ-2В) та становить 160 368, 00 грн.
Вказаним магазином «Меблі та побутова техніка», розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 користувалася з 2007 року, сплачуючи орендну плату, яка становила з початку укладання договору оренди 447 гривень 25 копійок, але не була прийнятою, так як після проведення незалежної ринкової оцінки майна від 27.09.2012, ринкова вартість приміщення становила 229 584,00 грн. з ПДВ, після чого орендодавцем був зроблений новий розрахунок, згідно якого місячна вартість оренди приміщення повинна становити 3443, 76 грн., про що було повідомлено ОСОБА_1 , яка не погодилася з вказаною орендною платою та відмовилася її платити, так як вона за власні кошти зробила реконструкцію вищевказаного приміщення та запевнила, що більш як 1250 грн. щомісячної орендної плати вона сплачувати не буде.
27.10.2009 Господарським судом Луганської області задоволено позов прокурора Марківського району Луганської області про визнання недійсним на майбутнє договору оренди комунальної нерухомості №8 від 01.08.2007, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Марківським ККП щодо підвального приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення суду набрало законної сили та звернуто до примусового виконання через Марківський відділ Державної виконавчої служби. Зі змісту рішення вбачається, що договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє, а реституція не повинна проводитися. Але в подальшому ОСОБА_1 продовжувала користуватися приміщенням.
24.11.2009 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Господарського суду Луганської області, до Марківської районної ради, Марківського комбінату комунальних підприємств, про визнання договору оренди недійсним, визнання дій інвестиційними, визнання права власності та стягнення 26 960 грн. У задоволенні вище перелічених позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
В подальшому, не зважаючи на рішення Господарського суду Луганської області від 27.10.2009, яке набрало законної сили, 01.08.2010 між Марківським комбінатом комунальних підприємств в особі в.о. начальника Скиртача В.О. та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.08.2007 про продовження терміну дії договору оренди комунального майна №8 від 01.08.2007, укладеного між Марківським ККП та орендарем ОСОБА_1 , строком на 2 роки 11 місяців з 01.08.2010 по 01.06.2013.
В період дії додаткової угоди від 01.08.2010, рішенням Марківської районної ради № 5/11 від 27.04.2011 вирішено передати майно, яке знаходиться у постійному користуванні Марківського комбінату комунальних підприємств і є спільною власністю територіальних громад Марківського району у тимчасове користування Марківському комунальному підприємству «Марківський комунальник», зокрема будівлю готелю «Берізка», розташованого за адресою: смт. Марківка, провулок Південний, 5, Марківського району Луганської області, балансовою вартістю 146 037,00 гривень, залишковою вартістю 99 953, 60 грн.
10.09.2011 між Марківським комунальним підприємством «Марківський комунальник» в особі начальника ОСОБА_6 та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено другу додаткову угоду до договору оренди від 01.08.2007, в якій змінено сторону договору з «Марківського ККП» на КП «Марківський комунальник».
27.04.2013, у зв`язку з тим, що між орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем МКП «Марківський комунальник» не було досягнуто домовленостей щодо розміру орендної плати, в районній газеті «Радянське слово» оголошено конкурс про передачу в оренду напівпідвального приміщення, загальною площею 184.12 м кв., за адресою: АДРЕСА_1 . Однією з умов конкурсу була компенсація переможцем, колишньому орендареві, коштів вкладених ним на реконструкцію приміщення.
13.05.2013 надійшли письмові заяви на участь в конкурсі від ОСОБА_1 , в якій було запропоновано орендну плату у розмірі 1250 грн. 00 коп. та ОСОБА_3 , в якій було запропоновано орендну плату у розмірі 1355 грн. 00 коп.
15.05.2013 комісією Марківського комунального підприємства «Марківський комунальник» проведено конкурс на право оренди напівпідвального приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно поданих заяв від 07.05.2013 участь у конкурсі взяли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Членами комісії були ОСОБА_8 - голова комісії, головний інженер ОСОБА_6 , головний бухгалтер ОСОБА_11 та юрист ОСОБА_12 .
Після проведення конкурсу, до комісії надійшла письмова розписка ОСОБА_1 , в якій остання вказала, що в ході конкурсу на право оренди комунального майна, а саме приміщення за адресою: АДРЕСА_1 у неї ніяких питань та претензій до КП «Марківський комунальник» та до ОСОБА_3 , не виникло, на підставі чого було складено протокол комісії № 1 від 15.05.2013, де орендарем приміщенням за результатами проведення конкурсу став ОСОБА_3 . В ході підписання протоколу жодних заяв та претензій від учасників конкурсу не надходило.
Під час досудового розслідування були допитані свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 які зазначили, що ОСОБА_1 для участі у конкурсі щодо оренди приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », особисто привела свого знайомого ОСОБА_3 , який є її колишнім бізнес-партнером в якого вона здійснювала закупівлю товару. ОСОБА_1 особисто принесла дві письмові заяви для участі в конкурсі від свого імені та від імені ОСОБА_3 , при цьому повідомила членам комісії, що ОСОБА_3 погодився сплатити їй грошові кошти витрачені на реконструкцію. Після проведення конкурсу, в період, починаючи з 2013 року та по 2015 рік, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , будучи новим орендарем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », здійснював реалізацію меблів та побутової техніки, сплачуючи орендну плату, згідно встановлених конкурсом та договором, а також додатковими угодами умов, у встановленому розмірі. За час підприємницької діяльності ані до ОСОБА_3 , ані до КП «Марківський комунальник» будь-яких претензій з боку ОСОБА_1 не надходило.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у 2015 році ОСОБА_1 звернулася з позовом до Новопсковського районного суду, в якому просила суд визнати недійсним рішення (недійсним результат), ухваленого за результатом проведення конкурсу з переданням в оренду нежитлового приміщення, - напівпідвального приміщення, загальною площею 184, 12 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 проведеного комісією Марківського комунального підприємства «Марківський комунальник» 15.05.2013, оформленого Протоколом №1 від 15.05.2013 засідання комісії КП «Марківський комунальник», складеним за результатами проведення конкурсу та визнати недійсним договору оренди нерухомого майна – нежитлового напівпідвального приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 229 584 грн. загальною площею 184,12 кв.м. з місячною орендною платою 1355 грн., укладеного на підставі рішення комісії МКП «Марківський комунальник» між КП «Марківський комунальник та ФОП ОСОБА_3 15 травня 2013 строком на 2 роки 11 місяців. Та стягнути з КП «Марківський комунальник» на її користь моральну шкоду в сумі 20000 грн. Згідно рішення Новопсковського районного суду від 20.04.2015 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , було відмовлено повністю. Після чого ОСОБА_1 звернулася до Апеляційного суду Луганської області з апеляційною скаргою на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 20.04.2015.. Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 01.07.2015 рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 20.04.2015 скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 03.08.2015 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на підставі п.5 ч.4 ст. 328 ЦПК України.
Відповідно до ухвали Верховного Суду України від 29.10.2015 за позовом ОСОБА_1 до Марківського комунального підприємства «Марківський комунальник», Марківської районної ради Луганської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними результатів конкурсу, визнання недійсним договору оренди та стягнення моральної шкоди за заявою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_14 , про перегляд рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 20.04.2015, рішення Апеляційного суду Луганської області від 01.07.2015 та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.08.215 було відмовлено.
15.11.2017 ОСОБА_1 звернулася до Марківського районного суду з позовом до Марківської районної ради про зобов`язання відшкодування вартості реконструкції підвального приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 . 13.03.2018 Марківським районним судом винесено ухвалу, якою позов ОСОБА_1 залишено без розгляду за її заявою.
З метою перевірки обставин щодо підробки розписки від імені ОСОБА_1 щодо відсутності претензій до Марківської районної ради та ОСОБА_3 , під час досудового розслідування проведено низку судово-почеркознавчих експертиз.
Згідно висновку експерта Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19/113/6-73е від 10.10.2016 рукописні записи, розташовані у розписці від імені ОСОБА_1 від 15.05.2013 на ім`я в.о. начальника Марківського комунального підприємства «Марківський комунальник», виконані не ОСОБА_1 , а виконані ОСОБА_9 . Підпис від імені ОСОБА_1 , розташований у розписці від імені ОСОБА_1 від 15.05.2013 на ім`я в.о. начальника Марківського комунального підприємства «Марківський комунальник», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Згідно висновку судового експерта Українського НДІСТЕ СБ України № 102 від 08.08.2017 підпис від імені ОСОБА_1 , розташований в розписці від імені ОСОБА_1 від 15.05.2013 на ім`я в.о. начальника МКП «Марківський комунальник» виконаний ОСОБА_1 .
Згідно висновку комісійної судово-почеркознавчої експертизи експертів ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 10681/22849 від 17.10.2018 підпис від імені ОСОБА_1 в розписці від 15.05.2013, складеній від імені ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника Марківського комунального підприємства «Марківський комунальник» ОСОБА_6 виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів ОСОБА_1 .
В рамках перевірки факту щодо службової недбалості з боку посадових осіб Марківського КПП, зокрема в.о. начальника ОСОБА_6 та в.о. начальника ОСОБА_8 , 07.10.2019 з метою встановлення можливого розміру збитків, спричинених ОСОБА_1 з боку орендодавця, між Головним управлінням Національної поліції в Луганській області та ТОВ «САБО МАКРО» укладено договір про виконання робіт на проведення оцінки вартості поліпшень орендованого майна, які були здійснені ПП ОСОБА_1 під час оренди нею приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно звіту та висновку ТОВ «САБОМАКРО» про оцінку ринкової вартості невід`ємних поліпшень, які були здійснені ОСОБА_1 , ринкова вартість станом на 31.10.2019 складає 160 368,00 грн.
В подальшому отримано висновок за результатами дослідження ТОВ «САБОМАКРО», згідно яких актуалізована вартість невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна, з урахуванням ПДВ складає 445 296,00 грн.
Разом з тим, під час досудового розслідування встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.08.2015 у справі № 20/94б/2011 затверджено підсумковий (загальний звіт) від 30.07.2015 № 02-05/12, фінансовий звіт від 30.07.2015 № 02-05/11 ліквідатора банкрута ОСОБА_15 та ліквідаційний баланс банкрута – Марківського комбінату комунальних підприємств, станом на 30.07.2015. Також ухвалено: ліквідувати банкрута – Марківський комбінат комунальних підприємств, ідентифікаційний код 03339590, площа Жовтнева, буд. 13, смт. Марківка Луганської області, як юридичну особу; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом № 4212 строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Відомості в ухвалі Господарського суду Луганської області від 06.08.2015 у справі № 20/94б/2011 про наявність правонаступників ліквідованого Марківського комбінату комунальних підприємств, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 у період ліквідаційної процедури жодних вимог до Марківського КПП не пред`являла, а тому будь-які її вимоги, відповідно до рішення Господарського суду Луганської області від 06.08.2015, вважаються погашеними.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування перевірені обставини заволодіння посадовими особами Марківської районної ради та КП «Марківський комунальник» грошовими коштами, що були витрачені ОСОБА_1 на реконструкцію приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та вказані обставини не знайшли свого об`єктивного підтвердження, так як Марківська районна рада є власником нерухомого майна, своїм рішенням передала його у постійне користування КП «Марківський комунальник» та не приймала участі у будь-яких договірних відносинах з ОСОБА_1 , в тому числі й не отримувала на власний розрахунковий рахунок оренду плату, яка відповідно до договору оренди від 15.05.2013 вноситься на рахунок КП «Марківський комунальник».
Щодо наявності складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України в діях начальника КП «Марківський комунальник» ОСОБА_6 , то вказані обставини ретельно перевірені органом досудового розслідування та в його діях не встановлено складу злочину, оскільки не встановлено доказів того, що останній протиправно і безоплатно заволодів майном, що належить ОСОБА_1 , а також звернув його в подальшому на свою користь чи користь третіх осіб та поліпшив безпосередньо своє матеріальне становище, що є невід`ємними складовими об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України.
Згідно ч.2 ст.307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення слідчого під час досудового розслідування, залежно від того, чи були встановлені обставини, що підлягають доказуванню, зазначені в ст.91 КПК України, та виконані інші вимоги КПК України, при прийнятті постанови про закриття кримінального провадження, приймає одне з таких рішень: скасовує рішення слідчого чи відмовляє у задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 284 КПК України слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження в разі, якщо: встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора, та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи необхідність скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, скаржник стверджує, що слідчим допущено неповноту досудового слідства, тому постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Разом з тим, слідчий вправі самостійно приймати рішення в рамках кримінального провадження, засновані на його внутрішньому переконанні у відповідності до вимог закону за всебічного врахування обставин справи.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що під час досудового розслідування слідчим виконано всі необхідні слідчі дії згідно вимог КПК України.
Слідчий суддя погоджується з висновками слідчого, викладеними в оскаржуваній постанові, щодо відсутності в діях службових осіб Марківської районної та селищної рад, Марківського ККП, КП «Марківський комунальник», а також ОСОБА_3 та ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 367,ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 4 ст. 191 КК України, так як була проведена ретельна перевірка, зібрані документи, допитані свідки. Тому оскаржувана постанова є обґрунтованою, прийнятою після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосередньої оцінки слідчим показань та документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Крім того, слідчий суддя вважає, що скаржником ОСОБА_1 не наведено інших переконливих доводів, які б свідчили про те, що шляхом проведення додаткових дій за результатами розгляду її заяви будуть встановлені достатні дані, які б унеможливлювали закриття кримінального провадження.
З огляду на встановлені в ході розгляду скарги обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що досудове провадження проведено достатньо повно і доказів вчинення злочину не встановлено, а прийняте за результатами перевірки рішення відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю за відсутністю в діянні особи складу кримінального правопорушення, відтак слідчий мотивовано закрив кримінальне провадження, з`ясувавши відсутність в діяннях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 4 ст. 191 КК України.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що доводи скаржника ОСОБА_1 не знайшли підтвердження у судовому засіданні, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість, законність, викладених в постанові слідчого висновків, а тому вважає, що вимога ОСОБА_1 про скасування постанови про закриття кримінального провадження задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309,372 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Каркачової А.Е. від 04.01.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014130480000111 від 14.05.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 367, ст. 356, ч. 4 ст. 191 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: В.В. Пронька
Судове рішення № 101137256, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області) було прийнято 15.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/1979/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: