Рішення № 101136913, 21.10.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3282/21

Провадження № 2-а/346/44/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді: П`ятковський В. І.

секретаря: Максим`юк М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Перепічки Віталія Юрійовича, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись в суд із даним позовом посилається на те, що 25 червня 2021 року отримав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу у розмірі 340 грн. Так у вказані постанові йдеться про те, що він того дня о 13 год. 26 хв. в с. Глибока Коломийського району Івано-Франківської області, на дорозі Н-10, керуючи транспортним засобом марки «JAC S2» д.н.з. « НОМЕР_1 » здійснив обгін в забороненому місці, чим порушив п. 34 ПДР України.

Позивач із вказаною постановою не погоджується, та зазначає, що насправді здійснив об`їзд несправного транспортного засобу, що рухався попереду нього із увімкнутими аварійними вогнями, зі швидкістю менше 30 км/год. Зазначає, що при здійсненні маневру, суцільну лінію не перетинав, а лише наїхав на неї при об`їзді.

В судове засідання позивач не з`явився. Проте виходячи із обставин справи суд не вважає його участь обов"язковою.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області в судове засідання також не з`явився, подав відзив на позовну заяву в якому із вимогами позовної заяви не погодився. Свої заперечиння мотивує тим, що під час патрулювання 25 червня 2021 року було виявлено вказаний транспортний засіб під керуванням позивача. Зазначає, що останній в порушення вимог ПДР України здійснив обіг на ділянці дороги де це заборонено у зв`язку із чим був зупинений працівниками поліції. Після зупинки позивачу роз`яснено права з дотриманням вимог чинного законодавства та винесено оскаржувану постанову. Вважає, що вказана постанова законна, відповідає обставинам справи і в задоволенні позову просить відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи та заперечення на які посилаються сторони суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 25 червня 2021 року винесено постанову серії ЕАН № 4399679 про адміністративне правопорушення, у відповідності до якої його як водія визнано винним за ст. 122 ч. 1 КУпАП, за порушення п. 34 ПДР України, перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і накладено штраф в розмірі 340 грн.

В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до правил ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із пп. 1.1 п. 34 Правил дорожнього руху України 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, ч.1ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є точна фіксація самого місця перетинання суцільної дорожньої розмітки.

Однак, представником відповідача, на якого покладено обов`язок доказування, не надано суду будь-яких доказів фіксації вказаного адміністративного правопорушення,

Верховний Суд у своїй постанові від 2 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Окремо, суд звертає увагу на те, що текст оскаржуваної постанови не містить посилань на те, що обставини, викладені в ній були зафіксовані на будь-які технічні прилади.

Позивач окремо зауважив, що з рішенням інспектора не погоджується, факту порушення Правил дорожнього руху не визнає. Представник відповідача будь-яких доказів на підтвердження порушення позивачем правил дорожнього руху суду не надав.

Позивач заперечив факт дослідження відповідачем будь-яких обставин під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та дослідження доказів на підтвердження вини останнього.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.

Таким чином суд вважає, що при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушено його права передбачені ст. 268 КпАП України та не належно досліджено всі обставини, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова не може залишатися в силі.

Стосовно вимог позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на послуги адвоката, то суд виходячи із відсутності будь-яких письмових доказів оплати таких адвокатові, рахує ці вимоги не обгрунтованими, а тому не підлягаючими задоволенню.

На підставі наведеного та ст.ст. 12, 17, 18, 19-20, 77, 229 ч. 4, 244-246, 250, 286, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись ст.ст. 251, 268, 280, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4399679 від 25 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 листопада 2021 року.

Суддя П`ятковський В. І.