Ухвала суду № 101134211, 15.11.2021, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2273/21

№ пров. 2/697/722/2021

У Х В А Л А

15.11.2021 м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Євтушенко Б.В., розглянувши матеріали за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, трьох відсотків річних та інфляційної складової від суми заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Національна академія внутрішніх справ звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість, пов`язану з утриманням у навчальному закладі у розмірі 73176,96 грн., інфляційне збільшення боргу в розмірі 10510,24 грн., та 3 % річних в сумі 4613,16 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що наказом ректора Національної академії внітрішніх справ від 10.08.2015 № 102 о/с відповідача зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ. Між Національною академією внутрішніх справ, комплектуючим органом ГУ МВС України в місті Києві та відповідачем укладено Договір № Сп 15-252 про підготовку фахівця у Національній академії внутрішніх справ, відповідно до якого, відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов`язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу в органах внутрішніх справ, а у разі відмови, відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі. Після закінчення навчання, відповідно до наказу Національної академії внутрішніх справ від 09.07.2019 № 749 відповідачу видано диплом за напрямком підготовки «Правознавство» та направлено до місця проходження служби. Однак, наказом ГУНП в Черкаській області від 13.09.2019 № 220 о/ відповідача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання. Загальна вартість витрат, пов`язаних з утриманням в Національній академії внутрішніх справ з 17.08.2015 по 09.07.2019, становить 73176,96 грн., які ОСОБА_1 добровільно не сплатив, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.

Частина перша статті 19 ЦПК України передбачає розгляд судами у порядку цивільного судочинства справ, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Пункт 1, 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України).

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).

Пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ст. ст. 1, 17 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Отже, його служба є публічною.

Враховуючи викладене, на курсантів вищих навчальних закладів МВС України поширювалися права та обов`язки, гарантії правового і соціального захисту, а також відповідальність працівників поліції (раніше - міліції). Служба відповідача є публічною, у зв`язку із чим справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Отже, спори між учасниками цих правовідносин є публічно-правовими та їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

За таких обставин спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебувала на посаді публічної служби підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення зі служби.

У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві на підставі статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Саме такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.04.2020 №235/5858/18, а також такий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 723/18/17 (провадження № 14-563цс18), від 04 вересня 2019 року у справі № 127/7858/18 (провадження № 14-373цс19), що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.

Частина 4 ст. 263 ЦПК України передбачає наявність у судів обов`язку враховувати відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду в частині застосування норм справа до спірних правовідносин, які є подібними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до № трансакції 216834672 від 26.10.2021, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., але оскільки суд прийшов до висновку відмовити у відкритті провадження у справі, то з урахуванням вище зазначеного, сплачений позивачем, судовий збір підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 186, 187 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, трьох відсотків річних, та інфляційної складової від суми заборгованості.

Роз`яснити позивачу, що йому необхідно звернутися з позовом в порядку адміністративного судочинства.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 192, індекс 18001) повернути Національній академії внутрішніх справ (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 1, ЄДРПОУ 08751177 р/р UA 188201720313251001201000175 у ДКСУ м. Київ) судовий збір, сплачений відповідно до № трансакції 216834672 від 26.10.2021 в розмірі 2270,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Б . В . Євтушенко