Ухвала суду № 101134125, 27.10.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12085/14-ц

6/569/395/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2021 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Денисюка П.Д.

при секретарі Клімашевич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд –

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кліщар А.С. звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документу у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 11.09.2014 року Рівненським міським судом Рівненської області ухвалено рішення у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 29502 грн. 94 коп. заборгованості за кредитним договором № 004-17515-151112 від 15 листопада 2012 року та 295 грн. 03 коп. в рахунок відшкодування судового збору. Зазначає, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.06.2018 року замінено стягувача АТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». У зв`язку з тим, що належний стягувач ТОВ «ФК «ЄАБ» не володів інформацією про місцезнаходження виконавчого документу, то на адресу Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) було направлено запити щодо надання інформації про місцезнаходження виконавчого документу. За вих. №99860 від Рівненського міського відділу ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) отримано відповідь в якій повідомлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №46566074 з примусового виконання виконавчого листа №569/12085/14-ц від 21.01.2015 року виданого Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 29502,94 грн. заборгованості за кредитним договором №004-17515-151112 від 15 листопада 2012 року та 295,03 грн. в рахунок відшкодування судового збору. Згідно відомостей АСВП вищезазначений виконавчий документ повернуто стягувачу 29.12.2015 року згідно п. 1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» Оригінал постанови про повернення виконавчого документу та оригінал виконавчого листа №569/12085/14-ц від 21.01.2015 року виданого Рівненським міським судом Рівненської області направлені на адресу ПАТ «Дельта Банк». Заявник вказує також, що АТ «Дельта Банк» як первісний стягувач виконавчий документ не передав ТОВ «ФК «ЄАПБ» для звернення його до виконання та місце знаходження вказаного виконавчого листа невідоме, а втрата виконавчого листа позбавляє належного стягувача ТОВ «ФК «ЄАПБ» права на повторне звернення судового рішення до виконання. З цих підстав заявник просить видати дублікат виконавчого листа у вказаній справі, оскільки вважає його втраченим та поновити строк на його пред`явлення до примусового виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:

Як було встановлено в судовому засіданні, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 29502 гривні 94 коп. заборгованості за кредитним договором №004-17515-151112 від 15 листопада 2012 року та 295 гривень 03 копійки в рахунок відшкодування судового збору.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2018 року замінено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Рівненського міського суду у справі №569/12085/14-ц за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №004-17515-15112 від 15 листопада 2012 року.

Як встановлено судом із відповіді в.о. начальника Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) від 10.06.2021 року №99860 на запит ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» №2265422 від 03.03.2021 року, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №46566074 з примусового виконання виконавчого листа №569/12085/14-ц від 21.01.2015 року виданого Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 29502,94 грн. заборгованості за кредитним договором №004-17515-151112 від 15 листопада 2012 року та 295,03 грн. в рахунок відшкодування судового збору. Згідно відомостей АСВП вищезазначений виконавчий документ повернуто стягувачу 29.12.2015 року згідно п. 1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Оригінал постанови про повернення виконавчого документу та оригінал виконавчого листа №569/12085/14-ц від 21.01.2015 року виданого Рівненським міським судом Рівненської області направлені на адресу ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до статті 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

На час повернення виконавчого документа стягувачеві 29.12.2015 року був чинним Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV(далі - Закон № 606-XIV). Тоді як на час звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання набрав чинності діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), який набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

З огляду на зміст частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на дату винесення постанови про повернення виконавчого провадження стягувачу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII (у редакції, чинній на дату звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «про виконавче провадження» (у редакції, чинній на дату винесення постанови про повернення виконавчого провадження стягувачу) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 цього ж Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

А отже виконавчий лист у даній справі повторно міг бути пред`явлений стягувачем до 29.12.2016 року. А у зв`язку з набранням 05.10.2016 року чинності Законом № 1404-VIII – до 29.12.2018 року. Тобто стягувач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» мало об`єктивну можливість пред`явити до виконання виконавчий лист у передбачені законом строки.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, набувши права вимоги 07.06.2018 року згідно ухвали суду представник стягувача лише 04.04.2019 року звернувся із заявою до суду про видачу виконавчого листа і лише 31.03.2021 року до Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) із запитом про надання інформації про місцезнаходження виконавчого листа.

Відповідно до ч. 1,6 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Посилання заявника на ту обставину, що ні йому ні первісному стягувачу не було відомо про повернення виконавчого документу, не отримано оригіналу виконавчого листа та не передано його правонаступнику не заслуговують на увагу суду та не можуть бути підставами для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки його обов`язок цікавитись виконавчим провадженням та сприяти вчиненню виконавчих дій прямо передбачений законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб).

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria»).

Оцінюючи процесуальну поведінку заявника, суд має виходити з того, чи відповідають його дії критеріям добросовісності у реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, чи є поведінка сторони відповідальною та зваженою.

Таким критеріям, на думку суду, поведінка стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не відповідає, оскільки після повернення виконавчого листа у даній цивільній справі державним виконавцем стягувачі протягом тривалого часу не реалізовували свої процесуальні права, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Заява №3236/03) зазначено, що однією з підстав для поновлення строків може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» процесуального статусу правонаступника стягувача ПАТ «Дельта Банк» лише 07 червня 2018 року не свідчить про існування поважних причин для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, з урахуванням тієї обставини, що на день заміни первісного стягувача його правонаступником згідно ухвали суду та набрання нею законної сили строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не було пропущено.

Поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання за відсутності поважних причин, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Суд вважає, що сам по собі факт пропуску строку пред`явлення до виконання, не пред`явлення виконавчого листа до виконання попереднім стягувачем, а також відсутність у заявника оригіналу виконавчого листа, не є доказом поважності причин пропуску заявником строку пред`явлення його до виконання, а тому поновленню такий строк не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 44- 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі N2-836/11 (провадження N 14-308цс19) зроблено висновок, що "стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону N 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на примусове виконання виконавчого документу у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442, підпункту 17.4 пункту 17 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним Кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя