Вирок № 101126010, 16.11.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8041/20

Провадження № 1-кп/591/333/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Янголя Є.В., за участю секретаря Бузової Т.І., прокурора Кунда Є.А., захисника Прихожай Т.І., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілого АТ «Райффайзен Банк» - Чеботарь Ж.С., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в Зарічному районному суді м. Суми кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Люджа, Тростянецького р-ну, Сумської обл., громадянина України, не працюючого, не одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого

за ст.ст. 185 ч.2; 191 ч.ч. 1, 4; 222 ч.ч. 1, 2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді головного економіста (м. Суми) Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», відповідно до посадової інструкції повинен був забезпечити збереження та належне використання довірених основних засобів та матеріальних цінностей (п. 3.38). На виконання п. 4.2.2. посадової інструкції щодо забезпечення необхідними технічними засобами для виконання функцій (посадових обов`язків) і поставлених перед ним завдань (п. 4.2.2), 27.03.2020 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" надав ОСОБА_2 у користування ноутбук DELL с/н 49Y2G13, який зберігався в службовому кабінеті №114, за адресою: м. Суми, пл. Незалежності 1, тобто зазначене майно було ввірене ОСОБА_2 та перебувало у його віданні. ОСОБА_2 , у невстановлений день та час, знаходячись за адресою м. Суми, пл. Незалежності 1, маючи доступ до зазначеного ноутбуку, усвідомлюючи, що йому було ввірене це майно, щодо використання якого він наділений правомочністю на його зберігання та використання, діючи умисно, користуючись відсутністю власника, діючи таємно, з корисливою метою та мотивом, привласнив зазначений ноутбук DELL с/н 49Y2G13, чим спричинив потерпілому АТ «Райффайзен Банк Аваль» майнову шкоду в розмірі 19420,00 грн.

В подальшому, ОСОБА_2 , 09.04.2020, точного часу не встановлено, з метою отримання кредиту на суму 8000 грн. звернувся до Сумського відділення Повного Товариства "Ломбард "Свіжа Копійка" за адресою: м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 12 та, за відсутності ознак злочину проти власності надав зазначеному кредитору завідомо неправдиву інформацію про те, що ноутбук DELL с/ н 49Y2G13 є його особистою приватною власністю, при цьому право власності на Предмет набуто ним правомірно, Предмет нікому іншому не належить та не відчужений, у власності інших осіб не перебуває, а також прав третіх осіб не має, про що зазначено зокрема в пункті 2.1 Договору про заклад майна та в пункті 5 Специфікації № 726-20003162 від 09.04.2020.

Не зупиняючись на вчиненому, у невстановлений день та час, гр. ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні АТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме на своєму робочому місці в кабінеті №14 по пл. Незалежності 1, м. Суми, користуючись відсутністю власника, діючи повторно, з корисливою метою та мотивом, таємно викрав ноутбук НР с/н 5CD9140KWF, чим спричинив потерпілому АТ «Райффайзен Банк Аваль» майнову шкоду в розмірі 16167,00 грн.

В подальшому, ОСОБА_2 , 14.05.2020, точного часу не встановлено, з метою отримання кредиту на суму 7000 грн. звернувся до Сумського відділення Повного Товариства "Ломбард "Свіжа Копійка" за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 7 та, за відсутності ознак злочину проти власності надав зазначеному кредитору завідомо неправдиву інформацію про те, що ноутбук НР с/ н 5CD9140KWF є його особистою приватною власністю, при цьому право власності на Предмет набуто ним правомірно, Предмет нікому іншому не належить та не відчужений, у власності інших осіб не перебуває, а також прав третіх осіб не має, про що зазначено зокрема в пункті 2.1 Договору про заклад майна та в пункті 5 Специфікації № 725-20004152 від 14.05.2020.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений день та час, ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні АТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме на своєму робочому місці в кабінеті №114 по пл. Незалежності 1, м. Суми, користуючись відсутністю власника, діючи повторно, з корисливою метою та мотивом, таємно викрав ноутбук НР с/н 5CD84978N9 зі службового кабінету, чим спричинив потерпілому АТ «Райффайзен Банк Аваль» майнову шкоду в розмірі 13184,00 грн.

Не зупинившись на скоєному, в точно не встановлений день та час серпня місяця 2020 року, ОСОБА_2 , перебуваючи на своєму робочому місці у службовому приміщенні АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Суми, площа Незалежності, 1, каб. №114, користуючись відсутністю власника, діючи повторно, з корисливою метою та мотивом, таємно викрав з металевої шафи два паперові конверти, в яких знаходилися грошові кошти в сумі 6200 доларів США та 3000 євро, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі в сумі 6200 доларів США та 3000 євро, що відповідно до довідки з Національного Банку України №61-0039/68208 від 18.11.2020 еквівалентно 269908, 72 грн. та є великим розміром.

Свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав та пояснив, що дійсно при обставинах, зазначених в обвинуваченні, викрав 3 ноутбуки та грошові кошти, 2 ноутбуки здав до ломбарду, у вчиненому кається.

Крім повного визнання зазначених обставин обвинуваченим його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.4, 191 ч. 1, 222 ч.ч. 1 та 2 КК України, підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 підтвердила в судовому засіданні факт викрадення у неї коштів. Крім того потерпіла ОСОБА_1 а також свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що обвинувачений мав доступ до металевої шафи, де зберігалися кошти потерпілої.

Також вина ОСОБА_2 у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується письмовими доказами, а саме протоколом огляду місця події (т.1 а.п.109-114), протоколом слідчого експерименту (т.1 а.п.116-119), протоколом обшуку (а.п.121-127), висновками експертів (т.1 а.п.131-143, 147-152, 155-182, 186-198, 200-205, 207-219) та іншими документами (т. 1 а.п.91-108, 115, 222-225).

Дії ОСОБА_2 за фактом того, що він за місцем роботи з металевої шафи взяв грошові кошти в сумі 6200 доларів США та 3000 євро, які особисто належать ОСОБА_1 , після чого розпорядився ними на власний розсуд, органом досудового розслідування були кваліфіковані за ст. 191 ч.4 КК України , а саме слідчий вважав, що своїми умисними, протиправними діями, які виразились у повторному привласненні чужого майна, а саме грошових коштів в сумі 6200 доларів США та 3000 євро, що відповідно до довідки з Національного Банку України №61-0039/68208 від 18.11.2020 еквівалентно 269908, 72 грн., які належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним, шляхом зловживання службовим становищем, кваліфікуючою ознакою якого є «у великих розмірах», «вчинене повторно».

Суд вважає, що така кваліфікація дій ОСОБА_2 є помилковою та такі його дії слід кваліфікувати за ст. 185 ч.4 КК України з наступних підстав.

Так обвинуваченому інкримінувалося саме привласнення майна. Привласнення майна в розумінні ст. 191 КК України полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром у подальшому обернути його на свою користь. Діяння може кваліфікуватися як привласнення лише у разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи перебувало у його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна.

Однак як встановлено в судовому засіданні, грошові кошти потерпілої не знаходилися у віданні ОСОБА_2 , останній не був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню цих грошових коштів, а тому відсутні підстави для кваліфікації його дій як привласнення майна.

Крім того допитавши в судовому засіданні потерпілу та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо посадових обов`язків обвинуваченого, дослідивши посадову інструкцію ОСОБА_2 суд вважає, що останній не є службовою особою, оскільки не наділений повноваженнями щодо виконання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, що виключає можливість кваліфікації його дій за ч.4 ст. 191 КК України.

Дії ОСОБА_2 щодо викрадення коштів потерпілої суд вважає необхідним кваліфікувати за ст. 185 ч.4 КК України.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_2 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати: за ст. 185 ч.4 КК України, оскільки він таємно повторно викрав чуже майно у великих розмірах; за ст. 191 ч. 1 КК України, оскільки він привласнив чуже майно, яке йому було ввірене та перебувало у його віданні; за ст. 222 ч.1 КК України, оскільки він надав завідомо неправдиву інформацію кредитору з метою отримання кредиту за відсутності ознак кримінального правопорушення проти власності; за ст. 222 ч.2 КК України, оскільки він повторно надав завідомо неправдиву інформацію кредитору з метою отримання кредиту за відсутності ознак кримінального правопорушення проти власності.

При призначенні ОСОБА_2 виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, визнав фактичні обставини справи щодо вчинення кримінальних правопорушень. В той же час не зважаючи на те, що грошові кошти у потерпілої були викрадені більше року тому, обвинувачений взагалі не відшкодував жодних збитків.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та наявність на утриманні неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, позицію потерпілої, яка погодилася з прокурором щодо міри покарання у виді позбавлення волі, всі обставини справи, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 за ст. 185 ч.4 КК України основне покарання у виді позбавлення волі в мінімальних розмірах, за ст. 191 ч.1 КК України основне покарання у виді позбавлення волі в мінімальних розмірах без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, за ч.1 та ч.2 ст. 222 КК України основне покарання у виді штрафу без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, визначивши остаточне покарання згідно з вимогами ст. 70 КК України, так як саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення.

Суд вважає необхідним не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки вчинення кримінальних правопорушень не було пов`язано з обійманням певної посади чи зайняття певним видом діяльності.

Потерпілим АТ «Райффайзен Банк» був заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 20634,40 грн., який представник потерпілого підтримав в судовому засіданні.

Потерпілою ОСОБА_1 був заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 6200 доларів США та 3000 Євро та моральної шкоди в розмірі 20 тис. грн., який потерпіла підтримала в судовому засіданні.

Обвинувачений позови визнав.

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями фізичної особи потерпілому відшкодовується особою, яка завдала шкоду.

Судом встановлено, що внаслідок дій обвинуваченого потерпілим була заподіяна майнова шкода в зазначених розмірах, обвинувачений позови визнав, а тому позови в частині стягнення майнової шкоди підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями іншої особи відшкодовується цією особою.

Проаналізувавши докази суд вважає, що потерпілій ОСОБА_1 дійсно була заподіяна моральна шкода, оскільки остання зазнала моральних страждань у зв`язку з викраденням її майна, тривалий час позбавлена можливістю користуватися належними їй грошовими коштами, обвинувачений позов визнав, а тому позов в частині стягнення моральної шкоди також підлягає задоволенню.

Питання про речові докази та процесуальні витрати необхідно вирішити згідно з вимогами ст.ст. 100 та 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,

у х в а л и в:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 1 ст. 191, ч.1 та ч.2 ст. 222 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років;

- за ч. 1 ст. 191 КК України на у виді позбавлення волі строком 1 рік без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- за ч. 1 ст. 222 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- за ч. 2 ст. 222 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання за цим вироком ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Строк відбування покарання рахувати з дня фактичного затримання на виконання вироку.

Позови потерпілих ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6200 доларів США та 3000 Євро в рахунок відшкодування майнової шкоди, а також 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк» 20634,40 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення експертиз на користь держави в розмірі 12749,10 грн.

Речові докази після набрання вироком законної сили: карти Монобанку, А-Банку, Райффайзен Банку Аваль, банку «Пумб» та Приватбанку - залишити у розпорядженні ОСОБА_2 ; акцепт пропозиції на укладення угоди, додаток № 1 до угоди про надання кредиту № 491007717, договір про надання кредиту, заяву-договір на відкриття рахунку в ТАСкомбанку, платіжне доручення, заяву-договір № 410/2078015 та додаток до неї, заяву-договір № 388047 (т.1 а.п. 129) - повернути ОСОБА_2 ; експертні пакунки № 5299803, № 5299802, № 4017784, № 4017780 та № 4017781 - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 діб з моменту його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя Є.В. Янголь