Рішення № 101118432, 15.11.2021, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3123/21

№ 2/688/903/21

Рішення

Іменем України

(заочне)

15 листопада 2021 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Березюк Н.П.,

за участі секретаря судових засідань – Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

05 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, який мотивований тим, що 06 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. відкрито виконавче провадження №66692188 про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» коштів в розмірі 1112093,75 грн. При цьому, жодних документів про стягнення з неї коштів та відкриття провадження вона не отримувала. При ознайомленні у приватного виконавця з документами їй стало відомо, що виконавчий напис був виданий на підставі кредитного договору№40/МК/2007-840, укладеного нею 07 вересня 2007 року з ПАТ КБ «Надра». По даному договору 25 грудня 2013 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області винесено рішення, яким з неї стягнуто на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 21885,77 доларів США, що станом на 02 серпня 2013 року еквівалентно 174867,30 грн. Постановою державного виконавця від 29 листопада 2018 року закінчено виконавче провадження №55966360 у зв`язку з тим, що рішення суду виконано повністю. Вважає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, тому просить визнати виконавчий напис, виданий 03 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., зареєстрований в реєстрі за №5425, про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості в розмірі 1112093,75 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Сторона позивача в судове засідання не з`явилась, позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечила проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Доводи та заперечення відповідача та третьої особи.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, своїм процесуальним правом не скористався, заяви про відкладення розгляду справи або його проведення у їхню відсутність суду не надав.

Третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся за місцезнаходженням, своїм процесуальним правом не скористався, заяви про відкладення розгляду справи або проведення такого у його відсутність суду не надав.

Відповідач та третя особа вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не повідомили причини неявки, відзив на позов не подали.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2021 року справу призначено за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 03 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 03 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 15 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 15 листопада 2021 року постановлено про заочний розгляд справи у зв`язку з тим, що представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, відзив не подав, позивач не заперечувала проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини, зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази.

Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 07 вересня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №40/МК/2007-840, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 29500 доларів США на споживчі потреби строком по 07 вересня 2012 року включно.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2013 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №40/МК/2007-840 від 07 вересня 2007 року в сумі 21885,77 доларів США, що станом на 02 серпня 2013 року еквівалентно 174867,30 грн.

На виконання вказаного рішення суду, 03 лютого 2014 року судом виданий виконавчий лист, на підставі якого державним виконавцем Шепетівського МРВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області відкрито виконавче провадження №55966360. У зв`язку з тим, що рішення суду виконано в повному обсязі, постановою головного державного виконавця вказаного відділу ДВС Давидюк В.В. 29 листопада 2018 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

03 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5425, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість, що виникла за кредитним договором №40/МК/2007-840 від 07 вересня 2007 року, який укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , стягнення заборгованості здійснювалось за період з 26 серпня 2020 року по 22 жовтня 2020 року, загальна сума якої становить 1112093,75 грн.

На підтвердження вказаного розміру заборгованості, ТОВ «ФК «ЕлітФінанс» надало розрахунок відсотків заборгованості за кредитним договором за період з 26 серпня 2020 року по 22 жовтня 2020 року, згідно якого заборгованість за тілом кредиту становить 533628,35 грн., заборгованість по відсоткам 578165,40 грн.

05 травня 2021 року представник ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернувся до приватного виконавця Лабчука Р.М. з заявою, на підставі якої 06 вересня 2021 року останнім винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66692188.

Застосовані норми права.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Главою 14 «Вчинення виконавчих написів» Закону України «Про нотаріат» визначений порядок вчинення виконавчих написів. Зокрема, норми статті 88 цього Закону (тут і далі - у первинній редакції) встановлюють, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення містяться у пунктах 3.1, 3.3 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Мотиви та висновки суду.

Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, ст. ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Звертаючись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просив стягнути з боржника ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1112093,75 грн.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що при примусовому виконанні виконавчого листа №688/3646/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості в сумі 174867,30 грн., рішення суду виконано в повному обсязі, у зв`язку з чим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час винесення постанови).

Суд зазначає, що безспірною є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована.

Отже, суд вважає встановленим, що звертаючись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, стягувач не довів нотаріусу, що існуюча заборгованість ОСОБА_1 перед стягувачем є безспірною та нарахована в межах строку позовної давності.

Крім того, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову №662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

У своїй постанові Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, зазначив, зокрема: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постанові від 21 вересня 2021 року у господарській справі №910/10374/17.

Таким чином, вчиняючи 03 листопада 2020 року виконавчий напис №5425, приватний нотаріус Личук Т.В. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23, чим порушив порядок вчинення виконавчого напису.

За таких обставин наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

В зв`язку із задоволенням вимог позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сплачений нею судовий збір в розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 15-16, 18, 81, 258, 280, 354 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03 листопада 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за №5425 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 1112093,75 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 24 грудня 2003 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП - НОМЕР_2 ;

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, ЄДРПОУ – 40340222;

третя особа – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, буд. 433, кім. 28-29.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК