Рішення № 101114712, 16.11.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4946/21

Провадження № 2/279/1897/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 279/4946/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івно-Франківської області Личук Тараса Володимировича, Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №50, вчиненого приватним нотаріусом Личук Тарасом Володимировичем 21.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором №283/1-227 від 23.04.2008 року. Місцем виконання виконавчого напису є м.Коростень, вул. Набережна, 77.

23.04.2008 року між АКБ «УкрСоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №283/1-227 на загальну суму 37620,50 доларів США строком на 5 років до 23 квітня 2013 року.

У зв`язку з невиконанням зобов`язання за кредитним договором ПАТ «Укрсоцбанк» у травні 2018 року звернувся до Коростенського міськрайонного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Нею було подано клопотання про застосування позовної давності. 08.09.2020 року постановою Житомирського апеляційного суду в справі №279/2607/18 ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з тим, що Банк із позовом звернувся до суду поза межами строку, визначеного ст.257 ЦПК України .

02.09.2021 року вона дізналась, що 26.08.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. відкрито виконавче провадження №66629364 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Личука Тараса Володимировича №50 від 21.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості в розмірі 21923,48 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 618242,13 гривень та 1500 гривень за вчинення виконавчого напису.

Ознайомившись через доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет https://asvpweb.minijust.gov.ua/ з матеріалами виконавчого провадження №66629364, вважає, що виконавчий напис №50 від 21.01.2021 року вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вважає, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусом не дотримано вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», оспорю вальний виконавчий напис вчинено за відсутності доказів безспірності заборгованості та з пропущенням 3-х річного строку звернення до нотаріуса з моменту виникнення права вимоги.

Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідач не надав нотаріусу належних доказів безспірності суми боргу. При цьому, стягувач не направив позивачу письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання та сплату заборгованості по кредитному договору, яка є обов`язковим документом для одержання виконавчого напису, згідно Переліку документів виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. за №1172.

У свою чергу, без наявності доказів безспірності вимог стягувача, з метою її перевірки нотаріус мав направити боржнику повідомлення про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису. Даних дій нотаріус не вчинив.

Боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно не мав вчиняти виконавчий напис оскільки ним не була перевірена безспірність вимог кредитора (відповідача). Наслідки такого неповідомлення зазначені в узагальненні ВССУ від 07.02.2014 року про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні. А саме в п.10 вказаного узагальнення вказано, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім цього у виконавчому написі №50 від 21.01.2021 року зазначено, що загальна сума заборгованості становить 618242,13 гривень та 1500,00 гривень. При цьому у виконавчому написі не розтлумачено джерело та підстави виникнення суми боргу у розмірі 1500 гривень.

Другою умовою вчинення нотаріального напису, згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» є те, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме п.3,4 Розділу 2, Глави 16, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Це право виникає у стягувача з моменту неналежного виконання зобов`язання боржником у визначений договором строк.

Остання дата повернення кредитних коштів визначена кредитним договором припадала на день його закінчення, 23.04.2013 року, а отже відповідач міг звернутися до нотаріуса, а нотаріус вчинити нотаріальну дію не пізніше 23.04.2016 року.

З огляду на викладене, із заявою про вчинення виконавчого напису відповідач звернувся лише 21.01.2021 року, тобто після спливу трирічного строку із дня виникнення права вимоги.

При цьому, відповідач не міг не знати про розгляд аналогічної вимоги судом та наявність рішення Житомирського апеляційного суду у справі №279/2607/18 про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №283/1-227 від 23.04.2008 року.

Отже, вважає виконавчий напис вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій, і відповідачем пропущений строк, протягом якого відповідач міг звернутися із заявою про вчинення оскаржувального виконавчого напису.

Рішенням суду просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №50, вчинений приватним нотаріусом Личуком Тарасом Володимировичем від 21.01.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №283/1-227 від 23.04.2008 року. Одночасно просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1362 гривень.

15.09.2021 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін, та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову та третій особі строку на подачу пояснень щодо позову та відзиву на позов. Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком направлялась особам, які беруть участь у справі та була отримана відповідачем 27.09.2021 року, третьою особою Приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. - 28.09.2021 року. У встановлений строк відповідач відзив на позов, а треті особи будь яких пояснень з приводу позовних вимог, не подали.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір про можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за зверненням відповідача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Так, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івно-Франківської області Личук Т.В. 21.01.2021 року вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №50, яким пропонується задовольнити вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк», шляхом звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» за умовами Кредитного договору №283/1-227 від 23.04.2008 року укладеним із Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Укрсоцбанк»), заборгованості за кредитним договором в розмірі 21923,48 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 618242,13 гривень та 1500 гривень за вчинення виконавчого напису.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.09.2017 року по 01.09.2020 року.

Загальна сума заборгованості в розмірі 21923,48 доларів США складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 9895,73 доларів США; простроченої заборгованості за відсотками та комісією - 11900,20 доларів США; строкової заборгованості за відсотками та комісією - 127,55 доларів США.

Також у виконавчому написі зазначено, що 15.10.2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 11 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1, 5.3 Постанови Правління НБУ №189 від 27.06.2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників» було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Отже правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039319) за вказаним вище кредитним договором є АТ «Альфа-Банк».

З постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №66629364 від 26.08.2021 року слідує, що приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. відкрито виконавче провадження щодо виконання вищевказаного виконавчого напису Івано-Франківського міського нотаріального округу Івно-Франківської області Личук Т.В. №50 від 21.01.2021 року.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок) містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п.1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п.1 Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з пунктом 2 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №910/5413/17).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до підпунктів 5.1, 5.2, 5.3 пункту 5 Порядку вчинення нотаріальних дій виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість; якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів; якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс викладений правовий висновок, згідно якого вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

З наявних в справі доказів слідує, що оспорюваний виконавчий напис №50 від 21.01.2021 року вчинено про стягнення з позивача, як з боржника, за кредитним договором №283/1-227 від 23.04.2008 року. Строк, за який проводиться стягнення, у виконавчому напису зазначено з 01.09.2017 року по 01.09.2020 року.

Нотаріус, яким вчинено виконавчий напис, копії документів, на підставі яких було вчинено даний виконавчий напис, суду не направив, тому суд виходить з того, що надано стороною позивача.

Сторонами не спростовано, що згідно з умовами кредитного договору №283/1-227 від 23.04.2008 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 останнім днем погашення кредиту визначено 23.04.2013 року. Отже, трирічний строк позовної давності до вимог кредитора сплив 23.04.2016 року, а спірний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 21.01.2021 року, тобто після спливу строку давності за вимогами АТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором №283/1-227 від 23.04.2008 року.

Натомість нотаріус має право вчинити нотаріальну дію виключно за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, при цьому в такому випадку не має значення, які строки позовної давності визначені сторонами в кредитному договорі, а в силу статті 261 ЦК України заміна сторони у зобов`язанні (укладення договору про відступлення права вимоги) не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно статті 253 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється строком в три роки (ст.257 ЦК України); ст.258 ЦК України встановлює спеціальну позовну давність в один рік щодо вимог про стягнення неустойки, штрафу, пені.

За таких обставин, хоча АТ «Альфа-Банк» і набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором, після укладення договору відступлення, виконавчий напис про стягнення заборгованості за цією вимогою міг бути вчинений не пізніше 23.04.2016 року.

При цьому, вказані у виконавчому написі документи не є тими документами, обов`язковість подання яких передбачено пунктом 2 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Позивачем зазначено, що вона не визнає заборгованість, тому документи, що були подані нотаріусу не можливо вважати безспірними.

Відповідач доводи позивача про те, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог Закону «Про нотаріат`та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не заперечив та не спростував.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, тому оспорений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України.

Так, відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» від 02.09.1993 року №3425-ХІІ зі змінами, наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений 21.01.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івно-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за №50 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №283/1-227 від 23.04.2008 року в сумі 21923,48 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 618242,13 гривень та 1500 гривень за вчинення виконавчого напису - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362 гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області 11.05.2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк", місце знаходження: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, місце знаходження: 76000, м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 19.

Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна, місце знаходження: 10014, м. Житомир, бульвар Новий, 5, оф.2.8.

Суддя: О.М.Шульга