Рішення № 101113987, 16.11.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1971/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Заставний Юрій Іванович, до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті №СЕ235559 від 01.04.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу;

визнати протиправним та скасувати розрахунок №0259336 від 05.02.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Ухвалою суду від 29.04.2021 року відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку №0259336 від 05.02.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Ухвалою суду від 29.04.2021 року даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

07.05.2021 року, у встановлений судом строк, позивачем усунуто недоліки позовної заяви, на які вказувалось в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Крім того, позивач уточнив позовні вимоги та у новій редакції позовних вимог просив суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті №СЕ235559 від 01.04.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.04.2021 року на його адресу надійшло поштове відправлення №5802302958138 від Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зі змісту якого йому стало відомо, що 05.02.2021 року працівниками Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на пункті габаритновагового контролю, розміщеному на автомобільній дорозі Київ-Чоп 434 км було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки LАМВЕRЕТ д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що здійснював перевезення бакалії за результатами якого зроблено висновок про перевищення транспортним засобом позивача вагових параметрів.

Як слідує зі змісту копій документів, отриманих поштовим відправленням від відповідача, на підставі довідки та акту Поліським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено розрахунок №259356 від 05.02.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 05.02.2021 року №259336, яким нараховано до сплати позивачу 88,20 Євро.

В отриманому поштовому відправленні також містилась постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №СЕ235559 від 01.04.2021 року винесена за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт про застосування до суб`єкта господарювання ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 15 частини 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", в розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до змісту Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.04.2021 року №СЕ235559, О.О. Том`юк, в.о. заступника начальника Управління, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, встановила порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 та постановила стягнути з позивача 17000,00 грн штрафу.

Однак абзац 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлює відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час, у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.02.2021 року №0051259 в п. 1 ч. 6 зазначені результати вагового контролю де вказані навантаження на осі, тонн, а саме: 1) 7,65; 2) 12,13; 3) 15,85, тобто відповідач дійшов висновку про порушення позивачем абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" на підставі показника 2) 12,13, який, на 1,15 тонн перевищує габаритно-вагову норму навантаження на вісь транспортного засобу, що на думку відповідача знаходиться в діапазоні понад 10%, але не більше 20%, проте з такими висновками відповідача позивач не погоджується.

Так, розрахунок відсоткового значення навантаження на вісь транспортного засобу здійснено наступним методом: 1,15 *100% :11 = 10,45%

Отже, з довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.02.2021 року №0051259 слідує, що параметр 2) навантаження на осі тонн, який становить 12,13 означає перевищення габаритно-вагової норми на 1,15 тонн, що у відсотковому значенні складає 10,45%.

В той же час, відповідно до п. 9 вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від №255 від 28.07.2016 року, допустима похибка для вагового обладнання не більше ніж +/- 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Тобто значення 10,45% не є точним, адже похибка становить 2%, тобто дійсні цифрове значення навантаження на вісь знаходиться в діапазоні від 8,45% до 12,45%.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, що затверджені Постановою КМУ від 18 січня 2001 р. N30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Таким чином, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (подільного), який під час транспортування здатний зсуватися.

В такому разі незаконним є застосування відповідачем санкції, що визначена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", адже в даному випадку мала бути застосована санкція визначена абз. 14 ч. 1 ст. 60 даного закону, яка передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в розмірі 8500 грн, що значно менше ніж вказано в Постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.04.2021 року №СЕ235559.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проведеною перевіркою зафіксовано перевищення вагових обмежень транспортного засобу позивача, а саме на одиничну вісь 12, 13 т., що на 10,3 % перевищує нормативно визначені 11 т.

Відповідно до абз. 15 ст. 60 Закону "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки 10,3% є більшим від 10%, дане перевищення відноситься до діапазону встановленого абз. 15 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт (понад 10%, але не більше 20%), а отже постанову було винесено правомірно.

Оскаржувана постанова була складена посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з дотриманням вимог передбачених чинним законодавством. Постанову № СЕ235559 від 01.04.2021 року, винесено відповідно до форми, затвердженою постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. №1567 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та яка не передбачає відображення в ній інформації, наведеної позивачем. Також, посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було вжито всіх можливих заходів задля належного повідомлення позивача.

Про розгляд акту №259336 від 05.02.2021 року позивача було проiнформовано листом-повідомленням №13373/40/24-21 від 19.02.2021 року (рекомендованим листом). Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. За результатами розгляду акту №259336 від 05.02.2021 року, що відбувся в Придністровському міжрегіональному управлінні Укртрансбезпеки (Чернівецька область) 01.04.2021 року в.о. заступника начальника Придністровського міжрегіонального Укртрансбезпеки було винесено Постанову №235559 від 05.02.2021 року про застосування адмiнiстративно-господарського штрафу до позивача у сумі 17000 грн за порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт, управління відповідальність за яке передбачене абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, повідомленням направленим рекомендованим листом ОСОБА_1 (номер відправлення 5802302950129).

На думку відповідача, вищевикладене свідчить про безпідставність та необґрунтованість аргументів позивача і спростовується матеріалами справи, оскільки оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих під час перевірки.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для що задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрований з 07.04.2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізична особа-підприємець за №20330000000007549. Основний вид економічної діяльності – вантажний автомобільний транспорт (а.с. 23).

На підставі щотижневого графіка від 29.01.2021 року та направлення на рейдову перевірку від 29.01.2021 року №009160 державними інспекторами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Рівненська область Мартинов В.П. та ОСОБА_3 05.02.2021 року о 19 год. 13хв. на а/д Київ-Чоп 434 км проводився габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки LАМВЕRЕТ д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , власник ОСОБА_4 (а.с. 73).

За результатами проведеної перевірки складено Акт №259336 від 05.02.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення передбаченого абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Акт підписаний водієм без пояснень про причини поршень (а.с. 74).

Відповідно до Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №00512539 від 05.02.2021 року транспортний засіб марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки LАМВЕRЕТ д.н.з. НОМЕР_2 віднесено до типу транспортного засобу у якого одна вісь одиночна, а друга вісь строєна. Навантаження на осі: 1) 7,65 т; 2) 12,13 т; 3) 15,85 т. Повна маса транспортного засобу 35,65 т (а.с. 20).

Відповідно до Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0052002 від 05.02.2021 року фактична маса транспортного засобу марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки LАМВЕRЕТ д.н.з. НОМЕР_2 складає 40,8 т, фактична 32,23 т, нормативно допустима – 40,00 т. Осьові навантаження: нормативно допустиме 11,00 т / 11,00 т / 28,00 т; фактичне 7,65 т / 12,13 т / 15,85 т (а.с. 19).

Складено розрахунок №25935 від 05.02.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 88,20 Євро (а.с. 17).

Листом №13373/40/24-21 від 19.03.2021 року відповідач запросив позивача 31.03.2021 року до приміщення Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Додатково повідомлено, що у випадку неявки уповноваженої особи в зазначений термін, справа буде розглянута без участі позивача (а.с. 76).

Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №СЕ235559 від 01.04.2021 року, за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн (а.с. 18).

Вважаючи протиправною постанову №СЕ235559 від 01.04.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова №103).

Згідно з п.4 Постанови №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: 1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; 2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту.

Предметом оскарження у цій справі є постанова Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті №СЕ235559 від 01.04.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши її на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі – Закон №2344-III).

Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Статтею 33 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно частини 1 статті 47 Закону №2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Відповідно до приписів статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями залізничними тa переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 сiчня 2001 року № 30 (далі - Правила 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составiв у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною полюцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т. здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу бiльш як на 2 м. Осi слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 32 вказаного Порядку 879, передбачено, що Перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств iз заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями залізничними та переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Судом встановлено, що відповідно до Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0052002 від 05.02.2021 року фактична маса транспортного засобу марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки LАМВЕRЕТ д.н.з. НОМЕР_2 складає 40,8 т, фактична 32,23 т, нормативно допустима – 40,00 т. Осьові навантаження: нормативно допустиме 11,00 т / 11,00 т / 28,00 т; фактичне 7,65 т / 12,13 т / 15,85 т.

З вказаного слідує, що на транспортному засобі "DAF" д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки LАМВЕRЕТ д.н.з. НОМЕР_2 , допущено перевищення осьове навантаження на 2 вісь 12,13 т. при допустимому 11,00 т.

Відповідно до абз. 15 ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв`язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків (10,3%), у даному випадку застосовується застосовуються адміністративно-господарські штрафи встановлені абз. 15 ст. 60 Закону №2344-III.

Згідно з п. 16 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони від 30 березня 1994 року № 198 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування від 27 червня 2007 року №879 (далі - Постанова №879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п. 7 Постанови №879 місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під`їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п. 13 Постанови №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно з п. 20 Постанови №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

Відповідно до п. 32 Постанови №879 перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Згідно з п. 5 Порядку №30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9 - 13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0051239 від 05.02.2021, судом встановлено, що повна маса транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом LАМВЕRЕТ державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 35,65 тонн, а навантаження на осях: 1) 7,65 т., 2) 12,13 т., 3) 15,85 т.

Відповідно до Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0052002 від 05.02.2021 року фактична маса транспортного засобу марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки LАМВЕRЕТ д.н.з. НОМЕР_2 складає 40,8 т, фактична 32,23 т, нормативно допустима – 40,00 т. Осьові навантаження: нормативно допустиме 11,00 т / 11,00 т / 28,00 т; фактичне 7,65 т / 12,13 т / 15,85 т.

З вказаного слідує, що на транспортному засобі DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки LАМВЕRЕТ д.н.з. НОМЕР_2 , допущено перевищення осьове навантаження на 2 вісь 12,13 т. при допустимому 11,00 т., що становить більше 2% визначених законом. А тому, притягнення позивача до відповідальності за абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" суд вважає правомірним.

Крім того, суд не приймає доводи позивача щодо порушень допущених відповідачем у документах, складених під час перевірки, оскільки формальні та незначні порушення не можуть спростувати висновків контролюючого органу та фактів порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Також, суд залишає поза увагою доводи позивача про те що, транспортний засіб після проходження габаритно-вагового контролю продовжив свій рух по маршруту, оскільки вказані доводи не стосуються предмету оскарження та не впливають на правомірність оскаржуваної постанови. Відповідно до положень Порядку №879 права та обов`язки щодо вжиття заходів із затримання транспортного засобу покладене на відповідні підрозділи Національної поліції, а не Укртрансбезпеки.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зазначеними в постанові від 03 липня 2019 року у справі № К/9901/24562/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За результатами судового розгляду справи, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову, в той час як відповідачем доведено правомірність дій під час прийняття постанови №СЕ235559 від 01.04.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 гривень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.

При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Заставний Юрій Іванович, до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №СЕ235559 від 01.04.2021 року , - відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , с. Магала, Новоселицький район, Чернівецька область, 60313);

Представник позивача – адвокат Заставний Юрій Іванович (вул. Першотравнева, 6/2, м. Чернівці, Чернівецька область, 58001);

Відповідач - Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135).

Суддя В.О. Григораш