Рішення № 101109502, 16.11.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 р. справа № 400/6463/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001, про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.04.21 р. № 3104997-2407-1423, № 3104996-2407-1423, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 07.12.20 р. № 32045-13,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 07.12.2020 р. №32045-13, податкові повідомлення – рішення від 22.04.2021 р. №3104997-2407-1423 та №3104996-2407-1423.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві власності належать земельні ділянки за кадастровим номером 4820982200:09:000:0367 загальною площею 0,5003 га для рекреаційного призначення та за кадастровим номером 4820982200:09:000:0366 загальною площею 1,007 га для рекреаційного призначення, які в подальшому були об`єднані в одну за кадастровим номером 4820982200:12:041:0007 загальною площею 1,501 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Позивач у 2020 році був платником єдиного податку 2 групи і використовував дані земельні ділянки у господарській діяльності, що є підставою для звільнення від сплати земельного податку на підставі Підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України. Щодо нарахування відповідачем земельного податку у 2021 році, то позивач зазначив, що таке нарахування протиправно було здійснено щодо двох земельних ділянок, адже у 2021 році вони були об`єднані в одну.

Ухвалою від 16.08.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні вимог та зазначає, що позивачу правомірно було нараховано податок на земельні ділянки, що належать йому на праві власності, підстави для застосування пільг відсутні, відтак спірні вимога та податкові повідомлення – рішення є правомірними.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи спір, суд встановив наступне.

Позивач є фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку 2 групи до 01.01.2021 року, і з 01.01.2021 р. знаходиться на загальній системі оподаткування, основним видом діяльності згідно КВЕД є 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування.

Позивачу на праві власності з 07.11.2019 р. належали земельні ділянки за кадастровим номером 4820982200:09:000:0367 загальною площею 0,5003 га для рекреаційного призначення та за кадастровим номером 4820982200:09:000:0366 загальною площею 1,007 га для рекреаційного призначення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . А з 05.02.2021 р. позивачу належить земельна ділянка за кадастровим номером 4820982200:12:041:0007 загальною площею 1,501 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (дві вищезазначені земельні ділянки об`єднані в одну).

Податковим органом на адресу позивача було виставлено податкову вимогу від 07.12.2020 р. №32045-13 на загальну суму 16293,04 грн з земельного податку за 2020 рік, підставою для формування якої стали податкові повідомлення – рішення від 31.08.2020 р. №91994-5306-1407 у сумі 4721,18 грн., №91993-5306-1407 в сумі 9443,31 грн., №91996-5306-1407 в сумі 1419,08 грн., №91995-536-1407 в сумі 709,47 грн.

Також, відповідачем були прийняті податкові повідомлення – рішення від 22.04.2021 р. №3104996-2407-1423, яким визначено зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 28329,93 грн. та №3104997-2407-1423 в сумі 14163,55 грн.

Позивач вважаючи вимогу від 07.12.2020 р. №32045-13 та податкові повідомлення – рішення від 22.04.2021 р. №3104997-2407-1423 та №3104996-2407-1423 протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Підпунктами 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 269.2 ст. 269 Податкового кодексу України особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

Підпункт 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України передбачає, що платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу на праві власності у 2020 році належали земельні ділянки за кадастровим номером 4820982200:09:000:0367 загальною площею 0,5003 га для рекреаційного призначення та за кадастровим номером 4820982200:09:000:0366 загальною площею 1,007 га для рекреаційного призначення, які використовуються ним для здійснення господарської діяльності, а саме тимчасового розміщування.

Відтак, наявність двох умов надання пільги, а саме використання позивачем земельноих ділянок у своїй господарській діяльності та наявність у нього статусу платника єдиного податку другої групи у 2020 році, обумовлює звільнення його від обов`язку нарахування, сплати земельного податку, що свідчить про протиправність нарахування відповідачем такого податку позиву у 2020 році.

Дана позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2018р. у справі №826/14081/16.

Однак, позивач просить суд скасувати лише податкову вимогу від 07.12.2020 р. №32045-13, яка була сформована відповідачем на підставі податкових повідомлень – рішень від 31.08.2020 р. №91994-5306-1407, №91993-5306-1407, №91996-5306-1407, №91995-5306-1407.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними і скасувати, також податкові повідомлення – рішення від 31.08.2020 р. №91994-5306-1407, №91993-5306-1407, №91996-5306-1407, №91995-5306-1407.

Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 22.04.2021 р. №3104997-2407-1423 та №3104996-2407-1423, з огляду на наступне.

Так, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позивачу з 05.02.2021 р. належить на праві власності земельна ділянка за кадастровим номером 4820982200:12:041:0007 загальною площею 1,501 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_2 , яка утворилась шляхом об`єднання земельних ділянок за кадастровим номером 4820982200:09:000:0367 загальною площею 0,5003 га для рекреаційного призначення та за кадастровим номером 4820982200:09:000:0366 загальною площею 1,007 га для рекреаційного призначення.

Про зазначене, також викладено у відзиві відповідача, однак при цьому він нарахував позивачу земельний податок у 2021 році на кожну земельну ділянку окремо, а саме в сумі 14 163,55 грн. за земельну ділянку площею 0,5003 га та в сумі 28329,93 грн за земельну ділянку площею 1,007 га та відповідно прийняв два податкових повідомлення – рішення від 22.04.2021 р. №3104997-2407-1423 та №3104996-2407-1423. Відтак, дії відповідача щодо нарахування позивачу у 2021 році земельного податку за двома земельними ділянками є безпідставними, оскільки у 2021 році позивачу на праві власності належить земельна ділянка за кадастровим номером 4820982200:12:041:0007 загальною площею 1,501 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, податкові повідомлення – рішення від 22.04.2021 р. №3104997-2407-1423 та №3104996-2407-1423 є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що суд дійшов висновку про протиправність цих спірних рішень з підстав не вірного визначення об`єкта оподаткування, а не з підстав наявності у позивача пільги, яка підлгала застосуванню у 2020 році (підпункт 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України), оскільки з 01.01.2021 роуц позивач знаходиться на загальній системі оподаткування.

Позов задовольнити.

З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908 грн., сплачений згідно квитанції №ПН579282 від 11.08.2021 р.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) від 31.08.2020 р. №91994-5306-1407, №91993-5306-1407, №91996-5306-1407, №91995-5306-1407.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) від 07.12.2020 р. №32045-13 на загальну суму 16293,04 грн.

4. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) від 22.04.2021 р. №3104997-2407-1423 та №3104996-2407-1423.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 грн.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич