Ухвала суду № 101108179, 16.11.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4559/21

Номер провадження 1-кп/629/383/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань Торенко Ю.П., прокурора Іванчака А.О., захисника - адвоката Тюря Т.І., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 190 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 18 листопада 2021 року.

В підготовчому судовому засіданні, 16 листопада 2021 року, прокурор з урахуванням закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою, заявив клопотання про продовження обраного запобіжного заходу ОСОБА_1 строком на 60 діб, посилаючись на продовження існування ризиків та обставин, які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 190 КК України. Вчинені ним злочини у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких та тяжких злочинів. Крім того, зазначив, що у провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто за фактом вчинення тяжкого насильницького злочину. В ході судового розгляду вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді не цілодобового домашнього арешту. Таким чином, вказані вище кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 190 КК України ОСОБА_1 вчинено в період дії більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, який обвинуваченим було порушено, шляхом вчинення інкримінованих корисливих злочинів. На думку сторони обвинувачення більш м`які запобіжні заходи не забезпечуть у повній мірі належну процесуальну поведінку обвинуваченого, ризики, які були заявлені раніше на даний час не зменшились, обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, окрім цього, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та в подальшому продовжувати вчиняти умисні корисливі злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи присутнім при оголошенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не висловлюючи свою думку щодо клопотання, вказав, що не знає про існування даного клопотання, оскільки йому не було його вручено відповідно до норм діючого законодавства. Про зміст заявленого клопотання він чує вперше.

Однак, доводи обвинуваченого не відповідають дійсності і спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження скріншотом з електронної адреси Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», в якому зазначено, що 04.11.2021 року о 17:36 від Лозівської окружної прокуратури надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу для вручення ОСОБА_1 та копією розписки про отримання копій судових рішень ОСОБА_1 , згідно якої останнім 05.11.2021 року було отримано клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 04.11.2021 року. На думку суду, така позиція обвинуваченого, свідчить намір затягування розгляду даного судового провадження.

16.11.2021 року, ухвалою суду, обвинуваченого було видалено із зали судового засідання у порядку ст. 330 КПК України на одне судове засідання, яке проводиться 16 листопада 2021 року. Захист обвинуваченого ОСОБА_1 здійснює захисник - адвокат Тюря Т.І. за призначенням.

Захисник обвинуваченого - адвокат Тюря Т.І. з приводу клопотання прокурора зазначила, що знаходить дане клопотання не обґрунтованим, так як строною обвинувачення не доведено настання ризиків передбачених ст.177 КПК України. Також зазначила, що стороною обвинувачення не вказано про застосування більш м"яких запобіжних заходів до обвинуваченного. Сам обвинувчений раніше не судимий, проживає у цивільному шлюбі і має не утриманні двох малолітніх дітей. Заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Потерпілі та представник потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Бусуєк Л.А., в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви та телефонограми про розгляд справи за їх відсутності.

При вирішенні зазначених клопотань, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини Тейс проти Румунії, автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_1 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів може вдатися до відповідних дій, оскільки вказані кримінальні правопорушення ним вчинені в період розгляду Лозівським міськрайонним судом Харківської області іншого кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та усвідомлює можливість призначення реального покарання.

Потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні не допитані судом, тому існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків у разі застосування стосовного нього більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчинених обвинуваченим злочинів, дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований та не має офіційних джерел отримання доходів, вік обвинуваченого, стан здоров`я. Крім того, суд враховує і його соціальні зв`язки та репутацію, а також те, що вказані кримінальні правопорушення обвинувачений вчинив під час розгляду Лозівським міськрайонним судом Харківської області кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто за фактом вчинення тяжкого насильницького злочину. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень, а тому існує ймовірність вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та в ході судового розгляду стороною захисту не доведені.

При цьому, суд не приймає доводи захисника про те, що наявні підстави для обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_1 за своїм віком та станом здоров`я може утримуватись в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, його вік та репутацію, міцність соціальних зв`язків, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати, а їх доведеність об`єктивно вбачається із системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України. Застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків. У зв`язку з наведеним, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захистника обвинуваченого адвоката Тюрі Т.І. слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, з урахуванням наведених даних положень КПК України, вважає необхідним визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 190320 гривень (80 х 2379,00 гривень), розмір якої є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 314, 371, 372, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 14 січня 2022 року включно.

Відлік строку запобіжного заходу рахувати з дня постановлення ухвали, а саме з 16 листопада 2021 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 190320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Застава підлягає внесенню на рахунок UA208201720355299002000006674, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКС України м. Київ, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області.

Обвинувачений ОСОБА_1 (або заставодавець) має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В задоволенні клопотання захистника - адвоката Тюрі Т.І. про зміну запобіжного заходу- відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Наталя Жмуд