Рішення № 101104884, 15.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 р. Справа№200/11802/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був народжений у м. Сніжне Донецької області. Лише 08 липня 2021 року позивачка разом з дитиною була взята на облік та отримала статус внутрішньо перемішеної особи. Позивачка зазначає, що у липні 2021 року вона звернулась до Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини. Однак позивачці було відмовлено в призначенні допомоги, оскільки на момент звернення пройшло більше ніж 12 місяців з дня народження дитини. Позивачка вважає зазначене рішення відповідача щодо відмови в наданні державної допомоги при народженні дитини протиправним, оскільки спірне рішення порушує її та її дитини конституційне право на соціальне забезпечення.

З огляду на вищевикладене, позивачка просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, яким позивачці відмовлено в наданні державної допомоги при народженні дитини;

зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачці допомогу при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Так, відповідач звертає увагу, що законодавством чітко визначений 12-ти місячний термін з дня народження дитини, для звернення щодо призначення виплати допомоги і продовження строків звернення з будь-яких причин, в тому числі з причин непереборної сили, не передбачено. З огляду на наведене та враховуючи приписи нормативно-правових актів, відповідач вважає, що діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 15.09.2021 Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі. Розгляд адміністративної справи визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 та копією довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.7-8).

26 червня 2020 року згідно з копією свідоцтва про народження від 07.07.2021 серія НОМЕР_3 позивачка народила у м. Сніжне Донецької області ОСОБА_2 (а.с.11).

Позивачка та її син є внутрішньо переміщеними особами, місце проживання яких зареєстровано на території проведення антитерористичної операції (м. Сніжне), а фактичне місце проживання/перебування – на території України ( АДРЕСА_2 ), що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 08.07.2021 № 1436-5000374491, № 1436-5000365726 відповідно (а.с.12-13).

Позивачка звернулася до Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.

Згідно з повідомленням відповідача від 21.07.2021 позивачці відмовлено в призначенні державної допомоги при народженні дитини, оскільки пройшло 12 місяців з дати народження дитини (а.с.5).

Не погоджуючись із відмовою у призначені допомоги при народженні дитини, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII), який спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 ст. 1 цього Закону визначено, що громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у ст. 11 Закону.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

За приписами ст. 11 Закону № 2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 4 лютого 2009 року).

Суд погоджується із відповідачем, що позивачка звернулась із заявою про призначення допомоги при народженні дитини із пропуском строку, встановленого Законом № 2811-XII та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.

Разом із цим суд зазначає, що відповідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору чисельності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Крім цього, за висновком суду допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів саме дитини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16, висновок якого відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у призначенні позивачці допомоги при народженні дитини, прийнято управлінням без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16-а, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

З огляду на викладене суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини та встановлених судом обставин, позивачка має право на призначення їй допомоги при народженні дитини, а тому рішення Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області від 21.07.2021 про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд також вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу ОСОБА_1 про зобов`язання Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області призначити та виплатити їй допомогу при народженні дитини – ОСОБА_2 , оскільки вказана вимога є похідною від визнання спірного рішення протиправним та його скасування.

Отже, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії підлягає задоволенню в повному обсязі.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з такого.

Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн., згідно з квитанцією № 0.0.2256257115.2 (а.с.4)

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області (код ЄДРПОУ 25946273, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 69) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, яке викладено у повідомленні від 21.07.2021, про відмову у наданні ОСОБА_1 державної допомоги сім`ям з дітьми, при народженні дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.11.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб