Рішення № 101104883, 15.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 р. Справа№200/12225/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 11.06.2021 про відмову у наданні допомоги при народженні дитини; зобов`язання призначити допомогу при народженні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою 28.05.2021; стягнення допомоги при народженні дитини в сумі 31 820 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що у 28.05.2021 звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, в задоволенні якої їй відмовлено через пропуск дванадцятимісячного строку на звернення за призначенням такої допомоги. Вказану відмову відповідача позивач вважає протиправною, оскільки строк звернення був пропущений з поважних причин: позивач не мала можливості своєчасно звернутись із заявою про отримання державної допомоги через народження дитини у м. Тбілісі (Грузія), куди перемістилась через анексію певної території України (згодом позивач перемістилась до м. Краматорськ Донецької області, стала на облік як внутрішньо переміщена особа).

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову. За змістом наданого відзиву позивач звернулась із заявою про отримання допомоги при народженні дитини із пропуском дванадцятимісячного строку на звернення за її призначенням. Відповідач вважає, що пасивна поведінка позивача у відношенні отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та вчасного оформлення допомоги при народженні дитини не може стати підставою для її призначення після спливу вказаного строку.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 27.09.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачеві надано строк на усунення її недоліків. Ухвалою від 11.10.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи..

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована у м. Севастополі.

Згідно з довідкою від 28.05.2021 № 1426-5000362640 позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, фактичним місцем її проживання визначено адресу у м. Краматорськ. Син позивача – ОСОБА_4 , який народився у м. Тбілісі (Грузія) 06.07.2019 згідно довідки від 28.05.2021 № 1426-5000362659 також зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за тією ж адресою, що позивач.

28.05.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Згідно наданого позивачу повідомлення від 11.06.2021 відповідач відмовив у призначенні допомоги при народженні дитини, згідно п. 12 Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001. У рішенні відповідача від 11.06.2021 зазначено про відмову позивачу у призначенні допомоги з вказаної підстави через пропуск 12 місяців з дня народження дитини.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері соціального захисту сімей з дітьми, регулюються Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” (далі – Закон № 2811-XII).

За приписами ст. 1 Закону № 2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 10 Закону № 2811-XII визначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Згідно абз. 5 п. 2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (далі – Порядок № 1751), допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Згідно зі ст. 11 Закону № 2811-ХІІ для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Згідно зі ст. 6 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 2811-ХІІ та п. 12 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Син позивача народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про призначення допомоги при народження дитини позивач звернулася 28.05.2021, тобто після спливу 12 місяців з дня народження дитини.

Водночас, статтею 8 Закону України “Про охорону дитинства” визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Даний адміністративний позов стосується інтересів дитини та спрямований на забезпечення її належного матеріального забезпечення. У спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, враховуючи ту обставину, що позивач народила дитину ум. Тбілісі (Грузія), всупереч своєї волі була змушена змінити місце реєстрації з м. Севастополь на м. Краматорськ Донецької області через окупацію АР Крим, зважаючи на те, що відповідно до довідок внутрішньо переміщених осіб позивач із сином перемістились до м. Краматорськ лише 28.05.2021, суд дійшов висновку про протиправність відмови у призначені допомоги при народженні дитини, оформленої рішенням від 04.02.2020.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 14.02.2018 у справах № 591/610/16 (провадження № К/9901/12622/18), від 24.04.2019 № 462/431/17 (провадження № К/9901/22554/18).

Таким чином, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення від 11.06.2021 про відмову у наданні допомоги при народженні дитини підлягають задоволенню.

При вирішенні вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити вказану допомогу та здійснити її виплату суд виходить із наступного.

Відповідачем не заперечується факт належності поданих позивачем заяви та документів для призначення допомоги. Єдиною підставою для непризначення позивачу допомоги визначався пропуск 12-місячного строку для звернення за її призначенням.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідно до абз. 2 ч. 2 цієї статті Кодексу у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи відсутність спору щодо належності поданих позивачем заяви та документів для призначення допомоги і незаконність визначених відповідачем підстав відмови у призначенні допомоги, беручи до уваги те, що управління соціального захисту населення при розгляді документів позивача мало лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки та мало прийняте передбачені законом рішення про призначення допомоги, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку вимоги позивача про зобов`язання призначити допомогу при народженні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою 28.05.2021 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 6.03.2019 у справі № 1640/2594/18, від 20.08.2019 у справі № 813/2273/18, від 23.01.2020 року у справі № 580/1617/19.

Водночас, стосовно вимог позивача про стягнення допомоги при народженні дитини в сумі 31 820 грн суд зауважує, що такі вимоги є передчасними, питання виплати позивачу допомоги може бути вирішено лише після її призначення відповідачем, а отже у задоволенні цих вимог необхідно відмовити.

Отже, наданий позивачем позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи, пропорційно задоволеним позовним вимогам – у сумі 454 грн. Вказана сума підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, – задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 11.06.2021 про відмову ОСОБА_5 у призначенні допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити ОСОБА_5 допомогу при народженні ІНФОРМАЦІЯ_1 сина – ОСОБА_3 за заявою від 28.05.2021.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_2 (позивач) – ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ;

Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради (відповідач) – код ЄДРПОУ 25953617, адреса: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23.

Суддя А.С. Михайлик