Рішення № 101103546, 12.11.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1698/21

Номер провадження №2/351/713/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

з участю секретаря Равлюк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Снятинської міської ради про визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися у суд із позовом до Снятинської міської ради про визнання права власності на майно.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що станом на 15.04.1991 р. в господарстві за адресою АДРЕСА_1 були прописані і проживали: ОСОБА_5 - голова двору, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Дане господарство належало до суспільної групи «колгоспний двір», в якому станом на 15.04.1991 року проживали вищезазначені особи, отже, у відповідності до діючого на той час цивільного законодавства, та п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Отже, ті, хто був прописаний та проживали в даному господарстві мають по 1/4 частки майна колгоспного двору.

Після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, яка складається з 1/4 частини спірного будинковолодіння. Спадкоємцем останньої за заповітом стала внучка померлої ОСОБА_2 .

В зв`язку із тим, що господарство відносилось до суспільної групи «колгоспний двір» та частки у свідоцтві про право особистої власності не визначені, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок, а тому позивачі вимушені звернутися до суду із даним позовом.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, позов просила задоволити, а справу просила розглядати за її відсутності.

Позивач ОСОБА_3 падав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав повністю та просив його задоволити.

Позивач ОСОБА_6 падав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав повністю та просив його задоволити.

Представник відповідача Снятинської міської ради, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. У вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння від 16.01.1989 р. слідує, що житловий будинок, господарські будівлі і споруди, що в АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 .

З довідки від 03.10.2011 р., виданої Джурівською сільською радою, слідує, що в АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 р. були зареєстровані: голова двору- ОСОБА_5 , 1928 р.н., доча ОСОБА_1 , 1959 р.н., зять – ОСОБА_3 , 1959 р.н., онук ОСОБА_4 , 1981 р.н.

З довідки від 03.10.2011р., виданої Джурівською сільською радою, слідує, що ОСОБА_7 , 1992 р.н., згідно з записом в погосподарській книзі виконкому Джурівської сільської ради №2, особовий рахунок № НОМЕР_1 гр. ОСОБА_5 , 1928 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Джурів Снятинського району Івано-Франківської області. крім померлої в дворі проживали: онука ОСОБА_7 , 1992 р.н. З дня смерті ОСОБА_5 в управління спадковим майном вступила ОСОБА_8 у виконкомі Джурівської сільської ради посвідчувався заповіт .

Згідно заповіту від 16.11.1999 р. посвідченого секретарем Джурівської сільської ради, слідує, що ОСОБА_5 заповіла все своє майно на користь ОСОБА_7 .

З свідоцтава про народження НОМЕР_2 , виданого на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідує, що батьками останнього записано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

З свідоцтава про народження НОМЕР_3 , виданого на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слідує, що батьками останньої записано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

З свідоцтава про народження НОМЕР_4 , виданого на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , слідує, що батьками останньої записано ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_9 15.11.1980 р. уклали шлюб. Після укладення шлюбу « ОСОБА_11 » присвоєно прізвище « ОСОБА_12 » .

Постановою державного нотаріуса Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 13.09.2021 р. №1654/02-31, відмовлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жительці АДРЕСА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності на вищезгаданий будинок.

З звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта слідує, що житловий будинок з господарськими будівлями, що в АДРЕСА_1 відповідає будівельним нормам, санітарно-екологічним нормам та правилам, протипожежним нормам та правилам, що забезпечують безпечну для життя та здоров`я людей експлуатацію об`єкта.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз`яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ “Про власність” вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

За наведених обставин суд вважає, що невизначеність часток не є підставою відмови у захисті права позивачів, а тому на підставі вищенаведеного, суд вважає, що позивачі, кожен зокрема, набули право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1218, 1233, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ