Ухвала суду № 101099589, 15.11.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

15 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/3258/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЛУЧ-2007" про стягнення коштів за участю представників:

позивача – Міндарьова М.Ю.

відповідача – Чернушевич Т.Є.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" з позовом до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЛУЧ-2007" та просить суд стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 1 088 836,43 грн, три відсотки річних - 8 872,04 грн , інфляційних втрат - 15 340,82 грн у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договору про постачання теплової енергії № 4967 від 01.10.2007.

Ухвалою суду від 17.08.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 07.09.2021 р. о 09:30, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи. Засідання відкладалося з 07.09.2021 по 04.10.2021, з 04.10.2021 по 18.10.2021, з 18.10.2021 по 15.11.2021.

15.11.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про вступ в справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, за яким заявник просить:

1) Зобов`язати КП «Харківські теплові мережі» провести перерахунок заборгованості, починаючи з 04 лютого 2021 (до 04.02.2021 система опалення будинку не працювала у зв`язку з відсутністю необхідного тиску);

2) Провести перерахунок існуючої заборгованості, з урахування строку позовної давності.

Дослідивши матеріали поданого клопотання суд повертає його без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Однак, в поданому клопотанні ОСОБА_1 не зазначено на яких підставах та яку саме особу належить залучити у якості третьої особи, ідентифікаційні дані такої особи, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки відповідної особи щодо однієї із сторін. Про залучення у якості третьої особи зазначається лише у назві клопотання та не згадується ні в прохальній, ні в мотивувальній частині. Клопотання місить лише виклад обставин взаємовідносин заявника із відповідачем та вимогу про перерахунок заборгованості, що має ознаки позовних вимог, а не клопотання про залучення у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, подане клопотання не відповідає вимогам ст. 50 ГПУ України. Окрім того, подане клопотання не відповідає і загальним вимогам до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення (ст. 170 ГПК України).

Зокрема, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

В той же час, подане до суду клопотання не відповідає вимогам п. 1, 3, 4, 5, 7 ч. 1 ст. 170 ГПК України та ч. 2 ст. 170 ГПК України, до заяви не додано доказів її направлення іншим учасникам справи, не зазначено ідентифікаційний код учасників справи та заявника, не вказано підстав клопотання та інших відомостей, зазначення яких вимагається ст. 50 ГПК України. Окрім того, подане клопотання оформлено не державною мовою.

Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

У частині першій статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частинами першою та другою статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

За статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018 Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03 липня 2012 року № 5029-VI визнаний неконституційним та втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення. Отже, Закон України «Про засади державної мовної політики» на момент складання клопотання, його подання та безпосередньо вирішення судом питання щодо розгляду, є нечинним. Тобто чинне законодавство України не дозволяє подавати до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені недержавною мовою.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

З огляду на зазначене, подані до суду клопотання і заяви повинні бути викладені державною мовою.

Ухвалою від 21 січня 2019 року у справі № 761/42431/17 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу учасника справи з підстав її оформлення російською мовою. Зокрема, у цій ухвалі Верховний Суд вказав, що касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою, а заявник не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення касаційної скарги у відповідність до вимог закону.

Таким чином, заявник не позбавлений можливості звернутися до суду з належним чином оформленим клопотанням у відповідності до вимог процесуального закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Оскільки судом встановлено, що письмове клопотання містить перераховані вище недоліки та подано без додержання вимог Господарського процесуального кодексу України - суд повертає його без розгляду.

Керуючись ст. ст. 10, 42, 50, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду клопотання ОСОБА_1 про вступ в справу в якості третьої особи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня її прийняття.

Повний текст ухвали складено 16.11.2021.

Суддя Л.С. Лаврова