Ухвала суду № 101096756, 12.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20965/21

провадження № 2/753/9421/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про знаття арешту з майна,-

у с т а н о в и в :

До Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про знаття арешту з належного йому майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , який було накладено ухвалою Дарницького районного суду м. Києва №б/н від 19.05.2004.

В обґрунтування позовної заяви вказала, що в липні 2021 року позивачу стало відомо, що на належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 було накладено арешт. ухвалою Дарницького районного суду м. Києва №б/н від 19.05.2004 у межах цивільної справи №2-1783/04 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири.

Вважає , що оскільки матеріали цивільного провадження в рамках якого було застосований арешт, зокрема ухвалою від 19.05.2004 було знищено, відновлення її порушеного права шляхом скасування заходів забезпечення позову у порядку скасування заходів забезпечення позову у порядку ст.158 ЦПК України є неможливим, а тому для захисту своїх прав позивач змушена звернутись до суду з даним позовом.

Ознайомившись з позовною заявою та додатками до неї, суддя дійшов наступного.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.10.2021 на квартиру АДРЕСА_1 , накладено арешт на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 19.05.2004, власник ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 13464.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний арешт було накладено на квартиру АДРЕСА_1 у межах цивільної справи №2-1783/04 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5, 9, 10 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як роз`яснено в п. 2, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 03.06.2016 року №5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

У зв`язку із цим боржник, на майно якого накладено арешт, не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

Вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову не підлягає розгляду в позовному провадженні, оскільки така процедура визначена цивільним процесуальним законодавством, а саме ст. 158 ЦПК України.

У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі того, що така заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Отже у даному випадку заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який ухвалив рішення про застосування заходів забезпечення позову під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , яка є стороною відповідача у справі і особою, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито.

Позовну ж заяву про зняття арешту з майна ОСОБА_1 не може пред`являти, оскільки таким правом наділені лише інші особи, які вважають, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскільки позовна заява про зняття арешту майна подана відповідачем по справі №2-1783/04 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної залиттям квартири, під час розгляд якої застосовано забезпечення позову, така заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства в позовному провадженні, належить відмовити у відкритті провадження у справі та роз`яснити право звернення до суду, який розглядав справу з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 13, 19, п. 1 ч. 1 ст. 186, 260-261 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про знаття арешту з майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя: