Рішення № 101096036, 15.11.2021, Вишгородський районний суд Київської області

15.11.2021 Справа № 363/2276/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Сергієнко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

7 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою у якій просить визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька - ОСОБА_2 , у три місяці з дня вступу рішення у законну силу. В обґрунтування позовної заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить належний її батьку житловий будинок та інше майно. Оскільки її батько помер на тимчасово окупованій території України у місті Шахтарськ Донецької області, факт смерті якого підлягав державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України, вона була змушена звертатись до суду із заявою про встановлення факту смерті. Відповідно до рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 квітня 2021 року встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Шахтарськ Донецької області.

Після смерті батько заповіт не залишив, її мати померла ще десять років тому, а крім неї, інших спадкоємців за законом не має. Проте, у встановлений законом шестимісячний термін із заявою про прийняття спадщини вона не звернулася, оскільки не могла поїхати на батьківщину через неможливість вільно перетинати лінію розмежування та карантинних обмежень. Тільки після того, як вона, на підставі рішення Вишгородського районного суду київської області, отримала у Вишгородському РАЦСі свідоцтво про смерть батька, звернулася до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області із відповідною заявою, проте у видачі свідоцтва про право на спадкове майно їй було відмовлено у зв`язку з тим, що строк для прийняття спадщини пропущений. Позивач вважає, що строк для прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Після усунення недоліків, зазначених в ухвалі Вишгородського районного суду від 11 червня 2021 року, ухвалою суду від 29 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовче засідання на 10 серпня 2021 року про що повідомлено сторін у встановленому законом порядку. Також, за клопотанням позивача, на підставі статті 84 ЦПК України витребувано копію матеріалів спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Лист-повідомлення від Вишгородської державної нотаріальної контори Київської області щодо витребування належним чином завіреної копії спадкової справи, надійшов до суду 9 липня 2021 року.

У підготовче судове засідання 10 серпня 2021 року з`явилася позивач. Представник відповідача не з`явився, при цьому 29 липня 2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Просять розглянути дану справу без участі представника Вишгородської міської ради на підставі поданих документів та наявних доказів у справі.

Під час проведення підготовчого засідання, позивачем заявлено клопотання про надання їй часу для підготовки документів, а також для звернення до нотаріуса для отримання пакету документів. За клопотанням позивача, підготовче засідання було відкладено на 17 вересня 2021 року.

У підготовче засідання з`явилася позивач. Відповідач до суду свого представника не направив, при цьому суд враховує подану ними раніше заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня

2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 листопада 2021 року.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися. Позивачем подано до суду заяву згідно якої просить розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13 липня 1960 року народилася, мовою оригіналу - « ОСОБА_1 », батьком зазначений: « ОСОБА_2 ».

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 6 липня 1978 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 уклали шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу - « ОСОБА_1 ».

Як убачається з довідки від 13 серпня 2018 року №0000595667 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування:

АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 85 років, у місті Шахтарськ Донецької області, помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25 травня 2021 року. Після смерті ОСОБА_2 залишилося нерухоме та рухоме майно.

З долученого позивачем до матеріалів справи звіту про незалежну оцінку майна, станом на 24 вересня 2010 року, житлового будинку Літ. А (загальною площею 48,6 м?) з надвірними будівлями, розташованого за адресою:

АДРЕСА_3 , де проживав та помер її батько. Вартість вказаного майна становить - 25819,24 гривень.

4 червня 2021 року позивач звернулася до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини після смерті

ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька - ОСОБА_2 , однак 4 червня

2021 року у видачі свідоцтва нотаріус їй відмовив у зв`язку з пропуском позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №65512071 від 9 липня 2021 року за параметрами запиту ОСОБА_2 , у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із статтями 1220-1222 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Так, відповідно до статті 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Спадкодавець ОСОБА_2 постійно проживав та помер у місті Шахтарськ Донецької області, тобто та тимчасово окупованій території України. За життя ОСОБА_2 заповіт не склав. Із заявами про прийняття спадщини або відмови у її прийнятті після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса крім ОСОБА_1 ніхто не звертався. Спадкова справа не заводилась, на підтвердження чого Вишгородською районною державною нотаріальною конторою надано витяг із Спадкового реєстру. Позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою до Вишгородської районної державної контори Київської області 4 червня 2021 року, а відтак місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви.

Відповідно до частин другої та третьої статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Спадкодавець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Статтею 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 розпочався ІНФОРМАЦІЯ_1, сплинув - ІНФОРМАЦІЯ_5. Позивач звернулась до Вишгородської районної державної контори Київської області лише 4 червня 2021 року.

Відповідно до статті 1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого

статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено Верховним Судом України у пункті 24 постанови Пленуму від

30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - на цій території діє особливий правовий режим, який передбачає як особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, так і певний режим вчинення правочинів, особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, що об`єктивно ускладнює реалізацію спадкових прав, прав власності на майно, обумовлює необхідність задіяння складних процедур на підтвердження та встановлення певних юридичних фактів. Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року за №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до таких населених пунктів входить місто Шахтарськ Донецької області, на території якого

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , батько позивача, а відтак зареєструвати у звичайному порядку (без звернення до суду) смерть спадкодавця позивач не мала змоги. Свідоцтво про смерть батька, ОСОБА_1 отримала лише 25 травня 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини з об`єктивних та непереборних обставин для неї, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном у 3 (три) місяці, який починається з дня набранням рішенням суду законної сили.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», статтями 1216-1218, 1220-1222, 1223, 1225, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк - 3 (три) місяці після вступу рішення в законну силу для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого на час смерті за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 , адреса внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Вишгородська міська рада Київської області, ЄДРПОУ 04054866, адреса: Київська область, м. Вишгород, площа Шевченка, 1.

Суддя О.П. Лукач