Рішення № 101095756, 11.11.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6148/21 Провадження № 2/0274/1796/21 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б.,

за участі секретаря судового засідання Лободи В.Л.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький), Бердичівської державної нотаріальної контори про зняття заборони з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить зняти заборону відчуження з нерухомого майна, а саме : житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав її чоловіку ОСОБА_2 , реєстраційні номера обтяжень 2848763 та 2847549, що накладені відповідно до постанови АА 529856 від 21.01.2004 ДВС в Бердичівському районі та перереєстроване Бердичівською державною нотаріальною конторою 06.02.2006.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який йому належав на підставі договору дарування від 09.12.2004. Позивач звернулась до нотаріальної контори для прийняття спадщини, проте при оформленні дізналась, що на вказаний будинок накладена заборона на нерухоме майно. Бердичівською нотаріальною конторою, було накладено арешт обтяжень № 2848763 та №2847549, дата державної реєстрації обтяжень 06.02.2006, суб`єкт обтяжень ОСОБА_3 , який був попереднім власником будинку. Підставою для здійснення заборони на нерухоме майно ОСОБА_3 є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 21.01.2004, яка була винесена державним виконавцем ДВС в Бердичівському районі Максимчук О.В. Позивач звернулась до виконавчої служби з заявою про зняття заборони на нерухоме майно, але отримала лист, що виконавче провадження знищено та роз`яснено їй порядок звернення до суду.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з даним позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 30.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін; відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач 11.11.2021 подала до суду клопотання про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Від Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, щодо заявлених позовних вимог покладається на розсуд суду.

Від Бердичівської державної нотаріальної контори надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, щодо заявлених позовних вимог покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст.41 Конституції України та ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини 1950 року держава Україна гарантує громадянам непорушність їхньої приватної власності.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Із статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч.ч.1,2 ст.59 Закону України"Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 3 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Як передбачено ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Максимчук О.В. від 21.01.2004 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .

На підставі договору дарування від 09.12.2004 ОСОБА_2 отримав у дар від ОСОБА_3 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що внесене відомості до Державного реєстру правочинів, що підтверджено витягом з Державного реєстру правочинів за №468400 від 14.12.2004.

Відповідно до Витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомості накладено обтяження: арешт нерухомого майна, на підставі постанови АА 529856 від 21.01.2004, Державною виконавчою службою у Бердичівському районі на все майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційні номера обтяжень: 2848763, 2847549.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є чоловіком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори за №614/02-31 від 08.04.2021 позивачу відмовлено у вчинені нотаріальних дій, через наявний арешт на майно, обтяження №2848763, №2847549, дата державної реєстрації обтяжень 06.02.2006; суб`єкт обтяжень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом за № 11/17191 від 01.03.2021 Бердичівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) надав відповідь на заяву позивача від 19.02.2021, в якому відповідач вказує, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , за закінченням терміну зберігання дане виконавче провадження знищено, в зв`язку з чим, зняти обтяження не є можливим.

Наявність арешту істотно обмежує та порушує права власника (в даному випадку спадкоємця) нерухомого майна щодо можливості користування та розпорядження ним, а зняття арешту можливе лише за відповідним судовим рішенням.

Враховуючи, що відкритих виконавчих проваджень, в яких накладалися арешти на нерухоме майно боржника ОСОБА_3 не існує, відсутні законні підстави для продовження застосування арешту, який є перешкодою в реалізації спадкових прав позивача.

Відтак, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

V. Розподіл судових витрат.

Враховуючи, що ухвалою суду від 30.09.2021 позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення, суд вважає необхідним стягнути з позивача в дохід Держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 4,10,12,13, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький), Бердичівської державної нотаріальної контори про зняття заборони з нерухомого майна задовольнити.

Зняти заборону відчуження з нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав покійному чоловіку - ОСОБА_2 , реєстраційні номери обтяження 2848763 та 2847549, що накладені відповідно до постанови АА 529856 від 21.01.2004 ДВС в Бердичівському районі та перераєстроване Бердичівською державною нотаріальною конторою 06.02.2006.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в дохід держави суму судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.)

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький), адреса: вул. Європейська,128, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ 35006362.

Відповідач: Бердичівська державна нотаріальна контора, адреса: вул. Володимирська, 1-а, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ 02888645.

Суддя Т.Б. Большакова