Рішення № 101086180, 02.11.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5336/20

Провадження №2/592/476/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., представника позивача Сідельника К.О., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи: ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), Служба у справах дітей Сумської міської ради (місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, буд. 35), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який представник підтримав у судовому засіданні, та вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є співвласниками 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої частини вказаного домоволодіння є ОСОБА_1 , який отримав житлове приміщення у порядку спадкування, а тому не проживає в ньому. У зимовий період, з метою мінімізації витрат по сплаті за надані житлово-комунальні послуги, ОСОБА_1 вимкнув опалення у належній йому частині дому, в результаті чого почали руйнуватися стіни частини домоволодіння, належного позивачу, фундамент будинку, що загрожує його повному завалу. Крім того, зауважує, що подальше погіршення погодних умов може вплинути на стан житлового приміщення через перепад температур у різних його частинах, у зв`язку з чим позивач просить стягнути із ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти в розмірі 21847,00 грн., а також 6594,00 грн. за виготовлення експертного будівельно-технічного висновку, 10000,00 грн. моральної шкоди, а також інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 20.05.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в даній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.

Ухвалою суду від 25.11.2020 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з участю сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , разом із представником ОСОБА_2 , у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції зазначили, що ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.04.2019 року, є власником 1/2 частини житлового будинку з прибудовами, надвірними і господарчими будівлями, загальною площею 63,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Руйнування фундаменту будинку за вищевказаною адресою, що загрожує його повному завалу, не підтверджено жодними належними доказами. Згідно висновку експерта, необхідність проведення ремонтно-будівельних робіт та визначення їх вартості можливо встановити після проведення спеціалізованими організаціями, що мають ліцензії, комплексного обстеження стану несучих та огороджувальних конструкцій усього будинку в цілому. ОСОБА_1 має намір продати належну йому частку житлового будинку, позивач ОСОБА_3 чинить перешкоди у реалізації даного наміру усіма можливими способами.

Представник Управління «Служба у справах дітей» СМР, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 підтримала свій висновок експертного дослідження житлового будинку АДРЕСА_1 , та пояснила, якщо в квартирі АДРЕСА_3 , тривалий час з жовтня 2018 року до 28.01.2020 року, температура в ополювальний період була нижче за нормативну, даний факт міг призвести до прмерзання зовнішніх стін прибудови "а!-1" та промерзання внутрішньої міжквартирної перегородки, та як результат, пошкоджень, виявлених в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить позивачу ОСОБА_3 .

Судовий експерт ОСОБА_7 зазначив, що пошкодження в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 виникли не через відсутність опалення квартири АДРЕСА_3 , а через: довготривалий термін експлуатації будинку (зведений у 1947 р.), відсутність організованого водостоку з покрівлв, частково зруйноване вимощення та наявні щілини між стінами і вимощенням та інші.

Суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві спільної часткової власності, є власниками 1/2 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, які складаються із: житлового будинку «А-1» з прибудовами «А1-1», «а2», загальною площею 71,9 кв.м, житловою площею 35,4 кв.м, а також 1/2 частини земельних ділянок із кадастровими номерами 5910136600:08:009:0015, 5910136600:08:009:0016, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-25).

Власником іншої 1/2 частини домоволодіння (житловий будинок «А-1» з прибудовами «А1-1», «а2», загальною площею 63,8 кв.м, житловою площею 35,4 кв.м) і земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:08:009:0015 за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.67-68).

За твердженням позивача, ОСОБА_1 вимкнув опалення у належній йому частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого почали руйнуватися стіни частини домоволодіння, належного ОСОБА_3 , та фундамент будинку.

Згідно експертного висновку щодо визначення причин появи пошкоджень будівельних конструкцій, виготовленого НВП «Будівельна наука, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був зведений у 1947 році. Пошкодження будівельних конструкцій у квартирі АДРЕСА_1 за вищевказаною адресою, належній ОСОБА_3 , виникли через відсутність опалення під час опалювального періоду у квартирі АДРЕСА_3 , належній ОСОБА_1 (а.с.88-96).

Як вбачається з Висновку експерта № 1798 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30.07.2021 року, пошкодження, виявлені зовні та всередині будинку АДРЕСА_1 , який на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з технічної точки зору виникли внаслідок відсутності опалення в опалювальний період у квартирі АДРЕСА_3 , належній ОСОБА_1 , протікання покрівлі, можливого просідання стіни через відсутність вимощення. Пошкодження спільної перегородки між квартирою АДРЕСА_3 та квартирою АДРЕСА_1 , а також стелі у будинку АДРЕСА_1 спричинені відсутністю опалення у квартирі АДРЕСА_3 за вказаною адресою. Відсутність опалення в опалювальний період з листопада 2019 року по квітень 2020 року приміщення квартири АДРЕСА_3 не відповідає вимогам ДСТУ-Н Б.В 1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» та, з технічної точки зору, призвело до пошкоджень у квартирі АДРЕСА_1 , а саме: промерзання внутрішньої міжквартирної перегородки, конденсування вологи на перегородці (з опалювальної частини квартири АДРЕСА_1 ) та утворення плісняви; промерзання стелі, яка утворює місток холоду в підстельовому просторі та конденсацію вологи вздовж міжквартирної перегородки, тріщини та відшарування шпаклівки стелі; швидке та глибоке промерзання вологих цегляних стін та щебеневого фундаменту (а.с.169-185).

Згідно положень ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Судовим розглядом становлено, що наявність безпосереднього причинного зв`язку зі шкодою, завданою внаслідок відсутності опалення в опалювальний період у квартирі АДРЕСА_3 і промерзання внутрішньої міжквартирної перегородки та стелі у квартирі АДРЕСА_1 підтверджена наявними у справі матеріалами, зокрема висновками за результатом проведення експертних досліджень.

Відсутність вини ОСОБА_1 у завданні шкоди майну, належному ОСОБА_3 , не була доведена належними і допустимими доказами відповідача під час судового розгляду.

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Загальне поняття «збитки» складається із двох складових. По-перше, це так звана «реальна шкода», під якою коментована стаття розуміє дві групи витрат:

1) витрати, які особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі. В даному випадку мова йдеться про ті фактичні витрати, які вже зроблені особою. Це може вартість знищеної речі, інші реальні втрати, які зазнала особа у зв`язку із знищенням речі (наприклад, вартість втраченого ремонту внаслідок знищення шарового крану стояку водопостачання в квартирі та затоплення квартири) тощо.

2) витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Тут мається до уваги перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити. В останньому випадку його вартість має підтверджуватися відповідними розрахунками, кошторисами тощо.

Крім терміну «реальні збитки» в законодавстві зустрічається поняття «фактична шкода» та «прямий збиток». Незважаючи на неузгодженість термінології, тут маються на увазі саме реальні збитки, тобто фактичні витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені.

У відповідності до Висновку експертного будівельно-технічного дослідження №2185 від 28.01.2020 року, вартість прямих витрат на проведення ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень приміщень квартири АДРЕСА_1 (співвласники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з локальним кошторисом, складає 13319,00 грн., що включає вартість матеріалів, виробів і конструкцій - 4480,00 грн., заробітну плату робітників-будівників - 8839,00 грн. (а.с.26-43).

Таким чином, зважаючи на викладене, оскільки внаслідок відсутності опалення у квартирі АДРЕСА_3 , належної ОСОБА_1 , було завдано шкоди житловому приміщенню, належному ОСОБА_3 , у вигляді промерзання стелі та внутрішньої міжквартирної перегородки, конденсування вологи на ній і утворення плісняви, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню реальна вартість витрат, необхідних для виконання ремонтно-будівельних робіт (прямі витрати), у розмірі 13319,00 грн.

До того ж, за правилом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З урахуванням викладеного, враховуючи принцип розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним, стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1000 грн., спричинену ОСОБА_3 внаслідок пошкодження майна, у зв`язку з чим позивач поніс певні моральні страждання, був вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частинами 6 та 7 статті 139 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як вбачається з Акту № 2185 здачі-приймання висновку за результатом проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 28.01.2020 року, ОСОБА_3 за проведення експертизи було сплачено 6594,00 грн. (а.с.44).

Згідно ч. 2 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Встановлена на законодавчому рівні можливість сторін отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту своїх прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З наявних у справі матеріалів вбачається, що 06.12.2019 року між ОСОБА_3 і адвокатом Сідельником К.О. було укладено Договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання правової допомоги в узгодженні конфлікту із сусідом ОСОБА_1 стосовно нанесених ним збитків майну клієнта, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Робота адвоката полягає у спробі досудового врегулювання конфлікту між сторонами, шляхом направлення претензії, чи у разі необхідності вирішення конфлікту у судовому порядку із зверненням з позовною заявою до Ковпаківського районного суду м. Суми та представництва інтересів клієнта в суді (а.с.47-49).

Згідно п. 4.2 Договору, за надання правової допомоги Клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар у розмірі 5000,00 грн. Фактом передачі та отримання гонорару адвокатом є підписання сторонами акту прийому передачі наданих послуг

28.04.2020 року між клієнтом ОСОБА_3 і адвокатом Сідельником К.О. було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 06.12.2019 року. Підписання сторонами акту свідчить про факт сплати Клієнтом гонорару Адвокату у розмірі 5000,00 грн. (а.с.50).

Зважаючи на викладене, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково (на 61% заявлених вимог), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 4022,34 грн. витрат за проведення експертного дослідження, 1282,22 грн. в рахунок повернення сплаченого судового збору, а також 5000,00 грн., понесених на оплату правової допомоги адвоката.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Сумської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , матеріальну шкоду в розмірі 13319 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 14319 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , витрати за проведену експертизу в розмірі 4022 грн. 34 коп. судовий збір в розмірі 1282 грн. 22 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп., а всього 10284 грн. 56 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення виготовлено 12.11.2021 року.

Суддя І.М. Фоменко