Ухвала суду № 101086020, 15.11.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/4505/21

н\п 1-кп/490/479/2021

У Х В А Л А

09 листопада 2021 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В., із секретарем Баришніковою І.М., провівши відкрите судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 42021150000000001, за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженця м.Миколаєва, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Гуталісовська Волинської області, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-3, ч.3 ст. 27, ч. 2 ст.189 КК України, -

Сторони судового провадження: сторона обвинувачення: прокурор Малюк А.В.;

сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисники: Наставшева Т.Ю., Мавродій А.А., Константиновський Г.Б.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

До обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого спливає 18 листопада 2021 року.

Як випливає зі змісту ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор під час вирішення вказаного питання зазначив, що вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , пославшись в обґрунтування своєї позиції на те, що ризики, задля запобігання яких до нього застосований вказаний запобіжний захід станом на теперішній час не зникли і не зменшилися.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора та просили обрати більш м`який запобіжний захід. Інші учасники судового процесу залишили вирішення питання на розсуд суду. Вислухавши з приводу вказаного питання думки учасників процесу, суд приходить до наступного. Зі змісту ст.199 КПК України слідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися. Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: - переховуватись від суду, ОСОБА_1 на даний час обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.255-1, ч.1 ст.263 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, відповідно до ст.12 КК України. На теперішній час Центральним районним судом м.Миколаєва розглядається обвинувальний акт відносно останнього за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.121, ч.2 ст.345 КК України, у якому відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 100 000 грн., що не забезпечило його належної поведінки. У сукупності вказані факти свідчать про те, що існує, ризик передбаченийп.1 ч.1 ст.177 КПК України;

- незаконно впливати та здійснювати тиск на потерпілих у кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів, що відноситься до ризиків передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України; - вчиняти інші кримінальні правопорушення. Так, сукупність наявних в матеріалах кримінального провадження доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 схильний до вчинення протиправних дій, та може їх продовжити або вчинити нові. На даний час ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.255-1, ч.1 ст. 263 КК України та також притягується до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.2 ст. 121, ч.2 ст.345 КК України у кримінальному провадженні № 12017150020004453 від 11.10.2017, що відноситься до ризиків передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає триманню його під вартою. Застосування до ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, окрім взяття під варту не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків обвинуваченого.

Вказані ризики були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, та на день розгляду справи ці ризики не зменшились, а тому подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки наявність місця проживання не є визначальною обставиною, яка б давала можливість обрати останньому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не є можливим у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки з сособами, що заслуговують на довіру та можуть поручитись за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування та суду.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ніяким чином не перешкоджає обвинуваченому ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду і здійснювати незаконний вплив на потерпілих, а тому у суду є сумніви щодо виконання останнім покладених на нього обов`язків. Сукупність наведених вище обставини вказують на високий ступінь ризиків здійснення ним незаконного впливу на потерпілих, а також здійснення ним спроб переховатися від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, а також вчинити інше кримінальне правопорушення у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою. Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183,194,199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

У зв`язку із викладеним, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.331, 370-372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 06 січня 2022 року включно.

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Неставшевої Т.Ю. про зміну запобіжного заходу на більш м`який, відмовити.

Ухвала в частині вирішення питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з моменту проголошення ухвали, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий: О.В. Мамаєва