Рішення № 101085708, 05.11.2021, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа №477/987/21

Провадження №2/477/687/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

із секретарем судового засідання - Тристан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича,третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною 01.12.2020 року та зареєстрованого у реєстрі за № 1966 про стягнення з позивача заборгованості за договором № 004-14523-180113 від 18.01.2013 року. Також просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на свою користь 22 289 грн. 51 коп. грошових коштів, стягнутих за виконавчим написом від 01.12.2020 року зареєстрованим у реєстрі за № 1966 та стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича на свою користь 3 131 грн. 70 коп. грошових коштів, стягнутих у якості основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63891709 з виконання виконавчого напису від 01.12.2020 року, зареєстрованим у реєстрі за № 1966.

В обґрунтування позову зазначив, що кредитний договір з № 004-145523- 180113 від 18.01.2013 року, укладений між ним та ПАТ «Дельта Банк» не посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника

Отже, виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість за виконавчим написом не є безспірною.

Крім того, звертаючись до приватного нотаріуса із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» повідомив нотаріуса про те, що право вимоги за вказаним договором перейшло до нього на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 26.01.2018 року, не надавши нотаріусу взагалі жодного первинного документу та розрахунку заборгованості. При цьому, відповідач приховав від нотаріуса, а нотаріус не перевірив у загальнодоступних державних реєстрах ту обставину, що рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 14.04.2016 року з нього, на користь ПАТ «Дельта Банк» було стягнуто заборгованість по вказаному договору. Отже первісний кредитор ПАТ «Дельта Банк» скористався своїм правом на пред`явлення вимоги про повернення усієї нарахованої заборгованості за вказаним договором.

11.12.2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. було відкрито виконавче провадження № 63891709.

Після відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем постановлено стягнути з нього на його користь основну винагороду у розмірі 10% суми що підлягає примусовому стягненню, що складає 2788,52 грн. та 810 грн. витрат виконавчого провадження.

За період з лютого 2021 року по травень 2021 року, на підставі постанови приватного виконавця, з позивача стягнуто 9679,96 грн., яка складається з:405 грн. - витрати на проведення виконавчих дій приватним виконавцем; 927,50 грн. - частина основної винагороди; 8347,46 грн. - частина грошових коштів стягнута на користь стягувача.

Крім того, згідно Довідки Міністерства у справах ветеранів України № 281-08-53 за період з 01.02.2021 року по 28.02.2021 року з його доходів було утримано 15 741,25 грн., з яких на виконання постанови приватного виконавця стягнуто: 405 грн. - витрат на проведення виконавчих дій; 1394,20 грн. основна винагорода; 13 942,05 грн. - на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» за оспорюваним виконавчим написом. '

Таким чином, станом на час звернення до суду з позовом, з нього стягнуто: на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» за виконавчим написом - 8347,46 грн. + 13 942,05 грн. = 22 289, 51 грн. та на користь приватного виконавця Табінського О.В. - 405 грн. + 927,50 грн. + 405 грн. + 1394,20 грн = 3131,70 грн.

З урахуванням того, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з численними порушеннями наведених вище вимог діючого законодавства, у зв`язку із чим він є таким, що не підлягає виконанню, тому стягнуті з нього під час його виконання грошові кошти є такими, що набуті відповідачами без достатньої правової підстави, відповідно до статті 1212 ЦК України.

В судове засідання позивач не з`явився, від його представника - адвоката Матвєєнко І.Ю. надійшла заява з проханням здійснити заочний розгляд справи за відсутності позивача та його представника, а позов задовольнити.

В судове засідання відповідачі будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направили, про причини неявки суд не повідомили, відзив не подали.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. в судове засідання не з`явилася про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року постановлено розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази по справі суд установив наступне.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»), зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість вчиняються нотаріусами для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно приписів статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пунктів 1, 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (підпункт 3.1 Порядку вчинення нотаріальних дій).

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (підпункт 3.3 Порядку вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до підпунктів 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, безспірність заборгованості підтверджується документами, визначеними Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Зазначений Перелік, з урахуванням Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, у справі 826/20084/14 про визнання незаконним та нечинним розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» містить розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами».

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Виходячи з такого підходу до вирішення цих спорів, Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-887/цс17) зазначив, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

18 січня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», укладений кредитний договір № 004-14523-180113, в якому сторони узгодили всі його умови.Даний договір не є нотаріально посвідченим (а.с.18-19).

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2016 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнута заборгованість за договором № 004-14523-180113, в сумі 31989 грн. 93 коп.(а.с.21).

01 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 1966 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», заборгованості за договором № 004-145523- 180113 від 18.01.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк»(а.с.15).

Виконавчий напис був пред`явлений до примусового виконання та 11 грудня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський О.В. відкрив виконавче провадження №63891709 (а.с.25).

В межах зазначеного виконавчого провадження постановою від 16 грудня 2020 року було звернуте стягнення на доходи боржника (а.с.28).

Згідно копії довідки Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 11 травня 2021 року, за період з лютого 2021 року по травень 2021 року, на підставі постанови приватного виконавця від 16.12.2021р., з пенсійної виплати ОСОБА_1 стягнуто 9679,96 грн. (а.с.30).

Згідно копії довідки Міністерства у справах ветеранів України № 281-08-53 за період з 01.02.2021 року по 28.02.2021 року з доходів ОСОБА_1 було утримано 15 741,25 грн., на підставі постанови приватного виконавця від 16.12.2021р.(а.с.33).

Таким чином, вчиняючи 01 грудня 2020 року виконавчий напис № 1966, приватний нотаріус Григорян Д.Г. неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначена позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17.

Згідно з частинами 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доказування міститься й в приписах статті 81 ЦПК України.

За встановлених обставин, оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на свою користь 22 289 грн. 51 коп. грошових коштів, стягнутих за виконавчим написом від 01.12.2020 року зареєстрованим у реєстрі за № 1966 та стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича на свою користь 3 131 грн. 70 коп. грошових коштів, стягнутих у якості основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63891709 з виконання виконавчого напису від 01.12.2020 року, зареєстрованим у реєстрі за № 1966.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Оскільки виконавчий напис рішенням суду визнаний таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням встановлених судом обставин щодо визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відпали правові підстави для набуття стягувачем коштів в розмірі 22 289,51грн., примусово стягнутих на виконання виконавчого напису, який визнаний таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з чим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України.

Зазначена позиція викладена у Постанові ВС від 06.03.2019 р. по справі № 910/1531/18.

В той же час, оскільки на час виконання виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В., виконавчий напис не був визнаний таким, що не підлягає виконанню, виконавчі дії вчинялись у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», доказів, що позивач звертався до приватного виконавця щодо повернення коштів, не надано, суд вважає, що на даний час вимоги позивача про повернення безпідставно набутих коштів є передчасними.

Позивач після набрання зазначеним рішенням законної сили не позбавлений можливості звернутись до відповідача із заявою про повернення коштів та звернутись до суду за захистом порушеного права якщо кошти не будуть повернуті.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави, з урахуванням кількості задоволених вимог та задоволення заяви про забезпечення позову, судовий збір в загальній сумі 2270грн.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 279, 280-282, ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 01.12.2020 року, зареєстрований у реєстрі за № 1966 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», заборгованості за договором № 004-145523- 180113 від 18.01.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України -37616221) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), кошти, стягнуті за виконавчим написом від 01.12.2020 року, зареєстрований у реєстрі за № 1966 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. в сумі 22 289 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) грн. 51коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на користь держави судовий збір в сумі 2270грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6 м.Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України -37616221;

відповідач: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, вул.Старосільська, 1У офіс, 3 м.Київ;

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діані Гагіківні, АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений і підписаний 05 листопада 2021 року.

Суддя А.А. Саукова