Рішення № 101085495, 05.11.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2144/20

Провадження № 2/459/142/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Савіцької Б.Б.

позивачки ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , з участю третьої особи на стороні відповідача: Червоноградський МВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів), про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

04.08.2020 р. позивачка звернулася у суд з позовом до відповідачки, у якому просить стягнути з останньої на її користь 60 000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову послалася на те, що є особою з інвалідністю II-ої групи, та проживає в одному будинку із відповідачкою, яка є її сусідкою поверхом нижче. Вказує, що відповідачка самовільно без відповідних дозволів в 2006 році прибудувала до своєї квартири балкон, виконавши роботи з влаштування залізобетонної монолітної балконної плити, зовнішньої цегляної стіни по фасаду будинку на балконній плиті, віконного блоку та покриття, при цьому були виконані роботи по демонтажу частини існуючої зовнішньої стіни будинку в межах віконного прорізу до рівня підлоги, що призвело до порушення безпеки їхнього будинку. Ствердила, що нагрівання влітку добудованої частини балкону відповідачки, призводить до того, що вона в своїй квартирі не може знаходитись, оскільки таке тепло спрямовується у її квартиру. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26.01.2016 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17.05.2016 р. задоволено її позов до відповідачки про усунення перешкод у користуванні майном, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно квартиру після реконструкції. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 року у справі № 813/3282/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 р, зобов`язано відповідачку за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованої залізобетонної монолітної балконної плити (розміром 1,57*1,31 метра), зовнішньої цегляної стіни по фасаду будинку на балконній плиті (розміром 1,57*0,9 метра) віконного блоку та покриття по дерев`яних несучих конструкціях (розміром 1,57*1,53 метра) та привести квартиру до попереднього стану згідно поверхневого плану квартири. На сьогоднішній день самочинна добудова знесена лише частково, тобто відповідачка ухиляється від виконання судового рішення. Державним виконавцем вживались заходи примусового виконання у виконавчому провадженні, зокрема виносились постанови про накладення на відповідачку штрафів, та скеровано подання в правоохоронні органи за ст. 382 КК України. Окрім цього, у 2017 р. вона вже зверталась у суд із позовом до відповідачки про стягнення моральної шкоди, у зв`язку із тривалим невиконанням нею судового рішення про знесення самочинного будівництва. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 22.05.2017 р. було відмовлено у задоволенні її позову, проте таке було скасованим рішенням Апеляційного суду Львівської області від 17.10.2017 р. та ухвалено нове рішення про стягнення з відповідачки у її користь моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн., завданої протиправними і винними діями відповідачки. Не зважаючи на вказані вище судові рішення, якими встановлено протиправні дії відповідачки відносно неї, після присудження судом апеляційної інстанції у її користь моральної шкоди на протязі трьох років відповідачка так і не виконала судове рішення про знесення самочинного будівництва, що продовжує порушувати її права як співвласника, в зв`язку з чим триваючими винними діями їй завдано душевних страждань та моральної шкоди розмір якої оцінює в сумі 60 000,00 грн., які просить стягнути з відповідачки на свою користь.

11.08.2020 р. судом відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

14.09.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2020 р., який було відкладено, востаннє, на 05.11.2021 р..

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. Позивачка суду пояснила, що моральну шкоду вона обраховує починаючи з 2016 р., тривалі протиправні дії відповідачки спричиняють їй сильні душевні хвилювання, вона постійно звертається до лікарів у зв`язку із систематичним погіршенням здоров`я, постійним стресом.

Представник відповідачки у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив пославшись на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачки та спричинення моральної шкоди позивачці, при цьому розмір моральної шкоди є необґрунтованим. Ствердив, що відповідачка не може виконати рішення у повному обсязі, оскільки в ході проведення державним виконавцем виконавчих дій у виконавчому провадженні, на адресу відділу ДВС надійшов відповідний висновок, в якому було зазначено про неможливість знесення балконної плити, оскільки на ній знаходяться інші конструкції сусідів даного будинку, щодо яких також ухвалені рішення про знесення самочинного будівництва, які також не виконано. За таких обставин, в сукупності вважає, що невідомо чиїми саме діями спричиняються моральні страждання позивачці.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. У судовому засіданні від 18.03.2021 р. суду пояснив, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження у якому відповідачка має статус боржника щодо зобов`язання останньої знести самочинно побудований нею балкон. Рішення не виконано у повному обсязі, у відділ ДВС надійшов висновок про неможливість демонтажу даного балкону, оскільки наявні великі ризики обвалу будинку. Ствердила, що у зв`язку із тривалим невиконання відповідачкою рішення суду, державним виконавцем виносились постанови про накладення штрафів, а також було скеровано подання у правоохоронні органи щодо відкриття кримінального провадження. Вважає, що державним виконавцем вжито всіх заходів щодо примусового виконання виконавчого документа.

Оцінивши докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 15.12.2014 року у справі №459/450/14, скасовано рішення Червоноградського міського суду від 19.02.2014 року про визнання за ОСОБА_4 прав власності на побудований балкон.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26.01.2016 року у справі №459/3633/15, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17.05.2016 р., задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно квартиру після реконструкції. Вказаним рішенням суду встановлено факт порушення прав ОСОБА_1 , квартира якої розташована над квартирою ОСОБА_4 , як співвласника допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 року у справі №813/3282/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 року, зобов`язано ОСОБА_4 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованої залізобетонної монолітної балконної плити (розміром 1,57*1,31 метра), зовнішньої цегляної стіни по фасаду будинку на балконній плиті (розміром 1,57*0,9 метра) віконного блоку та покриття по дерев`яних несучих конструкціях (розміром 1,57*1,53 метра) та привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану згідно поверхневого плану квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 р. у справі №380/6037/20, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.202 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), яка полягає у не здійсненні всіх передбачених заходів примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 у справі №813/3282/15; зобов`язано Червоноградський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вжити всіх заходів примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 №813/3282/15; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.02.2020 у ВП № 60242278; відмовлено в задоволенні позовної вимоги про стягнення з Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 8000,00грн завданої моральної шкоди.

З вказаного судового рішення встановлено, що 29.09.2016 р. Львівським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі № 813/3282/15, який Держархбудінспекцією було скеровано до Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області - для примусового виконання. 07.10.2019 старшим державним виконавцем Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Оліярник Г.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 60242278. Заявою від 09.10.2019 ОСОБА_4 повідомила Червоноградський МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про виконання рішення суду у справі №813/3282/15. Відповідно до Акту державного виконавця від 23.10.2019, державним виконавцем встановлено, що рішення суду ОСОБА_4 не виконала. В подальшому, на ОСОБА_4 державним виконавцем було накладено штраф відповідно до постанови від 23.10.2019 у ВП №60242278 за невиконання рішення суду. Наступною виконавчою дією, 07.11.2019 державний виконавець склав акт про те, що ОСОБА_4 повторно не виконала рішення суду. Відтак, на ОСОБА_4 державним виконавцем було повторно накладено штраф відповідно до постанови від 07.11.2019 у ВП №60242278 за невиконання рішення суду. 07.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта у виконавчому провадженні. Відповідно до листа Львівського НДІСЕ від 21.11.2019 №5148/08-19 постанову про призначення експерта у виконавчому провадженні повернено без виконання. На виконання запиту Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області від 27.11.2019 36/60242278/19031 Червоноградським МБТІ надано копії технічної документації на квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з технічним висновком №103, затвердженим ФОП ОСОБА_5 від 04.11.2019, виконати демонтаж прибудованого до квартири АДРЕСА_2 балкону в будинку АДРЕСА_3 без нанесення шкоди приміщенням квартир (тріщини, пошкодження несучих елементів будинку, пошкодження оздоблення) неможливо. 05.02.2020 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №60242278 на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження.

Окрім цього, 01.11.2019 р. державним виконавцем скеровано на адресу Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області, повідомлення про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що матеріали вказаного вище виконавчого провадження №60242278, протокольною ухвалою суду від 14.09.2020 р., що занесена до журналу судового засідання, були витребувані та оглянуті в ході судового розгляду.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 17.10.2017 р. у справі 459/477/17, скасовано рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 22.05.2017 р. про відмову у задоволенні позову позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди. Ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову, та стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 1000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вказаним судовим рішенням судом було встановлено безспірність протиправних і винних дій відповідачки по справі, наявність причинного зв`язку між цими діями і душевними стражданнями позивачки у зв`язку з пошкодженням її майна (пошкодження відповідачкою несучої стіни під квартирою позивачки, що встановлено рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26.01.2016 р.), порушенням звичного способу життя та необхідність докладання зусиль для його відновлення.

Так, позивачці встановлена ІІ-га група інвалідності та у зв`язку з цим призначена пенсія, що підтверджується копіями довідки МСЕК серії 12ААА №830575 від 04.12.2018 р та пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.01.2019 р..

У зв`язку із погіршенням стану здоров`я пов`язаним, в тому числі, із частими конфліктами із сусідами, позивачка зверталась за медичною допомогою у Психоневрологічне відділення №32 КЗ ЛОР "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня", що підтверджується копіями листа даної медичної установи від 25.11.2020 р.; витягом з амбулаторної карти від 23.11.2020 р. (встановлено діагноз - невротичний розлад з астенією); дублікатом виписки з амбулаторної карти від 02.04.2021 р. щодо виписки від 25.11.2020 р..

Постановою слідчого Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області від 03.02.2018 р., позивачку визнано потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016140150002646 від 23.12.2016 р. за ч.1 ст. 382 КК України, в якому розслідуються події щодо невиконання ОСОБА_4 виконавчого листа, виданого 29.09.2016 р. Львівським окружним адміністративним судом у справі № 813/3282/15.

Постановою слідчого Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області від 27.04.2021 р., у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12016140150002646 від 23.12.2018 р. за ч.1 ст. 382, ст.. 356 КК України, призначено судову психолого-психіатричну експертизу зумовлену встановлення загального стану психологічного здоров`я потерпілої.

Відповідно до копії висновку судово-психіатричного експерта №211, крім іншого, для позивачки дії відповідачки щодо невиконання нею постанови Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 р. стали одним із накопичувальних стресових факторів; дії відповідачки викликали у позивачки психологічні страждання та переживання; дії відповідачки щодо невиконання нею постанови Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 р. призвели в житті позивачки порушення звичного укладу життя до істотних змін, а саме накопичення пролонгованої дії стресових факторів (невротичного, психологічного та психічного характеру) призвели до негативних результатів погіршення психофізіологічного та психоемоційного стану позивачки, яка певний час жила та продовжує жити в моральних і психологічних стражданнях, що і підтверджує критерії моральної шкоди у розмірі 40 000,00 грн., яка включає в себе компенсацію за перенесені нею моральні страждання, а також вартість коригувальних заходів, спрямованих на нормалізацію її психічного та психологічного тсану.

Допитаний у якості свідка, лікар-психіатр Пограничний Т.Б., який працює у Психоневрологічному відділенні №32 КЗ ЛОР "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня", суду пояснив, що він здійснював лікування позивачки з приводу її звернень. Так, двічі у телефонному режимі він проводив корекцію лікування, а один раз вона була особисто на прийомі. Зверталася із скаргами на швидку втому, дратівливість, агресивність. Оцінивши її психічний стан, мислення, увагу, емоційний стан ним був поставлений діагноз невротичний розлад з астенією. Він призначив медикаментозне лікування, при цьому лікування вперше може тривати не менше 3 місяців і по життєво. В результаті чого у позивачки виникла ця хвороба йому не відомо, причинно-наслідковий зв`язок визначає судово-психіатрична експертиза. Ствердив, що він надавав рекомендації позивачки щодо звернення до психолога.

Судовий експерт-психолог Кошулинська З.В., яка працює у судово-психіатричному відділенні №5 КЗ ЛОР "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня", суду пояснила, що в ході виконання постанови слідчого про призначення судово-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні, нею та іншими судовим експертами складено висновок №211. Ствердила, що для виконання експертизи їй були надані рішення суду із іншими документами, інший рік судового рішення, який був зазначений у постанові слідчого, на проведення експертизи жодним чином не впливав, оскільки терміни мають значення лише коли особі спричинено фізичну шкоду, що у даному випадку не вбачається. За основу вона взяла 5 місяців (з січня по травень), а не роки. Позивачка декілька разів проходила обстеження, оскільки це була комплексна комісія. Позивачка комісії повідомила, що зверталася до психолога та психіатра, їм був важливий стан останньої, вона особисто надавала дані про себе та свій стан. Членами комісії в ході проведення експертизи, згідно тестів і методик, бралися чинники по рішенню суду і чинники, які призвели до змін в особистості. Було встановлено, що вся історія вплинула на стан позивачки, порушився звиклий спосіб її життя, дії відповідачки спричинили позивачці моральні страждання. З урахуванням формули визначення моральної шкоди, комісія дійшла висновку, що розмір спричинення позивачці моральної шкоди, станом на день складання висновку, становить 40 000,00 грн., при цьому на даний час така сума може подвоїтись, оскільки по сьогоднішній день відповідачкою рішення суду не виконується.

Судом встановлено, що станом на день звернення позивачки до суду з даним позовом так і на день ухвалення даного рішення щодо спірних правовідносин, у житті позивачки не вбачається позитивної динаміки. Відповідачка продовжує ухилятись від виконання рішення суду, яким її зобов`язано знести об`єкт самочинного будівництва, і як наслідок цього позивачка продовжує страждати внаслідок таких протиправних і винних дій відповідачки, не зважаючи на те, що в судовому порядку захистила своє порушене право.

Положеннями ст.ст. 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Позивачки у позовній заяві вказує про те, що їй встановлено ІІ-гу групу інвалідності,тривале невиконання відповідачкою рішення суду, яким останню зобов`язано знести об`єкт самочинного будівництва, порушує її законні права, внаслідок таких дій вона зазнає душевних страждань, які зумовлюють погіршення стану її здоров`я, такі неприятливі умови проживання їй протипоказані.

Вирішуючи питання про відшкодування відповідачкою позивачці моральної шкоди у зв`язку із тривалим порушенням її майнових прав та подальшим невиконання рішення суду про знесення об`єкту самочинного будівництва, суд вважає доведеним завдання останній такої шкоди, оскільки такі дії відповідачки призвели в житті позивачки порушення звичного укладу життя до істотних змін, негативних результатів погіршення психофізіологічного та психоемоційного стану, остання певний час жила та продовжує жити в моральних і психологічних страждання, тобто зазнає душевних страждань.

Однак суд вважає, що заявлений розмір відшкодування є істотно завищеним.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд врахував: характер правопорушення; його триваючий характер; глибину душевних страждань позивачки, що були зумовлені протиправною поведінкою щодо неї.

За таких обставин суд вважає, що вимогам поміркованості, розумності та справедливості, характеру й обсягу моральних страждань позивачки, відповідає компенсація моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

В силу приписів ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню у користь держави судовий збір від якого була звільнена позивачка при подачі позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,у розмірі 151,33 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 19, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), з участю третьої особи на стороні відповідача: Червоноградський МВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) (ЄДРПОУ 34992085, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Мазепи, 16), про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 у користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держависудовий збір у розмірі 151 (сто п`ятдесят одну) грн. 33 коп..

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.11.2021 р.

Суддя: Н. Я. Отчак