Вирок № 101084948, 16.11.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3355/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді - Гедз Б.М.

з участю секретаря - Ясниської В.Я.

прокурора - Бабія А.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020140060000392 від 15.02.2020 р. про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, з вищою освітою, офіційно непрацевлаштованого, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 17.01.2018 р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання відповідно до вимог Закону України "Про амністію",

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України,-

в с т а н о в и в:

14.02.2020 р. приблизно о 20 год. 00 хв. в приміщенні квартири АДРЕСА_2 між потерпілим ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння та ОСОБА_1 виникла суперечка, під час якої потерпілий ОСОБА_2 , тримаючи в руці кухонний ніж висловив погрозу застосування даного ножа. В цей час ОСОБА_1 , побоюючись за своє життя та здоров`я, а також життя та здоров`я дружини ОСОБА_3 , яка знаходилася в кімнаті та перебувала в післяопераційному стані, діючи умисно, захищаючись від суспільно-небезпечного посягання з боку потерпілого ОСОБА_2 , діючи на випередження, не розрахувавши розмір необхідньої та достатньої в даній обстановці шкоди, але з перевищенням меж необхідної оборони і заходів необхідних для припинення неправомірних дій ОСОБА_2 , завдав удари рукою в обличчя потерпілому ОСОБА_2 , при цьому іншою рукою вибивши ніж з руки. Після отриманих ударів ОСОБА_2 втратив рівновагу та впав. Продовжуючи свої протиправні дії потерпілий ОСОБА_2 підійшов до своєї доньки ОСОБА_3 та намагався нанести їй удар в обличчя кулаком, однак остання ухилилася, при цьому кликала на допомогу ОСОБА_1 , який бажаючи припинити протиправні дії ОСОБА_2 , побоюючись за життя та здоров`я ОСОБА_3 , яка перебувала в післяопераційному стані, завдав рукою удар в обличчя ОСОБА_2 , спричинивши тілесні ушкодження. Згідно висновку експерта №32/20 від 27.02.2020 р. з медичної картки стаціонарного хворого № 5095 та при огляді потерпілого виявлені тілесні ушкодження: синець в навколоорбітальних ділянках з обох сторін, забійна рана в ділянці верхньої губи, травматичний злам коронок 3-х зубів на верхній щелепі, садна на спинці носа, на шиї, в ділянці правого ліктьового суглобу, синець на передній поверхні правого гомілково-ступного суглобу, відрив сухожилка нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті, перелом кісток носа та носової перегородки, відламковий перелом стінок решітчастої кістки, підшкірна гематома лівої тім`яної ділянки. Вказані ушкодження могли утворитись 14.02.2020 від дії тупих предметів, якими могли бути удари такими, не могли утворитися внаслідок падіння з висоти власного росту і відносяться: синці, садна, підшкірна гематома правої тім`яної ділянки та забійна рана верхньої губи до легких тілесних ушкоджень; перелом кісток носа та носової перегородки, відрив сухожилка нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті та травматичний злам коронок 3-х зубів на верхній щелепі - до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; відламковий перелом стінок решітчастої кістки із забоєм головного мозку - до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що 14.02.2020 р. перебував в АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_3 , на даний час з якою одружилися, її двома малолітніми дітьми та її мамою - ОСОБА_5 . До 14.02.2020 р. близько року проживав у цій квартирі. Зі слів ОСОБА_3 знає, що ОСОБА_2 раніше застосовував фізичну силу до неї та її матері ОСОБА_5 , серед ночі виганяв на вулицю. Близько 20:00 год. ОСОБА_2 - батько ОСОБА_3 повернувся в квартиру, був в стані алкогольного сп`яніння, кричав на всіх, поводив себе неадекватно та агресивно. Він з ОСОБА_3 знаходився в кімнаті, куди зайшов ОСОБА_2 і правою рукою намагався його нагнути, він побачив у його лівій руці ніж, побоюючись за своє життя і здоров`я та життя і здоров`я ОСОБА_3 , яка перебувала в післяопераційному стані, одною рукою наніс удар в обличчя ОСОБА_2 , а іншою рукою вибив ніж. Після чого прибігла ОСОБА_5 , в руках тримаючи ремінь, яким вони зв`язали руки ОСОБА_2 і перемістили в іншу кімнату. Йому стало погано, він пішов в туалет та на крики ОСОБА_3 про допомогу вибіг з туалету, побачив як біля вхідних дверей ОСОБА_2 замахнувся на неї, маючи намір нанести їй удар в обличчя, на що він наніс ОСОБА_2 ще один удар в обличчя та виштовхав ОСОБА_2 на сходову клітку. ОСОБА_3 забігла в квартиру, замкнувши вхідні двері щоб ОСОБА_2 не міг зайти в квартиру і продовжувати свої протиправні дії. ОСОБА_5 викликала швидку медичну допомогу та поліцію. Розкаюється у вчиненому.

Потерпілий ОСОБА_2 в судові засідання 02.07.2020 р., 31.07.2020 р., 27.08.2020 р., 06.10.2020 р., 03.11.2020 р., 08.12.2020 р., 12.01.2021 р., 03.02.2021 р., 26.02.2021 р., 02.03.2021 р., 26.03.2021 р., 19.04.2021 р.,05.05.2021 р., 02.06.2021 р., 06.07.2021 р., 23.07.2021 р., 23.09.2021 р., 12.10.2021 р., 15.11.2021 р. неодноразово не з`являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи як за місцем проживання, так і за місцем праці - ЛКП "Львівелектротранс". При цьому, 16.04.2021 р., 28.05.2021 р., 01.07.2021 р., 22.09.2021 р. потерпілий ОСОБА_2 подав ряд заяв, в яких просить проводити судовий розгляд за його відсутності. За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду даного кримінального провадження за відсутності потерпілого.

Незважаючи на надані показання обвинуваченого, в яких він визнає винуватість, не оспорює фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України та винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаних протиправних дій стверджується наступними доказами.

Даними витягу з ЄРДР від 15.02.2020 р., згідно відомостей якого 15.02.2020 р. до Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області через оператора "102" надійшло телефонне повідомлення з травмпункту № 3 про те, що бригадою швидкої медичної допомоги № 27 до них доставлений з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , якому встановлено попередній діагноз: злам кісток основи черепа, перелом кісток носа, рвана рана верхньої губи (а.с. 1, 2).

Повідомленням в Залізничний ВП ГУНП у Львівській області, яке надійшло зі служби "102"15.02.2020 р. про те, що 14.02.2020 р. о 00:00 бригадою швидкої медичної допомоги № 27 до них доставлений з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , якому встановлено попередній діагноз: злам кісток основи черепа, перелом кісток носа, рвана рана верхньої губи, згідно пояснень, його побив візуально знайомий ОСОБА_7 (а.с.7).

Даними рапорта старшого ДОП Залізничного ВП від 14.02.2020 р., згідно якого під час виїзду за адресою: АДРЕСА_2 за повідомленням ОСОБА_5 про вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 було виявленого чоловіка, руки якого, обличчя, одяг були у крові. Візуально стостерігалося тілесні ушкодження лівого ока, носа і губи. ОСОБА_2 було госпіталізовано. Дочка ОСОБА_3 повідомила, що її батько систематично зловживає спиртними напоями, вчиняє домашнє насильство відносно неї та інших членів сім`ї, неодноразово погрожував мисливською зброєю (а.с.8).

Реєстрацією повідомлення в Заліничному ВП ГУНП у Львівській області від 15.02.2020 р. зі служби "102" про те, що ОСОБА_1 звернувся в травмпункт № 1, було встановлено діагноз: забійна рана лівої кисті, розтяг зв`язок лівого гомілкового суглобу, згідно пояснень, ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження (а.с.9, 10).

Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.02.2020 р., згідно якого ОСОБА_2 просить прийняти міри до особи на ім`я ОСОБА_7 , який 14.02.2020 р. близько 21:00, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 заподіяв йому тілесні ушкодження (а.с.11,12).

Даними протоколу огляду місця події від 15.02.2021 р. з фототаблицями, згідно якого об`єктом огляду є квартира АДРЕСА_2 , яка складається з трьох кімнат та кухні з вигодами. Обстановка у квартирі не порушена. Поруч з вхідними дверима з правої стррони на стіні виявлено слід речовини бурого кольору із слідами потертості. ОСОБА_1 добровільно видав одяг, в якому був одягнутий на момент конфлікту з ОСОБА_2 (а.с.18-37).

Даними карти виїзду швидкої медичної допомоги (Ф.110/о) № 665 від 14.02.2020 р., згідно якої виїзд мав місце на виклик за адресою: АДРЕСА_2 , привід - побиття ОСОБА_2 , попередній діагноз: навколоорбітальна гематома зліва та справа, струс головного мозку, злам кісток носа, забійна рана верхньої губи, забій 4 пальця правої кисті (а.с.47-50).

Результатами обстеження КТ від 14.02.2020 р., згідно яких у ОСОБА_2 : ВЧМТ, злами кісток носа, решітчастого лабіринту, медіальних стінок верхньощелепових пазух, навколоорбітальні гематоми, емфізема м`яких тканин, гематосинус (а.с.52-54, 62).

Даними відповідей із КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" на запити слідчого щодо діагнозу ОСОБА_2 (а.с.56-57).

Даними висновку експерта №32/20 від 27.02.2020 р. з медичної картки стаціонарного хворого №5095 та при огляді потерпілого виявлені тілесні ушкодження: синець в навколоорбітальних ділянках з обох сторін, забійна рана в ділянці верхньої губи, травматичний злам коронок 3-х зубів на верхній щелепі, садна на спинці носа, на шиї, в ділянці правого ліктьового суглобу, синець на передній поверхні правого гомілково-ступного суглобу, відрив сухожилка нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті, перелом кісток носа та носової перегородки, відламковий перелом стінок решітчастої кістки, підшкірна гематома лівої тім`яної ділянки. Вказані ушкодження могли утворитись 14.02.2020 від дії тупих предметів, якими могли бути удари такими, не могли утворитися внаслідок падіння з висоти власного росту і відносяться: синці, садна, підшкірна гематома правої тім`яної ділянки та забійна рана верхньої губи до легких тілесних ушкоджень; перелом кісток носа та носової перегородки, відрив сухожилка нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті та травматичний злам коронок 3-х зубів на верхній щелепі - до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; відламковий перелом стінок решітчастої кістки із забоєм головного мозку - до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя. При поступленні в лікарню з рота потерпілого лікарями відмічався запах алкоголю. Даних про вміст етанолу в крові на час вивчення медичної карти стаціонарного хворого № 5095 не було (а.с.58-61).

Даними слідчого експерименту з фототаблицями за участю ОСОБА_5 від 28.02.2020 р., яка в ході слідчого експерименту відтворила обставини подій, що мали місце 14.02.2020 р. близько 20:00 год. за адресою : АДРЕСА_2 . Пояснила, що за вказаною адресою перебувала вона, двоє малолітніх дітей, її дочка ОСОБА_3 зі співмешканцем ОСОБА_1 . В квартиру повернувся ОСОБА_2 , який почав виражатися нецензурно, з метою уникнення конфлікту, вона з малолітніми дітьми зачинилася на замок в кімнаті. Через деякий час почула шум з іншої кімнати, тому вийшла від дітей та направилася в кімнату до дочки, при вході в кімнату, зсередини кімнати на підлозі побачила ОСОБА_2 , який лежав обличчям до підлоги, головою до ліжка від вхідних дверей, з носа у нього текла кров. ОСОБА_2 намагався піднятися на ноги, однак вона і ОСОБА_1 почали утримувати його на підлозі, не даючи піднятися, вона, взявши ремінь з шафи, разом з ОСОБА_1 , завівши руки за спину ОСОБА_2 , зв`язали їх. ОСОБА_2 лежав обличчям до підлоги. Після чого вона направилася до дітей в кімнату, оскільки вони плакали, згодом пішла у ванну кімнату помити руки. Туди ж зайшов ОСОБА_2 , вона нахилила його над ванною та вмила йому обличчя, при цьому руки його були зв`язані. Він знову продовжив агресивні дії, наткнувшись, впав спиною у ванну. Вона пішла у кімнату до дітей, вийшовши побачила ОСОБА_2 в коридорі з розв`язаними руками, знову пішла в кімнату до дітей. Через деякий час почула шум, виглянула з кімнати, побачила, що вхідні двері у квартиру відчинені, ОСОБА_1 випихає ОСОБА_2 з квартири, а на сходовій клітці знаходиться ОСОБА_3 , яка забігла у квартиру та зачинили із ОСОБА_1 , вхідні двері на замок. ОСОБА_2 продовжував стукати у двері, рухати дверною ручкою. На місце прибули працівники поліції та швидкої медичної допомоги (а.с.74-86).

Даними протоколу слідчого експертименту за участю свідка ОСОБА_3 , яка відтворила обставини події, аналогічні, даним показанням в суді в якості свідка (а. с. 96-100).

Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні дала показання про те, що ОСОБА_2 - її батько, який вчиняє сімейне насильство, постійно проявляє агресію. 14.02.2020 р. ввечері разом з цивільним на той час чоловіком ОСОБА_1 , двома малолітніми дітьми та мамою ОСОБА_5 знаходилася в квартирі АДРЕСА_2 . В квартиру прийшов батько ОСОБА_2 , який неадекватно себе поводив: розкидав речі, кричав, чіплявся до неї. В той час її мати перебувала з дітьми в іншій кімнаті, зачинивши двері на ключ. Вона лежала в спальні, оскільки перебувала в післяопераційному стані після важкого оперативного втручання, яке перенесла два тижні до події, а ОСОБА_1 був на кухні. Коли ОСОБА_1 зайшов в спальню щоб взяти з комоду сигарети, ОСОБА_2 забіг за ним та зловив його за шию, вона помітила, що батько в лівій руці тримав ніж, при цьому схиляв ОСОБА_1 до низу, кричав, що повбиває. ОСОБА_1 вдалося вибити з руки батька ніж. Коли ОСОБА_1 піднімався, вдарив ОСОБА_2 в обличчя, який впав. Вона підбігла, забрала ніж, який занесла на кухню. Вибігла мама, принесла ремінь, яким мама і ОСОБА_1 зв`язували руки ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 стало погано, він пішов в туалет, вона - в кімнату до дітей. Пізніше бачила як мама затягла ОСОБА_2 у ванну і поливала його холодною водою. Мама вийшла з ванної кімнати, вона почула по звуку як ОСОБА_2 впав. Коли вона заглянула у ванну кімнату, в батька руки були вже розв`язані, він вибіг за нею та намагався її вдарити, замахнувся на неї, вона ухилилася, ОСОБА_1 вибіг з туалету, вдарив ОСОБА_2 та наказав їй відчинити двері вхідні. Після чого ОСОБА_1 витягнув ОСОБА_2 на сходову клітку. ОСОБА_5 викликала поліцейських та швидку медичну допомогу.

Довідкою КНП КЛШМД № 27 від 26.03.2020 р. про те, що вартість лікування ОСОБА_2 за 12 днів становить 6900,25 грн. (а.с.123).

Інформацією з оператора "102", аудіозапису телефонного дзвінка, який відбувався 15.02.2020 р. о 02:04 за фактом завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та телефонного дзвінка, який відбувся 14.02.2020 р. о 00:00 (а.с.125-127).

Даними слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_1 (а.с.169-173), в ході якого відтворив обстановку події і дав пояснення, аналогічні викладеним в судовому засіданні.

Даними протоколу огляду місця події - АДРЕСА_2 із фототаблицею від 27.05.2020 р., в ході якого ОСОБА_3 добровільно надала для вилучення ніж з пластиковою рукояткою жовто-червоного кольору із металевими закльопками та лезом приблизно довжиною 17 см, яким ОСОБА_2 погрожував ОСОБА_1 (174-180).

Постановою про визнання речових доказхів - кухонного ножа з рукояткою жовто-червоного кольору із металевими закльопками та лезом приблизно довжиною 17 см, штанів спортивних чорного кольору та чорну футболку (а.с.38, 181).

З медичної документації вбачається, що ОСОБА_3 в період з 13.05.19 по 20.05.19 р. перебувала на лікуванні у КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" (а.с.148); 21.10.2019 р. по 24.10.2019 р. у КНП ЛОР "Львівська обласна клінічна лікарня" та в інші періоди (а.с.151-163), останній раз 20.01.20 р. по 30.01.2020 р. знаходилася у стаціонарі у КНП ЛОР "Львівська обласна клінічна лікарня", 21.01.2020 р. проведена операція, виписана на амбулаторне лікування за місцем проживання (а.с.149, 150).

Суд бере до уваги показання обвинуваченого, свідка ОСОБА_3 , які є послідовні, узгоджуються з письмовими та речовими доказами, які проаналізовані вище.

Згідно статті 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Як роз`яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 26.04.2002р. "Про судову практику у справах про необхідну оборону", слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.

Аналіз зазначеної вище норми закону та роз`яснень суду касаційної інстанції свідчить, що для констатації факту необхідної оборони потрібно встановити зокрема те, що дії, що становлять зміст необхідної оборони, вчинено з метою захисту охоронюваних законом: а) прав та інтересів особи, яка захищається; б) прав та інтересів іншої особи (фізичної чи юридичної); в) суспільних інтересів; г) інтересів держави.

Так, під час судового розгляду повністю доведено факт умисного нанесення ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 саме з метою захисту себе та ОСОБА_3 від суспільно-небезпечного посягання з боку потерпілого ОСОБА_2 , який спровокував конфлікт першим, перебував в стані алкогольного сп`яніння, кричав, виявляв агресію, тримав в руці ніж, висловлював погрози застосування такого, замахувався на завдання удару кулаком в обличчя ОСОБА_3 . Відтак, ОСОБА_1 , з огляду на знаряддя, яке було в руках ОСОБА_2 , агресивну поведінку останнього як щодо нього, а саме схоплення за шию та схиляння до низу, так і щодо ОСОБА_3 мав побоювання за своє життя та здоров`я, а також життя та здоров`я дружини ОСОБА_3 , яка перебувала в післяопераційному стані, про що підтверджено медичною документацією та мав всі підстави сприймати загрозу як реальну.

Однак ОСОБА_2 не припинив своєї агресивної поведінки після отримання удару, після того як руки його були заведені за спину і зв`язані ремнем, намагався заподіяти удар ОСОБА_3 , стукав у двері та рухав дверною ручкою, знаходячись на сходовій клітці.

Тобто у потерпілого був такий характер дій, який в тій обстановці, що склалася, давав ОСОБА_1 підстави вважати, що ОСОБА_2 може спричинити йому та ОСОБА_3 тілесні ушкодження.

Факт того, що малолітні діти були зачинені в окремій кімнаті на ключ, плакали підтверджує високий рівень агресії ОСОБА_2 .

Тому, є підстави констатувати, що ОСОБА_1 перебував у стані необхідної оборони, оскільки його дії вчинялися з метою захисту як ОСОБА_3 , так і себе, так як поведінка ОСОБА_2 давала всі підстави його побоюватися, так як ОСОБА_2 не припиняв свою агресивну поведінку.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 не розрахував розмір шкоди, яка була необхідною та достатньою в даній обстановці, перевищив межі необхідної оборони і заходи необхідні для припинення неправомірних дій ОСОБА_2 , умисно заподіявши тілесні ушкодження ОСОБА_2 , які відносяться до тяжких.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 124 КК України доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ст. 124 КК України, оскільки він умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, вчинені у разі перевищення меж необхідної оборони.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відсутні.

Суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є нетяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, в матеріалах справи відсутні відомості про добровільне відшкодування шкоди потерпілому на лікування.

Із огляду на викладене, беручи до уваги думку прокурора, досудову доповідь органу пробації, згідно якої виправлення правопорушника без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб), середню ймовірність вчинення повторного правопорушення (а.с. 21-24), суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів в межах санкції статті 124 КК України у виді позбавлення волі, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.

Між тим, суд, приймаючи до уваги наведене, наявність обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Саме таке покарання відповідатиме особі обвинуваченого ОСОБА_1 та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Підстав, передбачених ст.176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнитиОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

Зобов`язатиОСОБА_1 відповідно до ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: штани спортивні чорного кольору та чорну футболку (а.с.38) повернути ОСОБА_1 , а кухонний ніж із рукояткою червоно-жовтого кольору конфіскувати (а.с.181).

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя (підпис) Б.М.Гедз

З оригіналом згідно.

Суддя Б.М.Гедз